30 липня 2018 року справа № 823/1634/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді: Паламаря П.Г.,
при секретарі: Трегулові Б.Л.,
за участю:
представника позивача - Трушков В.Л.(за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства "ВодГео" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
19.04.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося КП "ВодГео" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Московська, 45; далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії та скасувати податкову вимогу форми "Ю" № 1563-23 від 12 серпня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкова вимога вручена з порушенням вимог податкового законодавства. Зокрема, відповідно до установчих документів вчиняти дії без довіреності має право лише директор підприємства. Як вбачається з фактичних обставин справи податкова вимога вручена 12.08.2015 заступнику головного бухгалтера КП "ВодГео" Богомол В.І., яка не мала повноважень отримувати зазначений документ. Вважаючи врученою податкову вимогу відповідачем заявлено позови про стягнення узгоджених сум податкового боргу, а Черкаським окружним адміністративним судом прийняті рішення по відповідних справах.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просив їх задовольнити повністю.
Відповідач до суду надав відзив, в якому викладені заперечення щодо задоволення адміністративного позову. В наданому запереченні зазначено, що через несплату позивачем узгоджених податкових зобов'язань контролюючим органом у відповідності до положень Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу № 1563-23 від 05.04.2015. крім того судом розглянуто ряд позовів про стягнення з позивача податкового боргу. У справах, рішення по яких набрали законної сили, досліджувалась відповідність оскаржуваної вимоги чинному законодавству.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Станом на 05.08.2015 року у позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями виник податковий борг в сумі 213864,75 грн., у тому числі авансові внески з податку на прибуток 1513,00 грн., ПДВ- 199179,36грн., податок на нерухоме майно- 341,87грн., орендна плата- 12830,75грн., у зв'язку з чим відповідачем винесено податкову вимогу від 05.08.2015 № 1563-23.
Зазначена податкова вимога вручена заступнику головного бухгалтера Богомол В.І. 12.08.2015.
Вважаючи, що відповідачем порушено порядок вручення податкової вимоги позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 57.2 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) (далі -ПКУ) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом із матеріалів справи, станом на 05.08.2015 сума податкового боргу комунального підприємства "ВодГео" за узгодженими грошовими зобов'язаннями становила 213864,75 грн., у тому числі авансові внески з податку на прибуток 1513,00 грн., ПДВ- 199179,36грн., податок на нерухоме майно- 341,87грн., орендна плата- 12830,75грн., у зв'язку з чим Смілянською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України правомірно винесено податкову вимогу від 05.08.2015 № 1563-23.
Твердження позивача, що податкова вимога вручена не уповноваженій особі, а тому повинна бути скасована суд вважає безпідставним.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Таким чином, ПКУ визначено, що передача вимоги посадовій особі такого платника податків під розписку вважається належним врученням. Позивач не заперечував, що податкова вимога вручена його працівнику - заступнику головного бухгалтера. Твердження, що вказаний працівник не є посадовою особою суд вважає надуманими.
Крім того, п. 55.1 ст. 55 ПКУ визначено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Позивачем не надано до суду доказів невідповідності податкової вимоги актам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст рішення виготовлено 01.08.2018