10.2.4
Іменем України
01 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2064/18
Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
13 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Станично-Луганському районі) з такими вимогами:
1) визнати протиправною відмову відповідача від 05.06.2018 № 4584/03-21 у призначенні позивачу пенсії;
2) зобов'язати відповідача зарахувати позивачу період роботи у Луганському (Ворошиловградському) проектно-технологічному інституті машинобудування з 24.12.1979 по 30.11.2005 до стажу для обчислення пенсії; або
3) зобов'язати відповідача заслухати свідків для підтвердження стажу роботи позивача у Луганському проектно-технологічному інституті машинобудування;
4) зобов'язати відповідача вважати днем звернення за призначенням пенсії 07 лютого 2018 року.
В обґрунтування вимог зазначено, що з настанням пенсійного віку позивач звернувся до УПФУ в Станично-Луганському районі із заявою про призначення пенсії, до якої додав такі документи: копію втраченої трудової книжки серії БТ-І № 0329792, засвідчену за останнім місцем роботи позивача; довідку ПрАТ «НВЦ «ТРАНСМАШ» від 17.11.2014 № 33 про причини втрати трудової книжки серії БТ-І № 0329792; копію дубліката трудової книжки серії АУ № 579068; довідку Відкритого акціонерного товариства «Луганський проектно-технологічний інститут машинобудування» (далі - ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ») від 18.11.2014 № 23/2 про неможливість видачі довідки про розмір заробітної плати; довідку ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» від 18.11.2014 № 23/1 про підтвердження роботи позивача у період з 24.12.1979 по 30.11.2005 у Ворошиловградському проектно-технологічному інституті машинобудування (далі - ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ); довідку ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» від 18.11.2014 № 23/3 про перейменування Ворошиловградського проектно-технологічного інституту машинобудування у ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ»; виписку з протоколу чергових зборів ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» від 28.04.2009 № 17.
За результатами розгляду заяви позивач отримав відмову відповідача від 09.02.2018 № 21/Т-5, за оскарженням якої звернувся до Луганського окружного адміністративного суду (справа № 812/429/18). Рішенням суду від 18 квітня 2018 року у справі № 812/429/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною відмову УПФУ в Станично-Луганському районі, оформлену листом від 09.02.2018 № 21/Т-5, у призначенні пенсії за віком позивачу, зобов'язано УПФУ в Станично-Луганському районі повторно розглянути заяву позивача від 07.02.2018 про призначення пенсії за віком, з дотриманням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Після набрання рішенням суду законної сили, позивач 24.05.2018 звернувся до відповідача за отриманням рішення, прийнятого на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 812/429/18, та отримав рішення від 05.06.2018 про відмову у призначенні пенсії.
З таким рішенням відповідача позивач не згоден, оскільки вважає, що УПФУ в Станично-Луганському районі повністю проігноровано рішення суду. Крім того, зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 24.05.2018, хоча звернення відбулося ще 07.02.2018. Відповідач не надав позивачу необхідних фахових роз'яснень, не запропонував позивачу можливості виклику до пенсійного органу свідків того, що позивач дійсно працював на підприємстві ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ».
Ухвалою суду від 16.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 704,80 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі (арк. спр. 1-2).
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 71-75), в якому зазначив, що 07.02.2018 позивач у відповідності з Законом України «Про звернення громадян» звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на оформлення пенсії по дублікату та копії трудової книжки. За результатами розгляду заяви позивачу надано роз'яснення, з якими позивач не погодився та оскаржив до суду. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 812/429/18 відмову УПФУ в Станично-Луганському районі у призначенні пенсії, оформлену листом від 09.02.2018 № 21/Т-5 визнано протиправною, зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.02.2018.
Із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 24.05.2018, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 05.06.2018 про відмову у призначенні пенсії згідно з ст.ст. 26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач зазначає, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Наданий позивачем дублікат трудової книжки створено на підставі копії трудової книжки, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 17.08.1993 № 110. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики і інші документи, які містять відомості про період роботи. Копії трудової книжки, копії інших документів, які наголошують наявність стажу роботи, повинні підтверджуватися документами, на підставі яких їх видано. Для вирішення подібних справ в Україні існує спеціально визначена процедура розгляду цивільних справ у суді. Позивач ні документами, які створені підприємствами зареєстрованими на території України, ні рішеннями судів дійсність наданих документів не підтвердив.
Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
З копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки від 22.06.2017 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено, що позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання: 93652, Луганська область, Станично-Луганський район, село Макарове, вулиця Щаслива, будинок 48 (арк. спр. 7-10).
Позивач 07.02.2018 звернувся до відповідача із заявою довільної форми про надання дозволу на оформлення пенсії на підставі дубліката та копії трудової книжки позивача, що підтверджено копією цієї заяви (арк. спр. 81).
До заяви позивачем додано копії таких документів: паспорта громадянина України (арк. спр. 7-9, 82-84), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 93, 84), довідки від 22.06.2017 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 10, 85), військового квитка серії НУ № 6735602 (арк. спр. 26, 86), диплома від 28.06.1977 серії Ю № 863852 (арк. спр. 27, 87), дубліката трудової книжки серії АУ № 579068 (арк. спр. 18-21, 88-91), довідки ПрАТ «НВЦ «ТРАНСМАШ» від 17.11.2014 № 33 про втрату оригіналу трудової книжки (арк. спр. 17, 92), копії трудової книжки серії БТ-І № 0329792 (арк. спр. 13-16, 93-99), довідку ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» від 18.11.2014 № 23/2 про відсутність відомостей про заробітну плату позивача (арк. спр. 24, 100), довідки ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» від 18.11.2014 № 23/1 про роботу позивача на ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ з 24.12.1979 по 30.11.2005 (арк. спр. 22, 101), довідки від 18.11.2014 № 23/3 про перейменування ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ у ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, а потім у ЛУГАНСЬКПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС та перетворення у ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» (арк. спр. 23, 102), виписки з протоколу чергових загальних зборів ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» від 28.04.2009 № 17 (арк. спр. 25, 103).
За наслідками розгляду заяви позивача від 07.02.2018, відповідач листом від 09.02.2018 № 21/Т-5 повідомив позивача, що наданий останнім дублікат трудової книжки не відповідає вимогам пункту 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 17.08.1993 № 110, тому не вважається документом, який підтверджує наявний трудовий стаж. Інші документи відповідачем також не враховані, оскільки перевірити достовірність документів, створених на території, яка не підконтрольна державній владі України, УПФУ в Станично-Луганському районі не має можливості (арк. спр. 11-12).
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду.
Згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 812/429/18, копія якого наявна в матеріалах справи, позов ОСОБА_1 до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною відмову УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області, оформлену листом від 09.02.2018 за № 21/Т-5, у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1; зобов'язано УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області повторно розглянути заяву від 07.02.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, про призначення пенсії за віком з дотриманням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній; в задоволенні позовних вимог про зобов'язання УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області призначити пенсію ОСОБА_1 на підставі наданих документів - відмовлено (арк. спр. 40-47).
За даними статистичної картки на справу № 812/429/18, наявної у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Луганського окружного адміністративного суду, рішення суду від 18.04.2018 в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 22.05.2018.
Після набрання судовим рішенням законної сили, позивач 24.05.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, що підтверджено копією заяви (арк. спр. 105).
Дослідженням розписки-повідомлення до цієї заяви встановлено, що позивачем разом із заявою повторно надано відповідачу копії таких документів: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки від 22.06.2017 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, військового квитка серії НУ № 6735602, диплома від 28.06.1977 серії Ю № 863852, дубліката трудової книжки серії АУ № 579068 (арк. спр. 106).
Рішенням від 05.06.2018 позивачу відмовлено у призначення пенсії згідно з ст. ст. 26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідженням наявної в матеріалах справи копії цього рішення (арк. спр. 61-63) встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком внаслідок недостатності у останнього страхового стажу. Згідно з наданими документами позивач має загальний стаж роботи - 22 роки 1 місяць 9 днів, що недостатньо для призначення пенсії згідно з пунктом 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Зарахувати стаж роботи згідно з дублікатом трудової книжки неможливо, внаслідок недотримання під час оформлення дубліката пунктів 5.2, 5.3 та 5.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства юстиції України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 № 110.
Зарахувати стаж на підставі довідки про роботу від 18.11.2014 № 23/1, виданої ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» неможливо, тому що юридична особа зареєстрована на території тимчасово непідконтрольній українській владі, а саме м. Луганськ, та достовірність інформації у наданій довідці перевірити неможливо.
Зарахувати стаж роботи на підставі показань свідків також неможливо, оскільки підприємство на даний час не ліквідовано.
Згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.03.2018 за № НОМЕР_3 місцезнаходженням ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» є: 91047, Луганська область, місто Луганськ, Ленінський район, вулиця Оборонна, будинок 34А, 29.04.2009 до ЄДР внесено відомості про перебування юридичної особи за рішенням засновників у стані припинення, в ЄДР відсутній запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (арк. спр. 55-60).
