01 серпня 2018 р. № 814/2380/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про:стягнення заборгованості в сумі 599,22 грн.,
Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - позивач або Управління) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 599,22 грн.
Відповідач відзив на позов не надала, про розгляд справи повідомлялась ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, яка повернулася до відправника без вручення адресату. Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Позивач просить суд про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п'ята статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги таке.
Відповідач була зареєстрована Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради в якості фізичної особи-підприємця. Позивачем, відповідач була зареєстрована як страхувальник та платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до картки особового рахунку громадянина-підприємця ОСОБА_1, наданого позивачем, у відповідача рахується заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 599,22 грн.
Згідно з абзацом 5 частини 7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058), передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до статті 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
У відповідності до статті 106 Закону № 1058, позивачем була виставлена вимога № Ф-128 від 03.01.2013 яка залишилась непогашеною.
Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 599,22 грн.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористалась, позов не заперечила, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надала.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 205, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018 ідентифікаційний код 41250638) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-є, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) заборгованість в сумі 599,22 грн. (п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 22 коп.).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник