30 липня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2495/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач, Ніжинське ОУ ПФУ), в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо відмови в перерахунку пенсії, обчисленої в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії із 01.10.2017, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині її виплати у межах суми стягнення за один місяць.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що він 29.03.2018 звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення розміру пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але листом від 03.04.2018 № 1970/04-12 відповідач відмовив йому у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що він у період ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 06.05.1986 по 17.08.1986 не проходив дійсну строкову службу, тому положення статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на нього не розповсюджуються. Вважає, що вказана відмова відповідача є протиправною та суперечить чинному законодавству України.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ніжинським ОУ ПФУ до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на той факт, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції не під час проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки останній не відповідає усім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.07.1965 по 28.07.1968 проходив дійсну строкову військову службу, що підтверджується випискою з військового квитка позивача від 02.07.1965 серії НОМЕР_1 (а.с.29).
Згідно з довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 15.07.1997 № 51/1/3672 та довідкою Ніжинського міського військового комісаріату від 10.09.1997 № 4/550 позивач був відряджений Ніжинським об'єднаним міським військовим комісаріатом на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 06.05.1986 по 17.08.1986 згідно з наказами, але був відкликаний зі зборів у зв'язку з народженням 30.06.1986 дитини. Брав участь у зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06.05.1986 по 22.05.1986 (а.с.28,30).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серія НОМЕР_2 , виданим 12.01.1993 Чернігівською обласною державною адміністрацією та вкладкою № НОМЕР_3 до посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_2 , виданою 13.06.1997 Чернігівською обласною державною адміністрацією (а.с.13,17).
Також позивач згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 02.12.2008 Управлінням праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.18).
Відповідно до довідки Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії від 04.03.1998 серії МСЕ-ЧНВ № 256443 ОСОБА_1 під час повторного огляду встановлено другу групу інвалідності безстроково у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.14-15).
Позивач перебуває на обліку в Ніжинському ОУ ПФУ та отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
29.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Ніжинського ОУ ПФУ із заявою про проведення з 01.10.2017 перерахунку та виплати його пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 03.04.2018 № 1970/04-12 відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підстав, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції не під час проходження дійсної строкової служби, а як особа, призвана на військові збори, та на момент призову працював на посаді водія Чернігівської автобази (а.с.10-12).
Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Статтею 1 Закону № 796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Отже, метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Відповідно до статті 59 Закону № 796-XII (у редакції Закону України від 05.10.2006 № 231-V) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, частина 3 статті 59 Закону № 796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII статтю 59 Закону викладено у новій редакції:
«Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону № 796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дія статті 59 Закону № 796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 у справі № 816/1159/18 (провадження № Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 у справі № 820/2589/18 (провадження № Пз/9901/39/18), від 11.06.2018 у справі № 825/1922/18 (провадження № Пз/9901/41/18) та від 13.06.2018 у справі № 812/1094/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/43/18).
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 з 04.07.1965 по 28.07.1968 проходив дійсну строкову військову службу, а брав участь у зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06.05.1986 по 22.05.1986.
Отже, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Пунктом 1 Порядку № 1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796-XII.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (пункт 9 Порядку № 1210).
15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону № 796-XII) постановою Кабінету Міністрів України № 851 внесено зміни до Порядку № 1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок № 1210 пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що пункт 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.
За таких обставин та з урахуванням встановлення судом факту, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо вимоги позивача про негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць, суд зазначає, що остання не підлягає задоволенню у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Шевченка, 21-ж, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 37716087) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 30 липня 2018 року.
Суддя О.Є. Ткаченко