ЄУН 387/567/18
Номер провадження по справі 1-кп/387/79/18
31 липня 2018 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018120140000362 від 02.06.2018, яке 04.07.2018 надійшло від прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, м.Артемовський, Приморського краю, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одружений, раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 вчинив завідомо неправдиве повідомленні слідчому про вчинення злочину, за таких обставин.
ОСОБА_3 21 квітня 2018 року близько 22 години за попередньою домовленістю з неповнолітнім ОСОБА_5 рухався на своєму автомобілі марки ВАЗ 21013, д.н.з НОМЕР_1 . З метою вчинення крадіжки ОСОБА_3 з неповнолітнім ОСОБА_5 прибули до території Помічнянського гранкар'єру ПАТ "Кіровоградграніт", який розташований в с.Кирилівка, Добровеличківського району, Кіровоградської області де шляхом вільного доступу повантажили до автомобіля металобрухт у виді деталей до автомобіля марки КрАЗ. В подальшому ОСОБА_3 спільно із неповнолітнім ОСОБА_6 поїхали на автомобілі марки ВАЗ 21013, д.н.з НОМЕР_1 з території ПАТ "Кіровоградграніт" та близько 23 години були помічені працівниками наряду ГРПП Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУ НП в Кіровоградській області, які помітивши викрадене в багажнику автомобіля почали наздоганяти правопорушників. З метою уникнення від відповідальності ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_5 почали автомобілем тікати від працівниками наряду ГРПП Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУ НП в Кіровоградській області та не зумівши відірватися покинули автомобіль із викраденим майном. 22.04.2018 близько 7:30 години до відділення поліції із заявою про незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки ВАЗ 21013, д.н.з НОМЕР_2 звернувся ОСОБА_3 , якого під підпис було попереджено про кримінальну відповідальність передбачену ч.1 ст.383 КК України. На підставі поданої заяви ОСОБА_3 , слідчим відділенням Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області дані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120140000250 від 22.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та розпочато досудове розслідування. В подальшому 18.05.2018 під час проведення слідчих дій ( розшукових ) дій у кримінальному провадженні за № 12018120140000250 від 22.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій останній повідомив, що в ніч з 21.04.2018 на 22.04.2018 за кермом автомобіля марки ВАЗ 21013, д.н.з НОМЕР_2 , перебував він особисто, автомобіль у нього ніхто не викрадав.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, надав показання, що 21 квітня 2018 року близько 22 години він із неповнолітнім ОСОБА_5 рухався на своєму автомобілі марки ВАЗ 21013, д.н.з НОМЕР_1 . З метою вчинення крадіжки він із ОСОБА_5 прибули на територію Помічнянського гранкар'єру, де шляхом вільного доступу повантажили до автомобіля металобрухт у виді деталей до автомобіля. В подальшому спільно із неповнолітнім ОСОБА_6 на автомобілі та із завантаженим металобрухтом виїхав із території гранкар'єра, але по дорозі були помічені працівниками поліції, які розпочали їх наздоганяти. З метою уникнення відповідальності він та неповнолітній ОСОБА_5 залишили автомобіль біля старого ДЕПО та утекли від працівників поліції. На наступний день він зателефонував до відділення поліції із заявою про незаконне заволодіння його транспортним засобом, а саме автомобілем марки ВАЗ 21013. Коли приїхали працівники поліції то він їм повідомив про викрадення його автомобіля. В подальшому він в усьому зізнався працівникам поліції, що факту викрадення автомобіля не було.
В судовому засіданні прокурор та обвинувачений просили досліджувати докази в порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України. У судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового розгляду, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, якщо суд визнає недоцільним дослідження доказів у порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України. Крім того суд роз'яснив обмеження апеляційного оскарження в разі встановлення зазначеного порядку дослідження доказів.
Переконавшись у добровільній позиції учасників кримінального провадження, суд у порядку передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого, а також досудову доповідь органу пробації, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки фактичні обставини сторонами не оспорювалися.
Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже суд доходить висновку, що ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення таємного викрадення майна, сповістив працівників поліції про завідомо неправдиве повідомлення про злочин, а саме про незаконне заволодіння його транспортним засобом марки ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_2 .
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, про наявність складу злочину передбаченого ч.1 ст.383 КК України, а вина ОСОБА_3 у завідомо неправдивому повідомленні слідчому про вчинення злочину доведена повністю. Його дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.383 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3 , обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до класифікації невеликої тяжкості, по місцю проживання характеризується посередньо, молодий вік, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий. Крім того суд враховує відомості досудової доповіді відносно особи обвинуваченого, а саме ОСОБА_3 раніше не судимий, вину у вчинені злочину визнав повністю та щиро розкаявся. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Ймовірність виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства цілком можлива.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді обмеження волі в межах санкції передбаченої ч.1 ст.383 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставини, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні .
Речові докази відстутні.
Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст. 62, ст. 63 Конституції України, ст. 5, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями внесеними Протоколом № 11 від 11.05.1994 року, Протоколом № 14 від 13.05.2004 року), суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.383 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість ) місяців .
Звільнити ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1