01 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/3269/18
категорія 8.3.11
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 0003906-00-0616,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 07.05.2018 № 0003906-00-0616, яким йому було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
В обґрунтування позову, посилаючись на підпункт 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, підпункту 12.3.4 п. 12.3, п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України, зазначає, що рішення сесії Зарічанської сільської ради від 14.07.2016 № 92, яким встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оприлюднене пізніше визначеного законодавством строку та у неналежний спосіб (не було опубліковане в офіційному друкованому (районному) засобі масової інформації, тобто газеті, а було 24.07.2016 розвішано на території села); сплата податку на нерухоме майно в 2017 році не є для позивача обов'язковою, оскільки право власності на це майно він отримав 20.01.2017.
Ухвалою від 09.07.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 01.08.2018 з повідомленням учасників справи.
Відповідачем був поданий відзив на позов (а.с.22-28), в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки рішення Зарічанської сільської ради від 14.07.2016 № 92 є чинним та підлягає застосуванню; відповідно до Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; об'єкт нерухомості, який на праві власності належить позивачу, не підпадає під дію пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити; при цьому пояснив, що відповіді на відзив подавати не буде, фізичною особою-підприємцем не зареєстрований.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Проаналізувавши досліджені докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.
18.01.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, телятник, загальною площею 892,1 кв.м за адресою АДРЕСА_1, як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10).
Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області від 07.05.2018 № 0003906-00-0616 (а.с.13) ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 7136,80 грн., яка розрахована за 2017 рік по об'єкту оподаткування за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 892,1 кв.м (а.с.12).
Позивач, вважаючи, що йому протиправно визначили вказану суму податкового зобов'язання, звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Рішенням 9 сесії Зарічанської сільської ради від 14.07.2016 № 92 "Про встановлення місцевих податків на території Зарічанської сільської ради на період 2017 року" (а.с.14) був встановлений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК), податкове законодавство ґрунтується на принципі стабільністі, який передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Як вбачається з підпункту 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Підпунктом 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПК передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті (п. 12.5 ст. 12 ПК).
Частиною 5 ст. 12 Закону ВР України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Однак, враховуючи приписи пункту 4 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 20.12.2016 № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", щодо офіційного оприлюднення у місцевих друкованих засобах масової інформації до 15.07.2016 не застосовується до Рішення 9 сесії Зарічанської сільської ради від 14.07.2016 № 92.
При цьому суд звертає увагу, що Рішення 9 сесії Зарічанської сільської ради від 14.07.2016 № 92 набрало чинності в липні 2016 року, відповідно до частин 5, 11 ст. 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", підпункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", враховуючи твердження позивача, що вказане "рішення було 27.07.2016 року розвішано на території села" та інформацію, зазначену в наданої позивачем суду довідки виконкому Овруцької міської ради від 24.07.2018 (а.с.32), згідно якої це рішення було оприлюднене на дошці оголошень с. Заріччя.
Щодо твердження позивача, що сплата податку на нерухоме майно в 2017 році не є для нього обов'язковою, оскільки право власності на це майно він отримав 20.01.2017, то воно є безпідставним, враховуючи приписи підпункту 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПК, відповідно до яких у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Таким чином наведене спростовує обставини, на яки посилається відповідач, як на протиправність спірного рішення, а тому суд вважає, що воно прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.
Стосовно посилання відповідача у відзиві, що об'єкт нерухомості, який на праві власності належить позивачу, не підпадає під дію пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, то суд зазначає, що воно не має ніякого відношення до справи, оскільки позивач не обґрунтовує протиправність спірного рішення вказаною нормою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 39904577) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк
Повне судове рішення складене 01 серпня 2018 року