01 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2236/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,
представника позивача та третьої особи - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтава Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу,
27 червня 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтава Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2996,79 грн, єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 7 456,95 грн., що виник внаслідок несплати відповідачем належних сум податків до бюджету.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року позовну заяву Головного управління ДФС у Полтавській області залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Судова повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням, повернулась до суду з відміткою поштової організації "за не запитом".
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_2 в установленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 22.07.2004 внесено запис №25880170000000058 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області як платник єдиному податку та податку на додану вартість.
Заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб та податку на додану вартість виникла за таких обставин.
Відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2018 року № 33660233 від 17.05.2018, якою самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 3040 грн.
Згідно витягу з інтегрованої картки відповідача сума самостійно визначеного грошового зобов'язання 3040 грн зменшено за рахунок наявної переплати на 43,21 грн, у зв'язку із чим сума недоїмки станом на момент звернення до суду із даним позовом складала 2996,79 грн.
ФОП ОСОБА_2 подано до ДПІ у м. Полтаві звітну податкову декларацію з єдиного податку фізичної особи - підприємця за 4 квартал 2017 року № 9296932728 від 23.01.2018, згідно якої самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 3125,34 грн.
Згідно витягу з інтегрованої картки відповідача сума самостійно визначеного грошового зобов'язання 3125,34 грн зменшено за рахунок наявної переплати на 31,35 грн, у зв'язку із чим сума недоїмки станом на момент звернення до суду із даним позовом складала 3093,99 грн.
Крім того, відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві звітну податкову декларацію з єдиного податку фізичної особи - підприємця за 1 квартал 2018 року № 31697328 від 25.04.2018, згідно якої самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 4362,96 грн.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового грошового зобов'язання 7456,95 грн, яку зазначив платник податків у податкових деклараціях з єдиного податку та сума податкового грошового зобов'язання в розмірі 2996,79 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість, вважаються узгодженими.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаної норми ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" від 19.02.2018 року № 5612-17 на суму 11152,79 грн., яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернута до контролюючого органу поштовою організацією з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, податкова вимога форми "Ф" № 5612-17 від 19.02.2018 вважається врученою відповідачу.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаної податкової вимоги в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, а також доказів про виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті.
Згідно із підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2996,79 грн, єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 7 456,95 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, им. Полтава, Полтавська область,36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 39680655) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, им. Полтава, Полтавська область,36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг:
- зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2996,79 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень сімдесят дев'ять копійок) на розрахунковий рахунок 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14060100, одержувач - УК у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;
- зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 7456,95 грн (сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень дев'яносто п'ять копійок) на розрахунковий рахунок 31417699700002, код бюджетної класифікації платежу 18050400, одержувач - УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 серпня 2018 року.
Суддя ОСОБА_3