31.07.2018 Справа № 756/4831/18
№ 756/4831/18
№ 1-кп/756/822/18
31 липня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100050001271 від 17.02.2018 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Обвинувачений у даному кримінальному провадженні тримається під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор». В судовому засіданні він заявив клопотання про застосування до нього заходів безпеки, посилаючись на те, що він утримується в одній і тій же установі попереднього ув'язнення разом із особою, яка посягала на його життя та була засуджена вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27.02.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України. В клопотанні мова йде про засудженого ОСОБА_6 . На підтвердження свого клопотання обвинувачений надав копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2018 року про залишення вказаного вироку без змін.
Захисник клопотання свого підзахисного залишає на розсуд суду.
Прокурор заперечує проти задоволення вказаного клопотання.
Згідно cт. 3 Конституції України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Актуальним є питання із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Дані правовідносини регулює Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про оперативну-розшукову діяльність».
До осіб, які мають право на забезпечення безпеки, належать: особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень; потерпілий та його представник у кримінальному провадженні; підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; свідок; експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених вище, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
Особа, яка потребує заходів безпеки, може звернутися з заявою про застосування заходів безпеки. В даному клопотанні (заяві) особа може вказати конкретний захід (заходи), який просить застосувати. Зокрема це: особиста охорона, охорона житла і майна; видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; заміна документів та зміна зовнішності; зміна місця роботи або навчання; переселення в інше місце проживання; поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення; забезпечення конфіденційності відомостей про особу; закритий судовий розгляд.
Вислухавши обвинуваченого, його захисника та прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2018 року, суд дійшов до наступного висновку.
З усної заяви ОСОБА_3 та з наданої ним копії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2018 року не вбачається, що засуджений ОСОБА_6 утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор», що він будь-яким чином особисто або через посередництво інших осіб шляхом погроз або інших протиправних дій щодо обвинуваченого ОСОБА_3 робить спроби вплинути на останнього в межах даного кримінального провадження.
ОСОБА_3 заявивши в судовому засіданні, що існує загроза його вбивства з боку засудженого ОСОБА_6 , не навів доказів того, що він, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин або злочин, який готується, звертався з відповідною заявою до правоохоронних органів. Обвинувачений не навів доказів того, що з відповідною заявою він звертався до адміністрації місця попереднього ув'язнення, де він утримується. Він, крім того, не вказав конкретних заходів безпеки, які він просить застосувати до нього.
Відтак, суд дійшов до висновку про відмову у застосуванні заходів безпеки до обвинуваченого ОСОБА_3 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 350 КПК України, Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», суд
Відмовити обвинуваченому ОСОБА_3 в застосуванні щодо нього заходів безпеки у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1