11 липня 2018 року м. Київ № 810/2519/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дій Броварського ОУПФУ Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 13.09.1986 р. по 28.09.1986 р. у розмірі 1 876,65 грн. та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії від 24.01.2018 р.; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати 1876,65 грн. за вищевказаний період з урахуванням вже проведених виплат; встановлення для відповідача строку надання звіту про виконання судового рішення.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані твердженням заявника про наявність у нього права на одержання пенсійних виплат у збільшеному розмірі.
У поданому суду відзиву відповідач пред'явлені до нього вимоги не визнав, вказавши, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 р. є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Наведена позиція викладена і у постанові ВСУ від 15.12.2015 р.у справі №2а-576/29/14, яка відповідно до п.1 ч.1 ст.244-2 КАСУ є обов'язковою для врахування судами загальної юрисдикції.
Відповідно до п.3 п.1 постанови РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. №207-7 (порядок виплати премії визначено розпорядженням РМ СРСР №1512-р від 24.06. 186 р.), на яку також послався позивач, запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялися Мінфіном СРСР для заохочення. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб.
Відповідач, в обґрунтування обраної правової позиції також послався на висновок суду КААС у справі №361/952/16-ц, яким зазначено, що "на час роботи осіб в зоні ЧАЕС їх робота повинна була оплачуватися в кратному розмірі, виходячи із тарифної ставки. Щодо застосування підвищення тарифів та премії згідно постанови 207-7, то це було правом, а не обов'язком роботодавця".
Вимогами ст.233 Кодексу законів про працю України встановлені строки звернення до суду за захистом своїх прав в межах вирішення трудових спорів. Звернення у 2015-2016 р. до суду є пропуском такого строку згідно ч.2 ст.233 КзППУ.
З огляду на вищевикладене, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши наявні у справи документи, встановивши фактичні обставини справи, надавши правової оцінки доводам та запереченням сторін, суд вважає за необхідне заявлені вимоги частково задовольнити, з огляду на таке:
позивач - ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1; перебуває на обліку в Броварському ОУПФ Київської області та одержує пенсію інваліда II групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Як встановлено судом, позивач з 13 по 28 вересня 1986 р. він приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, куди був відряджений з ВАТ "Броварське автотранспортне підприємство 13209".
Згідно довідки №100 від 17.08.2017 р., виданої ТОВ "Броварське автотранспортне підприємство 13209"- правонаступника ВАТ "Броварське автотранспортне підприємство 13209" ОСОБА_1 була виплачена заробітна плата за роботу на посаді водія в пунктах Копачі (АБК III-IV реактор), Чорнобиля та Залісся по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 1 876,65 крб по відомості №207-7 від 10.06.1986 р. із урахуванням годинної тарифної ставки 0,948, кратності 3,8, з доплатою за роботи у вихідні та святкові дні та премії за роботу в зоні відчуження.
15.01.2018 р., позивач звернувся до Броварського ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії на підставі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з одночасним наданням довідки №100 від 17.08.2017 р.
Проте, рішенням від 24.01.2018 р. відповідач відмовився перераховувати пенсію, оскільки ця довідка не підтверджена первинними документами та містить розбіжності з попередньо виданою.
Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зважає на таке: частиною 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
До 01.01.2012 р. діяв Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1240 від 22 вересня 2004 року, згідно з яким пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо цей розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, у I зоні - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
З 01.01.2012 р., набрала чинності постанова КМУ №1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пунктом 7 якої встановлено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Водночас, ч. 4 ст. 15 Закону № 796-ХІІ встановлено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Отже, розмір призначеної за Законом № 796-ХІІ пенсії, обчислюється виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, який зазначається у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями, на яких працювали особи, що мають право на таку пенсію. При цьому, пунктом 7 постанови № 1210 визначений перелік обов'язкових відомостей, які повинні бути зазначені у таких довідках. Відсутність таких даних у довідці виключає можливість проведення перерахунку пенсії відповідно до цього пункту.
За приписами ч.2 статті 40 Закону № 796-ХІІ військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2015 року (справа № 21-3120а15).
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Форма Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 р. за N 1605/21917.
Так, за встановленою формою довідка повинна містити прізвище, ім'я по батькові особи; найменування населеного пункту зони відчуження; період виконання роботи (обов'зків); місце роботи /служби; розмір виплаченої заробітної плати.
