про залишення позовної заяви без розгляду
30 липня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/337/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Александру М.М.
позивач - не з'явився
представника відповідача - Теутуляк С.А.
розглянув у підготовчому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Головного управління ДФС у Чернівецькій області
про скасування рішень.
ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017 р. №0096431304 та №0096451304, рішення №0096461304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2017 р., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2017 р. №Ф-0096471304.
В судовому засіданні 30.07.2018 р. представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачка повторно не прибула у судове засідання.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в сукупності, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в судове засідання призначене на 19.07.2018 р. позивачка не з'явилась явку представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлено представника позивачки, що підтверджується відміткою про вручення повістки від 11.06.2018 р. (а.с. 176).
У зв'язку із неприбуттям у судове засідання призначене на 19.07.2018 р. позивачки та її представника без поважних причин, розгляд справи відкладено на 12:00 год. 30.07.2018 р.
В судове засідання призначене на 30.07.2018 р. позивачка вдруге не з'явилась, явку представника в судове засідання не забезпечила. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивачку повідомлено за адресою, вказаною нею в позовній заяві (с. Тарасівці, Новоселицький район, Чернівецька область, 60350), що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.07.2018 р. (а.с. 187).
Крім того, про дату, час та місце проведення судового засідання (на 30.07.2018 р.) повідомлено представника позивачки ОСОБА_3, що підтверджується телефонограмою, зробленою секретарем судового засідання (а.с. 186).
Статтею 124 КАС України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представнику.
Згідно з ч. 1, 10, 11 ст. 126 КАС України у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною 1 ст. 131 КАС України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Водночас в силу вимог ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
"Завчасно" означає необхідність повідомити суд у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання.
Як вбачається із матеріалів справи, про судові засідання призначені на 19.07.2018 р. та 30.07.2018 р. позивачка та її представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, однак без поважних причин (без повідомлення про причини неприбуття) позивачка до суду не прибула, явку представника до суду не забезпечила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не направила. Про зміну місця проживання (перебування, знаходження) позивачка суд не повідомляла.
Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання учасника справи, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді учасників справи, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
Також з метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Частиною 2 ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, учасники судового процесу, крім наявних у них прав, наділені також певними процесуальними обов'язками, що кореспондуються з правами інших осіб, які беруть участь у справі, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.
При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, враховуючи принцип рівності, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач у першу чергу має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Оцінюючи поважність причин неприбуття позивача в судові засідання, суд виходить з того, що "поважна причина" - це оціночне поняття, яке визначається чотирма характерними рисами:
- до поважних причин можуть бути віднесені будь-які обставини навколишнього світу. Це можуть бути як дії фізичних або юридичних осіб, так і явища, які не залежать від волі людини;
- такі обставини мають впливати на волю суб'єкта правовідносин. Саме внаслідок дії цих обставин, що виникли раптово або закономірно, він не має змоги належним чином виконувати обов'язки або користуватись наданими правами;
- кваліфікація тих або інших причин, як поважних, здійснюється на підставі норм моралі;
- обставини, що визначаються законом, як поважні причини, звільняють суб'єкта правовідносин від виконання покладених на нього обов'язків або негативних для нього наслідків.
Таким чином, судом з'ясовано, що про обставини, які б могли бути судом визнані поважними в силу вищенаведених характеризуючих ознак, відомостей суду надано не було та не відомо.
З огляду на викладене та враховуючи, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивачку права повторного звернення з тотожним адміністративним позовом, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", п. 57).
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивачки на судовий розгляд справи, а остання не продемонструвала готовність брати участь на цьому етапі розгляду її справи, тому логічним є застосування до неї передбачених законодавством наслідків - залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6, 44, 124, 126, 131, 205, 240, 241 та 248 КАС України, суд, -
1. Клопотання представника відповідача задовольнити.
2. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування рішень - залишити без розгляду.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.К. Левицький
Ухвала в повному обсязі складена 01 серпня 2018 р.