Справа №: 398/1918/18
Провадження №: 2-а/398/87/18
Іменем України
"31" липня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді -Голосеніної Т.В.,
за участю секретаря Шаповал І.Ф.,
в присутності позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №1 УПП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Бринзи Олександра Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду за адміністративним позовом до інспектора батальйону №1 роти №1 УПП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Бринзи Олександра Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.05.2018 року №408610, відповідно до якої його визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в сумі 255 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що згідно зазначеної постанови він, 20.05.2018 року о 10год.39хв. керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», д.р.н НОМЕР_2, не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено» - здійснив проїзд без зупинки, чим порушив вимоги п.8.4 «б» ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Копію зазначеної постанови йому не було вручено у день винесення, а було направлено засобами поштового зв'язку 22.05.2018 року, про що свідчить відтиск календарного штемпеля поштового відділення на конверту, при цьому постанову ним було отримано 26.05.2018 року, тому вважає, що строк для її оскарження закінчується 05.06.2018року.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові не зазначено місце скоєння ним адміністративного правопорушення, що позбавляє можливості перевірити правомірність його дій з огляду на дорожню обстановку та наявність на даній ділянці автошляху знаків пріоритету, відповідачем не було зібрано жодних доказів, які б підтверджували, його вину.
Оскаржувана постанова складена безпосередньо на місці пригоди, разом з тим, відповідно до ст.258 КУпАП визначено випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, такий перелік є вичерпним і може бути змінений лише законом. Стаття 122 КУпАП до такого переліку не відноситься. При цьому особа не повинна оспорювати допущене нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, він же зазначений факт заперечує.
Отже, відповідачем під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не надано жодного доказу, яким би було доведено факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тому, вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 20.05.2018 року №408610 є протиправною та незаконною і просить її скасувати.
26.06.2018 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого останній вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Протокол про адміністративне правопорушення складається у випадку, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення чи адміністративне стягнення , що на неї накладається, крім випадків притягнення до відповідальності за ст.185-3 КУпАП. Разом з тим, позивач, під час складання постанови, погодився, що дійсно проїхав перехрестя без зупинки транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом, зробленого камерою нагрудного відеореєстратора інспектора поліції. Постанова про накладення адміністративного стягнення складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, а саме: вона містить найменування органу(особи), який її виніс, дату розгляду, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адмінправопорушення, дані про прийняте рішення по справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в ньому.
Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Згідно ч.3 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.05.2018 №408610 ОСОБА_1 визнано винним у чинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в сумі 255грн., оскільки він 20.05.2018 року о 10год.39хв. керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», д.р.н НОМЕР_2, не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено» - здійснив проїзд без зупинки, чим порушив вимоги п.8.4 «б» ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно вимоги знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" розділу 33 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 4-5ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В п. 1 ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідачем разом з відзивом на адресу суду надано диск відеозаписом, який перебуває в робочому стані, без візуальних пошкоджень, дійсність та справжність відеозапису з нагрудної камери інспектора наявної на диску у суду не викликає сумнівів, який було переглянуто в судовому засіданні.
Як вбачається з відеофайлів, досліджених судом як докази, що надані відповідачем на підтвердження законності оскаржуваного рішення, у правому верхньому куті відеозапису розташована дата 20.05.2018 року. Під час складання постанови по справ про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено його права, в тому числі право на захист. При цьому позивач, в той час коли відповідачем біло надано йому для огляду відео, яке свідчить про порушення Правил дорожнього руху щодо заборони проїзду без зупинки, визнав, що дійсно, доїжджаючи до перехрестя пригальмував, однак повної зупинки транспортного засобу не зробив.
Позивач в позовній заяві зазначає, що постанову йому не було вручено на місці складання, а направлено поштою. Як свідчить відеозапис позивачеві було зачитано постанову, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення, та запропоновано поставити в ній підпис про отримання копії, останній відмовився.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Діяльність співробітників поліції щодо виявлення адміністративних правопорушень, притягнення осіб, винних у їх вчиненні до адміністративної відповідальності регулюється КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції - ч. 2ст. 258 КУпАП.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч. 3ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 Інструкції).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу ( групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, містить відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; розмір штрафу, реквізитів та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
Отже, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності приймалася на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про допущення позивачем порушень правил дорожнього руху зокрема, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.
Позивач у своєму адміністративному позові вказує, що відповідачем не було забезпечено можливості скористатися його правами, передбаченими ст.268 КУпАП.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з відеозапису, зробленого камерою нагрудного відео реєстратора, під час складання постанови по справ про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено його права, в тому числі право на захист. При цьому позивач будь-яких письмових зауважень щодо порядку складання чи відсутності складу правопорушення не написав, не зазначав, що бажає отримати правову допомогу особисто, не завив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому часу для підготовки та отримання юридичної допомоги, чим фактично визнав, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.122 КУпАП.
При цьому, позивачем у адміністративному позові не заперечується факт недотримання ним вимог ч.1ст.122 КУпАП, а лише вказується на порушення інспектором процедури накладення адміністративного стягнення.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Окрім того, ОСОБА_1 скористався ефективною процедурою судового перегляду законності винесеної відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно зі ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, а також те, що позивачем не оспорюється сам факт порушення ним вимог ПДР України, а саме вимог дорожнього знаку - "Проїзд без зупинки заборонено", в судовому засіданні оглянуто відеозапис, наданий інспектором поліції, який суд вважає таким, що підтверджує порушення ОСОБА_1 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд прийшов до переконання та вважає,що оскаржувана позивачем постанова прийнята відповідачем правомірно, а відтак в задоволені адміністративного позову слід відмовити, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.05.2018 року №408610 залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2,6, 9, 77,90, 242-246, 250, 255, 286 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №1 УПП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Бринзи Олександра Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання: 28000, АДРЕСА_1.
Інспектор батальйону №1 роти №1 УПП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Бринза Олександр Васильович, місцезнаходження: 25030, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Ю. Бутусова (Панфіловців), буд.22.
Повний текст рішення складено 01 серпня 2018 року.
Суддя