У представленій довідці №100 від 17.08.2017 р. зазначено, що довідка видана за роботу в населених пунктах зони відчуження Копачі, Чорнобиль та Залісся за період роботи з 13.09.1986 р. по 28.09.1096 р. із виплатою заробітної плати у розмірі 1876,65 грн. Отже, довідка містить всі необхідні реквізити для здійснення призначених пенсійних виплат.
Документами, які підтверджують відомості довідки №100 є виписки з особового рахунку позивача за 1986 р.; платіжні відомості про нараховану та виплачену заробітну плату; карточка заробітної плати водія ОСОБА_1 ; накази про преміювання, які знаходяться в матеріалах пенсійної справи.
Щодо аргументів відповідача про те, що виплата премії є правом, а не обов'язком роботодавця, а тому не повинна включатися до розрахунку при визначенні середньої заробітної плати, суд звертає увагу на наступне: службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства на визначений термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Керівник підприємства або його заступник направляє працівника у відрядження наказом (розпорядженням) з вказівкою пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджається працівник, терміну та цілі відрядження.
Весь період перебування у відрядженні є робочим часом працівника, за якого, відповідно до ст. 121 КЗпП України, повинна виплачуватися заробітна плата відповідно до умов трудового або колективного договору, і розмір оплати праці не може бути нижче середнього заробітку.
Мінсоцполітики в Листі N 204/13/184-12 роз'яснило, що при направленні працівника у відрядження необхідно порівнювати суму середньоденної заробітної плати з денним заробітком відповідно до умов трудового договору і, у випадку якщо денна заробітна плата виявиться вища за його середній заробіток, заплатити за час відрядження заробітну плату, а у випадку якщо середній заробіток буде вищий, дні відрядження оплачуються виходячи з середньої заробітної плати. Також при обчисленні середньоденного заробітку і денної зарплати відповідно до умов трудового договору необхідно враховувати однакові види виплат.
Тобто в денний заробіток працівника, який повинен порівнюватися з середньоденним заробітком, включаються усі елементи заробітної плати, які працівник отримає відповідно до умов трудового та колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо. Середньоденний заробіток працівника визначається з урахуванням положень Порядку №100. Згідно з п. 3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці враховуються: основна заробітна плата; доплати та надбавки; премії; індексації тощо.
Таким чином, премія включається до розрахунку при обчисленні середнього заробітку, у зв'язку з чим аргументи відповідача про виключення із розрахунку цього виду виплат суд відхиляє. Як доводи про те, що позивач повинен звернутися до Комісії з визначення даних заробітної плати, позаяк таке твердження суперечить положенням ст.54 Закону України № 796-XII.
З огляду на наведену норму закону, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки №100 від 17.08.2017 р., виходячи із розміру його заробітної плати у сумі 1876,65 грн. за період роботи в зоні відчуження з 13.09.1986 р. по 28.09.1986 р., з урахуванням здійснених виплат.
При цьому, бездіяльність Броварського ОУПФУ щодо відмови у проведенні такого перерахунку пенсії за наявності у ОСОБА_1 для цього законних підстав, суд вважає протиправною.
Оскільки вимога позивача про скасування рішення від 24.01.2018 р., яким було відмовлено у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням даних довідки про заробітну плату в зоні ЧАЕС є похідною від вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії, ця вимога також підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення Броварському ОУПФУ строку для надання звіту про виконання судового рішення, оскільки згідно ст.382 КАСУ встановлення контролю за його виконанням є правом, а не обов'язком суду. Крім того, під час ухвалення судового рішення неможливо встановити потенційні ризики його невиконання. На думку суду, таке питання може бути предметом розгляду лише після набуття рішенням законної сили та виявлення факту ухилення відповідачем від проведення перерахунку та виплати пенсії і, лише тоді, з'явиться можливість обґрунтування вжиття заходу судового контролю. Наразі, задовольняючи вимоги в цій частині, суд може керуватися тільки гіпотетичним припущеннями можливого невиконання рішення суду, що є неприпустимим при вирішенні спору.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код 37892505, м. Бровари Київської області, бульвар Незалежності, 11) щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) згідно довідки №100 від 17.08.2017 р.
Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати у розмірі 1 876,65 грн. з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог, -відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Брагіна О.Є.