ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/92
м. Київ
30 липня 2018 року № 826/16841/17
За позовом ОСОБА_1
До Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві
Головного управління ДФС у м. Києві
Про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.17 р.
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 86160-13 від 29.06.2017 року, прийнятого ДПІ Дарницького району Головного управління ДФС у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2018 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 05.06.2018 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача Головне управління LAC у м. Києві.
25.06.2018 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - легкового автомобіля марки LAND ROVER Range Rover, 2013 року випуску, об'єм двигуна - 4999 куб.см.
29.06.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено обчислення ОСОБА_1 транспортного податку за 2017 рік та сформовано податкове повідомлення - рішення № 86160-13 на суму 25 000,00грн., яке було направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації позивача (АДРЕСА_1).
Позивач - ОСОБА_1 вважає податкове повідомлення - рішення від 29.06.2017р. №86160-13 протиправними та просить суд скасувати його з наступних підстав.
Позивач вважає, що обов'язок сплати транспортного податку за об'єкт оподаткування, який передбачений у пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, міг настати не раніше 01.01.2018 року, оскільки Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21.12.16 р. до вказаної статті внесено зміни.
Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.06.2017року № 86160-13 було прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIІІ, яким викладено у новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.
Ст. 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Отже, транспортний податок є складовим податку на майно.
Відповідно до п.п.10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.
Як передбачено п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.16 р.) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно п.п.267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII від 21.12.16 р. (набув чинності з 01.01.17 р.) до ст. 267 Податкового кодексу України внесено зміни. Зокрема, відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Позивач посилається на факт внесення вказаних змін до ст. 267 Податкового кодексу України як на підставу застосування положень пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 та Податкового кодексу України і, відповідно, незастосування вказаних змін до позивача при нарахуванні йому транспортного податку за 2017 р.
Суд погоджується з вказаним висновком позивача, проте, в даному випадку застосування до позивача положень ст. 267 Податкового кодексу і, відповідно, Положення про транспортний податок, що є додатком 2 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. №242/5629, без врахування змін, що набули чинності з 01.01.2017 р., не призводить до визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме.
Згідно пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 та пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України стабільність визначено як один з принципів податкового законодавства України, а саме - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
22.12.16 р. Київською міською радою прийнято рішення №791/1795 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві", згідно якого внесено до рішення Київської міської ради від 23.06.11 р. №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" відповідні зміни, зокрема, згідно п. 2.1 Положення про транспортний податок, що є додатком 2 до рішення Київської міської ради від 23.06.11 р. №242/5629, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
В даному випадку зміни, внесені до ст. 267 Податкового кодексу України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21.12.16 р., стосуються бази оподаткування як елементу податку.
Згідно п. 7.1 ст. 7 Податкового кодексу України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
Згідно п. 23.1 ст. 23 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.
База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.
Відповідно, вищевказані зміни до Податкового кодексу України та Положення про транспортний податок у м. Києві протягом 2017 р. мають застосовуватися в редакції до внесення вказаних змін, оскільки вони внесені пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.
При чому, оскільки в даному випадку мова йде не про запровадження нового податку, а про зміну елементу існуючого податку, то недотримання вимог пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України призводить не до звільнення від сплати податку, а до застосування положень ст. 267 Податкового кодексу України в редакції до внесення відповідних змін.
В даному випадку це означає застосування таких критеріїв для визначення об'єкту оподаткування - автомобіль не більше п'яти років (включно) з року випуску, ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Статтею 8 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3200 гривень.
Відповідно, середньоринкова вартість автомобіля, що підпадає під оподаткування, становить 2 400 000 грн.
В той же час, процедура визначення вартості автомобіля центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті, була передбачена і раніше, тому вона має бути застосована до позивача на загальних підставах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.16 № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Згідно п.2 цієї Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.
Відповідно до п.3 Методики середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Згідно із пунктом 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.
Як встановлено під час розгляду справи, позивачу на праві власності належить автомобіль LAND ROVER Range Rover, 2013 року випуску, об'єм двигуна 4999 см.куб.
Відповідачем отримано інформацію щодо середньоринкової вартості автомобіля позивача згідно наданої роздруківки електронного листа, і вона становить 2 501 262, 92 грн. при мінімальній вартості, що підлягає оподаткуванню, - 1 200 000 грн. (згідно вищевказаного висновку суду - 2 400 000 грн.); застосовано коефіцієнт зі строком експлуатації - 39 (5 років) згідно додатку 1 до Методики.
Показники транспортних засобів, що відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема, об'єм літрів двигуна, округлюються до найбільшого цілого значення. В даному випадку - до 5 000 куб.см. (5 літрів).
В даному випадку автомобіль LAND ROVER (марка) Range Rover модель), 2013 року випуску, об'єм двигуна 5, 0 входить до оприлюдненого Переліку автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня 2017 р., тому за нього у 2017 р. має бути сплачено транспортний податок.
Як було зазначено вище, з розрахунку 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, середньоринкова вартість автомобіля, що підпадає під оподаткування, становить 2 400 000 грн.
Тобто, в даному випадку автомобіль позивача в будь-якому випадку підпадає під оподаткування транспортним податком, навіть без врахування змін, внесених Законом України № 1797-VIII від 21.12.16 р. та рішенням Київської міської ради від 22.12.16 р. №791/1795.
Згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (до якої не вносилися зміни пізніше, ніж 15.07.2016 р.) зазначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Як передбачено п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
З врахуванням викладеного суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, оскільки належний позивачу автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком незалежно від змін до законодавства, що ухвалені пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 30.07.18 р.