23 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
ОСОБА_21 ,
ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,
ОСОБА_24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва заяви захисників ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 про звільнення з-під варти обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , заяви ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та народних депутатів України ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на особисту поруку,
У провадженні Апеляційного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами з доповненнями прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_31 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_32 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_18 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_13 , захисника ОСОБА_33 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 , обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_18 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_18 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_33 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_19 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_21 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_20 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_20 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_20 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_33 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_34 , захисника ОСОБА_33 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_35 , та захисника ОСОБА_16 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_23 подав заяву про звільнення з-під варти обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 ; захисники ОСОБА_22 та ОСОБА_15 подали заяви про звільнення з-під варти обвинуваченого ОСОБА_13 ; захисник ОСОБА_16 подав заяву про звільнення з-під варти обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ; та захисник ОСОБА_19 подав заяву про звільнення з-під варти обвинуваченого ОСОБА_6 .
У поданих заявах захисники посилались на незаконне утримання обвинувачених під вартою у зв'язку із закінченням строку дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та зазначали, що системне тлумачення норм Кримінального процесуального кодексу України дозволяє дійти висновку про можливість тримання особи під вартою лише на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року запобіжний захід обвинуваченим у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. На думку захисників, оскільки вказаний вирок оскаржений у апеляційному порядку та не набрав законної сили, то на даний час відсутні передбачені законом підстави для утримання обвинувачених під вартою.
Крім того, голова громадської спілки "Асоціація патріотичних організацій та учасників АТО "Україна" ОСОБА_25 та голова громадської організації "Світле майбутнє України" ОСОБА_26 подали заяви про зміну обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_36 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 запобіжного заходу на особисту поруку, обгрунтовуючи їх позитивними характеристиками обвинувачених по місцю проживання, відсутністю у них судимостей та підстав вважати, що обвинувачені можуть переховуватись чи ухилятись від органів досудового розслідування.
Також із клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 звернулись народні депутати України ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_39 , які вказали, що поручаються за виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, та зобов'язують за необхідності доставити їх в суд на першу про те вимогу.
Дослідивши подані заяви, вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що подані заяви задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинуваченого, який тримається під вартою, засуджено до позбавлення волі, суд лише у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з тримання під вартою та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2015 року до ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_35 , ОСОБА_34 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2015 року до ОСОБА_40 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року до ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2016 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року ОСОБА_38 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Під час обрання та продовження обвинуваченим запобіжних заходів на досудовому розслідуванні, слідчими суддями враховано наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, особи підозрюваних та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість впливу на потерпілих та свідків, продовження злочинної діяльності, переховування від органів досудового розслідування, знищення або спотворення будь-яких із речей, перешкоджання кримінальному провадженню, а також те, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
При ухваленні вироку відносно обвинувачених, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, осіб обвинувачених та призначених їм покарань, судом першої інстанції до набрання вироком законної сили залишено без змін запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у виді тримання під вартою, та обвинуваченому ОСОБА_38 - у виді арешту. Цим же вироком, до набрання ним законної сили, запобіжні заходиОСОБА_14 , ОСОБА_36 та ОСОБА_37 з тримання під вартою змінено на домашній арешт, із зобов'язанням їх прибувати за кожною вимогою суду, а також носити електронний засіб контролю.
Таким чином, вироком суду першої інстанції прийнято рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження - запобіжних заходів, яке є складовою частиною вироку суду першої інстанції.
На даний час у кримінальному провадженні судом апеляційної інстанції не прийнято рішень, визначених ч. 1 ст. 407 КПК України.
До вирішення апеляційних скарг з доповненнями по суті, чинним КПК України не передбачено можливість зміни вироку суду першої інстанції, у тому числі у частині прийнятого рішення щодо запобіжних заходів.
Без з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та даних про осіб обвинувачених, які можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду у порядку ст.ст. 404-405 КПК України, подані заяви про звільнення обвинувачених з-під варти та зміну запобіжних заходів обвинуваченим на особисту поруку є передчасними, та задоволенню не підлягають.
Крім того, ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , народними депутатами України ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_41 , не надано доказів, які б свідчили про те, що на даний час особи обвинувачених перестали бути суспільно небезпечними, та відпали передбачені ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжних заходів, зокрема щодо можливості їх переховування від суду, впливу на потерпілих і свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються.
Посилання захисників ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , як на підставу для звільнення обвинувачених з-під варти, на ту обставину, що вирок суду першої інстанції стосовно обвинувачених не набрав законної сили, є невиправданими з огляду на конкретні норми КПК України та практику Європейського суду з прав людини.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
У справі «Руслан Яковенко проти України» (Заява № 5425/11), Європейський суд зазначив, що, починаючи з дати постановлення вироку, навіть, якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити, підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом», тобто у розумінні підпункту «а» пункту 1 ст. 5 Конвенції на законних підставах.
При цьому, у вказаному рішенні Європейський суд наголосив, що навіть якщо національне законодавство передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами усіх інстанцій, попереднє ув'язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.
У такому випадку судовий контроль за позбавленням свободи, що вимагається згідно ст. 5 Конвенції, вважається вже інкорпорованим у постановлений вирок та призначене покарання, а питання щодо законності такого тримання під вартою можуть бути переглянуті лише, коли виникають нові обставини.
Аналіз вказаних вимог чинного законодавства свідчить про те, що тримання особи під вартою за наявності вироку суду, який хоча і не набрав законної сили, однак яким особі призначено покарання у виді позбавлення волі, є таким, що в повному обсязі відповідає принципам законності, пропорційності та не є свавільним.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяв про звільнення обвинувачених з-під варти та зміну запобіжного заходу на особисту поруку.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 374, 376, 377, 418 КПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяв захисників ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 про звільнення з-під варти обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 відмовити.
У задоволенні заяв ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , та народних депутатів України ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на особисту поруку відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді :
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3