Справа №359/5068/18
Провадження №3/359/1921/2018
23 липня 2018 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Бондаренко І.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України: СН 364382, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 -
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення від 17.06.2018 року серії ОБ №021387, 17.06.2018 року о 10 год. 30 хв. на 210 км. автодороги Київ-Одеса, Уманського району Черкаської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від продуття «Драгера» та проходження медичного огляду для визнання стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що свою вину не визнає та просить закрити справу у зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Пояснив наступне: так дійсно 17.06.2018 року він з м. Борисполя прямував до м. Одеси, на 210 км. автодороги Київ-Одеса був зупинений поліцейськими Уманського РВП, останні почали стверджувати, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, при цьому здійснювали на нього тиск, вимагаючи написати пояснення в протоколі, що начебто він вживав пиво. У випадку відмови, погрожували забрати автомобіль на штраф майданчик та відібрати посвідчення водія, в результаті тиску з боку працівників поліції він був вимушений написати в протоколі те, що говорили поліцейські. ОСОБА_1 стверджує, що алкогольні напої не вживав оскільки знав, що йому доведеться їхати більше 500 км.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на виклики до суду не з'являлись та не надали суду відомі їм обставини щодо події відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.06.2018 року серії ОБ № 021387.
Поліцейський СРПП №2 Уманського РВП ОСОБА_4 до суду не з'явився.
Дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлений.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Так, в судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що завчасно запланував поїздку до моря, спиртні напої в день виїзду та на передодні не вживав, оскільки знав, що йому доведеться їхати за кермом понад 500 км. Пояснення, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, він надав під писком працівників поліції, які попередили, що якщо він не визнає своєї провини, його транспортний засіб буде забрано на штраф майданчик. Враховуючи, що ОСОБА_1 був в 210 км. від дому, то був вимушений в пояснення написати, що випив бутилку пива.
Свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та поліцейський СРПП №2 Уманського РВП ОСОБА_4 на виклики до суду не з'являлись та не надали суду відомі їм обставини щодо події відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.06.2018 року серії ОБ № 021387.
До письмових пояснень свідків, які містяться в матеріалах справи, надрукованих та заповнених не власноручно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а поліцейським Уманського РВП ОСОБА_4, суддя відноситься критично, оскільки перевірити достовірність та належність вказаних пояснень не надалось за можливе у зв'язку з неявкою останнього в судове засідання.
Крім того, відповідно до 4.2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура огляду на стан сп'яніння чітко визначена законом.
Проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачає наступні дії - огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів, а у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У відповідності до ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, відповідно до статті 266 Кодексу, огляд на стан алкогольного сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 та діє зі змінами та доповненнями також і зараз.
У відповідності до п. 6 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 p. N 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015 №1452/735.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, законодавством передбачений порядок направлення водія на огляд, форма цього направлення. Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є Направлення водія на огляд (Додаток 1 до Наказу МВС України 09.11.2015 № 1452/735В).
Наявність направлення є важливим документом, оскільки достовірно визначає місце час його видачі, тобто доказує час скоєння відмови від медичного огляду (в разі такої), що підлягає доказуванню, і є складовою змісту протоколу, визначеною ст. 256 КУпАП.
В разі відмови в огляді у закладі охорони здоров'я, настає адміністративна відповідальність за відмову від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
В наданих матеріалах адміністративної справи жодних доказів направлення водія на огляд відсутній, про це також свідчать і заповненні пояснення свідків, які зазначили лише, що від водія чути різкий запах алкоголю.
Крім того, відповідно до положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння, а відповідно до ст. 265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке може бути накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу вилучає посвідчення водія до набрання постановою про адміністративне правопорушення законної сили .
Однак, всупереч вимогам діючого законодавства, ні після зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1, відносно якого малася підозра про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ні після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній не був відсторонений від керування транспортним засобом.
Більше того, пунктом 4 розділу VІІ вищезазначеної Інструкції передбачено, що поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу.
Однак, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції не додано довідку про наявність чи відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Оскільки відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а поліцейським не дотриманий встановлений нормативними актами порядок огляду водія на стан сп'яніння, суд вважає, що висновки про відмову від проходження такого огляду не підтверджені матеріалами справи.
Наведене вище у своїй сукупності викликає сумнів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що трактується на його користь.
У зв'язку із викладеним суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний джерелом доказів.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність подій і складу адміністративного правопорушення.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст. 130 під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично з наведених вище обставин.
Враховуючи викладене та зазначені норми Закону вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
На підставі наведеного, керуючись ст. 130 ч. 1 та п.1 ст. 247 КУпАП України -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України: СН 364382, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1, щодо притягнення його до відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постановиі може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя : І.А. Бондаренко