про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Черкаси
30 липня 2018 року справа № 2340/2936/18
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернулася ОСОБА_1, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо не проведення ініціювання процедури скасування договору оренди землі загальною площею 11,25 га сільськогосподарського призначення державної власності, як такого, що не відповідає вимогам законодавства та виставити сформовані земельні ділянки на земельний аукціон при розгляді звернення за заявою від 24.01.2018;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Черкаській області здійснити ініціювання процедури скасування договору оренди землі загальною площею 11,25 га сільськогосподарського призначення державної власності, як такого, що не відповідає вимогам законодавства та виставити сформовані земельні ділянки на земельний аукціон.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З підстав зазначеного суд дійшов висновку про те, що завданням адміністративного судочинства є розгляд і вирішення спорів про поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій у сфері публічно - правових відносин.
Положеннями ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкту. У випадку якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого учасника спору, то такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень", згідно п.7 ч. 1 ст. 4 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами п.1, п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Предметом спору є визнання протиправним та скасування договору оренди землі загальною площею 11,25 га сільськогосподарського призначення державної власності, що був укладений 02.10.2003 між Черкаською РДА та СПП «Біле Озеро» терміном на 49 років, як такого, що не відповідає вимогам законодавства.
Оскільки в даному випадку спір стосується права користування спірною земельною ділянкою, яка на даний час перебуває в оренді - СПП «Біле Озеро» та частину якої бажає отримати позивач, то вбачається, що в даному випадку є спір про право, який не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, враховуючи суб'єктний склад сторін, та відповідно до приписів п.1, п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
При вирішенні питання щодо юрисдикції даного спору, судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суд України від 11.10.2016 по справі № 816/4340/14, в якій зазначено, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Так, у відповідності до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищезазначене, вбачається за доцільне відмовити у відкритті провадження у даній справі, оскільки вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, його розгляд повинен здійснюватися в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. ст. 170, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 2340/2936/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити заявнику про право звернення з такими вимогами до відповідного суду господарської юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя С.М. Гарань