справа №813/2870/18
26 липня 2018 року
зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,
за участю:
представники сторін не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
05.07.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 82621, Львівська область, Сколівський район, с.Задільське, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 9578,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу за платежем орендна плата з фізичних осіб в суму 9578,65 грн. Позивач зазначає, що податкова заборгованість є узгодженою та несплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв'язку з цим, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача податковий борг у сумі 9578,65 грн.
Відповідач заяву про визнання позову чи відзив на позовну заяву до суду не надав.
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 82621, Львівська область, Сколівський район, с.Задільське.
Суд встановив, що заборгованість відповідача за платежем орендна плата з фізичних осіб в суму 9578,65 грн. виникла на підставі податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 645,89 грн.(дата виникнення боргу 30.03.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.04.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.05.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.05.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.07.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.08.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.09.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.10.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.11.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,80 грн.(дата виникнення боргу 30.12.2017), податкової декларації від 09.02.2017 №1700003599 на суму 742,74 грн.(дата виникнення боргу 30.01.2018), податкової декларації від 20.02.2018 №3719 на суму 371,39 грн.(дата виникнення боргу 02.03.2018), податкової декларації від 20.02.2018 №3719 на суму 371,39 грн.(дата виникнення боргу 30.03.2018), податкової декларації від 20.02.2018 №3719 на суму 371,39 грн.(дата виникнення боргу 30.04.2018), а також пені згідно із зворотнім боком облікової картки платника податків та довідки про заборгованість в сумі 390,65 грн.
На виконання ст.59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу №16169-15 від 06.11.2014, яка отримана платником податків.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та становить 9578,65 грн.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до п.15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Норма п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачає, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.
Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 41.2 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 9578,65 грн. в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу підлягають задоволенню повністю, а саме необхідно стягнути з відповідача податковий борг у сумі 9578,65 грн. до бюджету.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 82621, Львівська область, Сколівський район, с.Задільське податковий борг в сумі 9578 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 65 коп. до бюджету.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 31.07.2018.
Суддя А.Г. Гулик