про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
01 серпня 2018 рокум. Ужгород№ 0740/803/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
31 липня 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК294/221/АВ-ТД-ФС-125 від 17.07.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1) за порушення законодавства про працю у розмірі - 223380,00 грн.
Разом з позовною заявою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК294/221/АВ-ТД-ФС-125 від 17.07.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1) у розмірі 223380,00 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення фінансових санкцій (штрафу). Заявлене клопотання аргументує тим, що оскаржувана постанова набрала законної сили 17 липня 2018 року, сума штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття постанови, а строк пред'явлення постанови до виконання - до 17 жовтня 2018 року. Оскільки факт оскарження зазначеної постанови позивачем у судовому порядку не зупиняє її дії та виконання, тому така, незважаючи на наявність судового спору, може бути пред'явлена відповідачем до примусового виконання. У зв'язку з чим вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а для відновлення прав та інтересів позивача у випадку їх порушення при подальшій дії оскаржуваної постанови необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши заявлене Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Суд зазначає, що звернувшись до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови про накладення штрафу №ЗК294/221/АВ-ТД-ФС-125 від 17.07.2018 року, позивач реалізувала своє право на судовий захист. А тому забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.
Окрім того, суд вважає передчасними посилання представника позивача на можливість звернення Управління Держпраці у Закарпатській області до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення накладеного штрафу, якими він обґрунтовує підставність заявленого клопотання, оскільки станом на день звернення з клопотанням до суду відповідних доказів надано не було.
Також суд зауважує, що на даному етапі він позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, оскільки таке може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін