справа№813/2954/18
31 липня 2018 року
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження відповідно до ст.263 КАС України справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмарочос Плюс» (вул. Богдана Хмельницького, 5, м. Мостиська, Львівська область) про накладення арешту на кошти, що знаходиться у банках, -
Головне управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) звернулося до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмарочос Плюс» (вул. Богдана Хмельницького, 5, м. Мостиська, Львівська область) про накладення арешту на кошти, що знаходиться у банках.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 12.06.2018 року заборгованість відповідача становить 1 350 828, 43 грн. Проте, відповідачем не вживаються заходи щодо погашення вказаного боргу.
Ухвалою суду від 10.07.2018 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі доказами та надано відповідачу для подання відзиву на позов 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Однак, поштове відправлення повернулось з причин незалежних від суду (рекомендоване поштове відправлення реєстраційний № 79018 23211450).
Відповідно до частин 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, на підставі статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.
На підставі ст. 262 КАС України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на підставі наявних матеріалів згідно з ч.5 ст.262, КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволенню, з наступних підстав.
Згідно довідки Головного управління ДФС у Львівській області станом на 12.06.2018 року за відповідачем обліковується заборгованість, а саме з податку на додану вартість у сумі 1 350 828, 43 грн. (а.с.6).
На виконання ст.59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу №27483-17 від 01.11.2017, яка отримана останнім.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта щодо суб'єкта від 19.06.2018 № 128206914 об'єкти нерухомості у відповідача відсутні. (а.с.15).
Згідно довідки Територіального сервісного центру № 4647 від 21.11.2017 № 31/13-4647-1584 транспортні засоби за вказаним ТзОВ не значиться. (а.с.13).
Згідно копії зворотнього боку облікової карти платника податків у ТзОВ «Хмарочос Плюс» обліковується податковий борг у розмірі 135 0828, 43 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Підпунктом 20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу
Відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені статтею 20 пунктом 20.1 підпунктом 20.1.33 Податкового кодексу України.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, майно відсутнє, суд вважає вимоги ГУ ДФС у Львівській області обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмарочос Плюс» (Львівська область, м. Мостиська, вул. Богдана Хмельницького,5, код ЄДРПОУ - 36587001), що знаходяться на відкритих рахунках у банках, у межах податкового боргу в сумі 1 350 828, 43 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 31 липня 2018 року.
Суддя Кухар Н.А.