Справа№592/4209/18
Провадження №2/592/1858/18
12 липня 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Корольової Г.Ю.
за участю секретаря Строколіс В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
за участю представника відповідача -
19.04.2018 року позивачка звернулася до суду з вищеозначеним позовом та обґрунтовує його тим, що з 09.08.2002 року сторони зареєстрували шлюб.
Подружжя мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Шлюб між сторонами розірвано 30.03.2006 року. Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 18.07.2006 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання їхньої неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 100 грн. кожний місяць і до досягнення нею повноліття, починаючи з 01.11.2005 року.
На даний час неповнолітня донька сторін потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, так як збільшуються потреби у навчанні, розвитку та іншому. Просить збільшити розмір аліментів, які сплачує відповідач та стягнути аліменти у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на її користь на утримання неповнолітньої доньки до досягнення дитиною повноліття.
У судове засідання позивачка не з*явилась, її представник надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Судом встановлено, що з 09.08.2002 року сторони зареєстрували шлюб.
Подружжя мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Шлюб між сторонами розірвано 30.03.2006 року. Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 18.07.2006 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання їхньої неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 100 грн. кожний місяць і до досягнення нею повноліття, починаючи з 01.11.2005 року.
Сторони разом не проживають, дитина проживає разом з матір*ю.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в судовому порядку.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, відтак розмір аліментів, присуджений згідно судового наказу Воловецького районного суду від 25.08.2016 року підлягає збільшенню з 30 на 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не надано відомостей, що він не має ще дітей, на користь яких також стягуються аліменти за рішенням суду, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, стяґнувши з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/2 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь матері ОСОБА_1.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню підлягає з відповідача судового збору розміром 704,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 192 СК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
за участю представника відповідача задовольнити.
Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 18.07.2006 року та стягнути з ОСОБА_2 (ін.код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ін.код НОМЕР_2), аліменти на утримання дитини- доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ін.код НОМЕР_1) на користь Держави судовій збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Г.Ю. Корольова