Позивачем на підтвердження своєї роботи на ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» у спірному періоді до матеріалів справи також надано: копію витягу з Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 на ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2 від 16.11.2017, за даними якого у період з січня 1998 року по листопад 2005 року страхувальником позивача був ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» (арк. спр. 28-32); копії авторських свідоцтв від 08.07.1984 № 1122399, 08.04.1985 № 1171185, від 11.04.1984 № 1186358, виданих на замовлення у тому числі ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ, де серед авторів винаходу зазначений й ОСОБА_2 (арк. спр. 33-35); копію грамоти від 06.05.1980, видану позивачу ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ (арк. спр. 36); копію профспілкового квитка позивача від 01.09.1973 № 33196397 (арк. спр. 37-38); копію посвідчення № 56651 за досягнуті успіхи у розвитку народного господарства про нагородження позивача бронзовою медаллю (арк. спр. 39).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно з пунктом 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів (пункт 24 Порядку № 637).
Так, згідно з пунктом 5.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція), дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Пунктом 5.3 Інструкції визначено, що якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ «Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.
Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Згідно з підпунктом 5.5 Інструкції, якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгоріла, розірвана, забруднена і т.інш.), то власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівнику дублікат трудової книжки (вкладиш до неї).
При цьому на першій сторінці трудової книжки, що стала непридатною, робиться надпис «Замість видано дублікат», а книжка повертається її власнику. При працевлаштуванні на нове місце роботи працівник зобов'язаний пред'явити дублікат трудової книжки.
Системним аналізом вищевикладених положень Інструкції встановлено, що перевірку наявності первинних документів для внесення записів про роботу у період до дати оформлення дубліката трудової книжки та належність оформлення таких документів здійснює підприємство за останнім місцем роботи працівника, яке оформлює дублікат трудової книжки. Наявність чи відсутність належно оформлених документів впливає на повноту записів про стаж роботи по окремих періодах роботи. Інструкція не містять будь-яких положень щодо здійснення такої перевірки іншими особами, відмінними від підприємства, яке оформлює дублікат трудової книжки.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
З вищеописаних письмових доказів судом встановлено, що позивачем 04.09.2013 за місцем роботи у відділі кадрів ПрАТ «НВЦ «ТРАНСМАШ» отримано копію своєї трудової книжки серії БТ-І № 0329792, дослідженням якої встановлено, що її засвідчено начальником відділу кадрів товариства у визначений законодавством спосіб. Також дослідженням цієї копії встановлено, що у трудовій книжці були наявні такі записи про роботу позивача до працевлаштування у ПрАТ «НВЦ «ТРАНСМАШ», зокрема про роботу у ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ: запис № 7 - 24.12.1979 прийнятий на роботу до ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ у відділ ливарних робіт інженером, підстава - наказ від 24.12.1979 № 150-к; записи з № 8 по № 14 про переведення на іншу роботу; запис № 15 - 30.11.2005 звільнення за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України, підстава - наказ від 30.11.2005 № 11.
Внаслідок проведення АТО на території м. Луганська трудова книжка позивача знищена, що підтверджено довідкою ПрАТ «НВЦ «ТРАНСМАШ» від 17.11.2014 № 33.
Замість знищеної трудової книжки серії БТ-І № 0329792 на підставі її належним чином засвідченої копії відділом кадрів ПрАТ «НВЦ «ТРАНСМАШ» оформлено дублікат трудової книжки серії АУ № 579068, до якого перенесено всі записи про роботу позивача до працевлаштування на ПрАТ «НВЦ «ТРАНСМАШ».
Порушення, які допущені при оформленні дубліката трудової книжки щодо невнесення спочатку запису про загальний стаж роботи позивача до влаштування на це підприємство, а потім вже внесення загального стажу, підтвердженого належно оформленими документами, по окремих періодах роботи, жодним чином не нівелює достовірність таких записів та інформацію про стаж роботи особи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку у відповідача були відсутні законні підстави вважати, що у позивача «відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній» про трудовий стаж на ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ (ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ЛУГАНСЬКПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ») у період з 24.12.1979 по 30.11.2005.
Більш того, позивачем на підтвердження достовірності записів про його трудовий стаж на ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ (ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ЛУГАНСЬКПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ») відповідачу надані довідки ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» від 18.11.2014 № № 23/1, 23/2, 23/3, якими підтверджено період роботи позивача на цьому підприємстві, перейменування та перетворення цього підприємства, відсутність відомостей про заробітну плату внаслідок втрати первинних документів.
Разом з тим, такі довідки відповідачем, на думку суду, безпідставно не враховані.
Так, оглядом копій цих довідок встановлено їх відповідність вимогам додатку № 5 Порядку № 637 та пункту 23 цього Порядку.
Таким чином, судом встановлено, що довідки, видані ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ», у розумінні Порядку № 637, є належними та допустимими доказами, які підтверджують наявний трудовий стаж позивача.
Як слідує з оскаржуваного рішення, відповідачем зазначені довідки до уваги не прийняті внаслідок того, що їх видано підприємством місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія України.
Такі твердження відповідача суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З вищевикладеного слідує, що законодавцем встановлено заборону на використання тільки тих документів, що видані органами, розташованими на тимчасово окупованій території України, якщо ці органи створені у порядку не передбаченому законодавством України.
У відповідача відсутні будь-які відомості, що ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ» є органом, який створений у порядку не передбаченому Законом.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду заяви позивача про призначення позивачу пенсії за віком зобов'язаний був враховувати інформацію, зазначену у довідках ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ», якими підтверджено стаж роботи позивача на ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ (ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ЛУГАНСЬКПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ») у період з 24.12.1979 по 30.11.2005. Відповідно, відмова у врахуванні такої інформації є безпідставно та суперечить вимогам чинного законодавства.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що інформація про стаж роботи позивача у спірному періоді підтверджена також й іншими належними та допустимими доказами у розумінні Закону № 1058-IV та Порядку № 637, зокрема: довідкою форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з персоніфікованого обліку ПФУ), авторськими свідоцтвами, профспілковим квитком № 33196397. Тим більше, що за правилами, визначеними частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, дані з персоніфікованого обліку ПФУ взагалі є самостійною підставою для обчислення страхового стажу особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вищеописаними належними та допустимими письмовими доказами у повній мірі підтверджений стаж роботи позивача у ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ (ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ЛУГАНСЬКПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ») у період з 24.12.1979 по 30.11.2005 та цей стаж має бути врахований при призначенні позивачу пенсії за віком.
З урахуванням спірного стажу роботи позивача у відповідача наявні підстави для призначення позивачу пенсії за віком, визначені частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV.
Таким чином, судом встановлено рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Пунктами 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача шляхом: визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії згідно з статтями 26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії позивачу період роботи у ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ (ВОРОШИЛОВГРАДПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ЛУГАНСЬКПТІМАШ імені ХХVІ з'їзду КПРС, ВАТ «ЛУГАНСЬКПТІМАШ») з 24.12.1979 по 30.11.2005; зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком.
Визначаючи період, з якого позивачу має бути призначена пенсія за віком, суд виходить з вищезазначених положень статей 44, 45 Закону № 1058-IV, аналіз яких дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява та додані до неї документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Судом встановлено, що із встановленої форми заявою про призначення пенсії позивач звернувся до відповідача тільки 24 травня 2018 року, а не 07.02.2018, як хибно вважає позивач, оскільки 07.02.2018 позивач звернувся із заявою довільної форми за отриманням дозволу на призначення пенсії за дублікатом та копією трудової книжки.
Оскільки позивач за призначенням пенсії звернувся з перевищенням тримісячного строку з дня досягнення особою пенсійного віку, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з дня його звернення за її призначенням, тобто з 24.05.2018.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 133 КАС України визначено якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо cплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за судовий збір у розмірі 704,80 грн стягнути до Державного бюджету України з УПФУ в Станично-Луганському районі за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 93652, Луганська область, Станично-Луганський район, село Макарове, вулиця Щаслива, будинок 48, РНОКПП НОМЕР_2) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця 1 травня, будинок 20, код за ЄДРПОУ 21792637) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 05 червня 2018 року про відмову в призначенні пенсії згідно з статтями 26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії ОСОБА_1 період роботи у Ворошиловградському проектно-технологічному інституті машинобудування (Ворошиловградському проектно-технологічному інституті машинобудування імені ХХVІ з'їзду КПРС, Луганському проектно-технологічному інституті машинобудування імені ХХVІ з'їзду КПРС, Відкритому акціонерному товаристві «Луганський проектно-технологічний інститут машинобудування») з 24 грудня 1979 року по 30 листопада 2005 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 24 травня 2018 року.
У задоволенні вимог щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області заслухати свідків для підтвердження стажу роботи, вважати днем звернення за призначенням пенсії 07 лютого 2018 року відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_3