Справа № 819/1101/18
31 липня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Риндюк В.Т.
позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: Матуса Т.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) в якому просив суд визнати неправомірними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не включення для обчислення пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок пенсії з 16.04.2018 з врахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно довідки №396/26-3.02 від 28.03.2018 з врахуванням акту №3296 від 05.06.2018 про результати перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 16.04.2018 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії позивачем було надано архівну довідку №396/26-3.02 від 28.03.2018 про заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.200 в ДП ДАК «Хліб України». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведено перевірку достовірності видачі довідки про заробіток для обчислення пенсії. Згідно акту перевірки сектору контрольно-перевірочної роботи №1 управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю №3296 від 05.06.2018 виявлено розбіжності в нарахованих сумах заробітку зазначених в довідці та особових рахунках, тому провести перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 немає можливості. Оскільки, довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами провести перерахунок пенсії згідно поданих довідок немає підстав.
Позивач вважає такі дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області неправомірними, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 21 червня 2018 року провадження у справі відкрити, визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні 18.07.2018 розгляд справи було відкладено до 30.07.2018.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені в адміністративному позові та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1, просив відмовити в їх задоволенні. Свою правову позицію управління виклало у відзиві на позов від 17.07.2018. Додатково пояснив, що страхові внески були сплачені із всіх сум виплаченої позивачу заробітної плати.
Суд, заслухавши пояснення позивача, врахувавши позицію представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 17 квітня 2018 року звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення йому пенсії за віком. Пенсію за віком позивачу призначено з 16.04.2018. До заяви про призначення пенсії позивачем було надано архівну довідку №396/26-3.02 від 28.03.2018 про заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 в ДП ДАК «Хліб України».
Листом від 12.06.2018 №8346/04 позивача повідомлено, що призначити пенсію з урахуванням заробітної плати за п'ять років до липня 2000 року згідно поданої довідки №396/26-3.02 від 28.03.2018, виданої архівним відділом Тернопільської міської ради по ДП ДАК «Хліб України» за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 немає підстав, оскільки згідно акту перевірки №3296 від 05.06.2018 про результати перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії проведеного сектором контрольно-перевірочної роботи №1 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області виявлено розбіжності.
ОСОБА_1 вважає дії відповідача щодо не включення для обчислення пенсії заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно архівної довідки №396/26-3.02 від 28.03.2018 неправомірними, відтак звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами регламентовані Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який згідно із його преамбулою розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Статтею 5 Закону визначена сфера його дії. Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до ст.1 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Частиною 1 ст.24 Закону, яка визначає періоди, з яких складається страховий стаж, встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Як вже зазначалось, об'єднаним управлінням здійснено перевірку особових рахунків по нарахуванню заробітної плати для виявлення достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії позивача за період з 01.07.1995 по 30.06.2000, що підтверджується актом №3296 від 05.06.2017 про результати перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії.
Водночас, як слідує з архівної довідки №396/26-3.02 від 28.03.2018 у період з 01.07.1995 по 30.06.2000 заробіток позивача для обчислення пенсії та загальна сума нарахованої заробітної плати не співпадають.
Так, у 1995 році у позивача заробіток склав 48046030 крб., нараховано - 48046030 крб.; у 1996 році заробіток - 353206970211,60 крб., нараховано - 3532069702161,60 крб.; у 1997 році заробіток - 8410,02 грн., нараховано - 9553,44 грн.; у 1998 році заробіток - 4852,94 грн., нараховано - 21274,00 грн.; у 1999 році заробіток - 5143,11 грн., нараховано - 5573,32 грн.; у 2000 році заробіток - 1342,57 грн., нараховано - 1382,57 грн.
У висновку акта зазначено, що в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 (довідка №396/26-3.02 від 28.03.2018) включено всі суми нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1995-2000 роки без врахування сум заборгованості по заробітній платі та сум доходу, з яких не були утримані страхові внески.
Таким чином, згідно акта до загальної суми нарахованої заробітної плати позивача включено лише дохід, з якого були утримані страхові внески, а відтак вказані суми повинні бути включені до заробітку для обчислення пенсії.
Зазначені обставини також підтверджені представником відповідача в судовому засіданні.
Згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20 лютого 2012 року № 21-430а11 та від 06 листопада 2013 року № 21-350а13.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не включення для обчислення пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 неправомірними.
Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 40377598) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з 16.04.2018 року з врахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 серпня 2018 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.