01 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1387/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
26 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправними дії по відмові у видачі посвідчення реабілітованого та призначення пільг, передбачених Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в України" та зобов'язання видати посвідчення реабілітованого та призначити пільги, передбачені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в України".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що незважаючи на наявність у нього довідки про реабілітацію, виданої уповноваженим органом однієї з колишніх союзних республік Союзу РСР, що є підставою для надання пільг, передбачених Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" та статусу реабілітованого, Кременчуцька міська рада Полтавської області безпідставно не видає відповідне посвідчення.
19 червня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому останній просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що відповідачем не приймалось рішення про відмову ОСОБА_1 у видачі посвідчення реабілітованого та призначення відповідних пільг. Вказував, що 05 травня 2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", статтею 7 якого передбачено, що прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюється Національною комісією з реабілітації за поданням регіональних комісій з реабілітації. Стверджував, що видача посвідчення можлива лише після прийняття Національною комісією з реабілітації рішення про визнання особи реабілітованою від репресій та яка має право на передбачені чинним законодавством пільги.
09 липня 2018 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
17 липня 2018 року до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що в судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 22 грудня 2017 року звернувся до Кременчуцької міської ради з заявою про видачу посвідчення реабілітованого та призначення відповідних пільг.
Не отримавши позитивної відповіді на свої неодноразові звернення, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій по відмові у видачі посвідчення реабілітованого та призначення пільг, передбачених Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в України" та зобов'язання видати посвідчення реабілітованого та призначити пільги, передбачені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в України".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
У ході розгляду справи, судом встановлено, 05 квітня 2018 року відбулось засідання комісії Кременчуцької міської ради з питань поновлення прав реабілітованих громадян, на якому розглянуто питання встановлення позивачу статусу реабілітованої особи. Рішенням комісії вирішено відкласти розгляд вказаного питання на наступне засідання, яке буде призначено після надходження відповіді з Міністерства соціальної політики України щодо надання роз'яснення чи підпадає ОСОБА_1 під дію статті 1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Враховуючи неприйняття відповідачем рішення про відмову у видачі посвідчення реабілітованого та призначення відповідних пільг, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною дії, що виразилась у відмові у видачі посвідчення реабілітованого та призначення пільг, передбачених Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в України".
05 травня 2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", яким внесено зміни до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Частиною першою статті 7 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" встановлено, що прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюється Національною комісією з реабілітації (далі - Національна комісія) за поданням регіональних комісій з реабілітації (далі - регіональні комісії).
Відповідно до частини першої статті 7-2 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" регіональні комісії є постійно діючими колегіальними органами, що утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно з частиною сьомою статті 6 вказаного Закону реабілітованим, які мають право на передбачені цим Законом пільги, видається посвідчення єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Системно аналізуючи вказані положення закону, приходить до висновку, що видача посвідчення можлива лише після прийняття Національною комісією з реабілітації рішення з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій.
Судом встановлено, що позивач до регіональні комісії не звертався, а Національною комісією з реабілітації рішення з питань визнання його реабілітованим або потерпілими від репресій не приймалось, а тому підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання видати посвідчення реабілітованого та призначити пільги, передбачені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в України".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39623, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко