Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/604/2018
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
20 березня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року,
Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.
Як встановлено постановою судді, ОСОБА_2 30 жовтня 2017 року близько 01 год. 15 хв., рухаючись по проспекту Г. Сталінграда, 22 в м. Києві, керував автомобілем «Honda»,д/н НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року; скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі щодо нього за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що 28.11.2017 він з'явився до суду для розгляду його справи про адміністративне правопорушення, інформацію про що отримав на сайті судової влади, проте в кабінеті судді йому пояснили, що суддя знаходиться в «нарадчій кімнаті» по іншій справі і судове засідання переноситься на 15.12.2017, але коли він з'явився до суду в засіданні 15.12.2017, йому пояснили, що справа вже розглянута.
Крім того, як зазначає апелянт у своїй апеляційній скарзі, в судовому засіданні він участі не приймав і таким чином був позбавлений можливості захищати свої права та не розуміє чому в постанові зазначено: «свою вину у вчиненні правопорушення не визнав пояснивши, що поспішав до дитини, а тому не мав часу проходити медичний огляд», оскільки в судовому засіданні він не був і таких пояснень не давав.
Більш того, в апеляційній скарзі звертається увага на відсутність доказів того, що справу було розглянуто 28.11.2017.
Також скаржник звертає увагу на те, що він не відмовлявся від вимоги інспектора поліції поїхати до лікаря, однак коли його привезли до лікаря на вул. Визволителів, 6 то була деяка черга. На той час вже закінчувалася друга година з моменту його зупинки, про що він повідомив поліцейським, які заходили до лікаря але прискорити процес не змогли.
Після цього, як зазначається у скарзі, поліцейські почали схиляти його, ОСОБА_2, до того щоб він відмовився від проходження огляду, а потім взагалі повідомили про те, що вони більше чекати не збираються, оскільки їм треба їхати на якийсь виклик.
Далі, як зазначає скаржник, поліцейські зупинили двох людей, оголосили що він, ОСОБА_2, відмовився від огляду та склали протокол.
Крім цього, ОСОБА_2 наголошує на тому, що пояснення обох свідків є повністю ідентичними, являють собою заздалегідь підготовлені бланки, заповнені самим інспектором, що є неприпустимим з позиції об'єктивності доказів, оскільки свідки повинні самі викласти те, що і як вони бачили, а також на тому, що після від'їзду поліції він заходив до лікаря та питав чи можна самому пройти освідування, на що отримав відповідь що огляд можна пройти лише за направленням поліції і не пізніше ніж через дві години після зупинки.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на підтримку поданої ним апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що задоволенню підлягає лише клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, оскільки, враховуючи обставини, наведені в апеляційній скарзі, цей строк було пропущено з поважних причин.
Що ж стосується самої апеляційної скарги, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку судді щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, незважаючи на доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП була встановлена не тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 30 жовтня 2017 року серії БР № 115052, який було складено щодо ОСОБА_2 за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а й на підставі наявних у справі письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Крім цього, з метою перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, судом апеляційної інстанції був витребуваний та досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2, з якого вбачається, що останній дійсно у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога.
Більш того, всупереч твердженням апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на відповідний запит до Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» була отримана відповідь про те, що згідно із записами у Журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за 30 жовтня 2017 року, водій транспортного засобу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, для проведення огляду на предмет виявлення у нього ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння працівникам поліції не доставлявся.
Доводи скарги ОСОБА_2 щодо неправомірних дій поліцейських під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, суб'єктивності пояснень свідків та результатів його спілкування з лікарем наркологом не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджені та не спростовують доказів, які наявні в матеріалах справи та були отримані під час розгляду скарги в суді апеляційної інстанції.
У зв'язку з цим, доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не можуть бути визнані обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а відтак служити підставами для скасування постанови судді про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції вважає необхідним, за наслідками її розгляду, прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Майбоженко А.М.