25 липня 2018 рокусправа № 808/2638/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
суддя - доповідач: Олефіренко Н.А.
судді: Білак С.В., Шальєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.
За участю представників:
Позивача - ОСОБА_2 ( довіреність від 07.12.2017 року)
Відповідача - Каціонова О.В. ( довіреність від 04.07.2018 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 р. (суддя Бойченко Юлія Петрівна) в адміністративній справі № 808/2638/17 за позовом ОСОБА_4 до Закарпатської митниці ДФС третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 звернувся до Закарпатської митниці ДФС, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області в якому, з урахуванням відмови від частини позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача, що полягали у прийнятті митної декларації "ІМ 40 АА" UA 305010/2017/000597 від 09.06.2017року, поданої ОСОБА_5, уповноваженим представником Спільного українсько - чеського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "PST Україна", від імені ОСОБА_4, та у спонуканні ОСОБА_4 здійснити сплату митних платежів на підставі зазначеної декларації, а саме: 36 962,46 грн. ввізного мита, 81 317,42 грн. податку на додану вартість, зобов'язати відповідача прийняти рішення про відмову у прийнятті митної декларації "ІМ 40 АА" UA 305010/2017/000597 від 09.06.2017року, поданої ОСОБА_5, уповноваженим представником Спільного українсько - чеського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "PST Україна", від імені ОСОБА_4, визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у відсутності прийняття висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, за заявою ОСОБА_4 про повернення помилково та надміру сплачених сум митних платежів від 26.07.2017 року та зобов'язати відповідача прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про повернення помилково та надміру сплачених сум митних платежів від 26.07.2017 року та направити вказаний висновок до третьої особи.
Обставини викладені в позові обґрунтовані тим, що 09.06.2017 року працівниками Закарпатської митниці ДФС було примусово висаджено позивача та його дружину ОСОБА_6 з поїзду Прага - Львів в м. Чоп Закарпатської області та прийнято митну декларацію, подану представником підприємства, що надає послуги митного брокера, - Спільного українсько - чеського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "PST Україна" від імені позивача, та примушено позивача сплатити митні платежі за цією митною декларацією. На думку позивача, Закарпатська митниця ДФС мала відмовити у прийнятті митної декларації, поданої представником Спільного українсько - чеського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "PST Україна" від імені ОСОБА_4, оскільки повноваження цієї особи діяти від імені позивача не були підтверджені нотаріально посвідченим дорученням, як того вимагає ч. 6 ст. 265 Митного кодексу України. Окрім того, ювелірні вироби, які дружина позивача ввозила на територію України, були у вжитку та не призначалися для використання у підприємницькій діяльності. Вказані ювелірні вироби є особистими речами дружини позивача, а отже вони підлягають усному, а не письмовому декларуванню, та не підлягали оподаткуванню ввізним митом та податком на додану вартість.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено.
На рішення суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга від позивача, який наполягає на протиправності спірного рішення, яке, на його переконання, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.
Відзив на апеляційну скаргу вмотивований тим, що сумарна фактурна вартість ювелірних виробів, що ввозилися позивачем на митну територію України, складала 11 225,87 євро, а тому, оскільки вказана сума перевищує ліміт, встановлений ч. 8 ст. 374 Митного кодексу України, дані вироби підлягали письмовому декларуванню та оподаткуванню. Вказані товари не можуть вважатися такими, що перебували у використанні, оскільки вони були придбані позивачем в Чеській Республіці 29.05.2017 року та 31.05.2017року , а при ввезенні товарів позивачем було оформлено документи "ТАХ FREE", які передбачають повернення податку на додану вартість при експорті (вивезенні) товарів за межі ЄС. Тобто, фактично позивачем було здійснено зовнішньоекономічну операцію із ввезення ювелірних виробів на митну територію України. Нарахування митних платежів та визначення митної вартості здійснювалося згідно з вимогами Митного кодексу України та на підставі наданих позивачем підтверджуючих документів (товарних чеків та сертифікатів). Крім того, зазначено, що позивач хибно посилається на приписи ч. 6 ст. 265 Митного кодексу України щодо обов'язковості нотаріального посвідчення доручення фізичної особи на декларування від її імені товарів, оскільки в даному випадку товари декларувалися митним брокером, який має відповідний дозвіл, а відносини митного брокера з особою, інтереси якої він представляє, регулюються статте. 417 Митного кодексу України. Також зазначено про відсутність підстав, передбачених статтею 256 Митного кодексу України, для відмови у прийнятті митної декларації.
За результатами апеляційного перегляду справи відповідач просив залишити без змін рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволені апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Під час апеляційного перегляду справи, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 9 червня 2017 року в м. Чоп Закарпатської області між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "PST Україна" в особі ОСОБА_5 було укладено договір доручення №24/17, за умовами якого довіритель (ОСОБА_4.) доручає, а повірений (ТОВ "PST Україна") бере на себе зобов'язання в межах чинного законодавства України, відповідно до даного договору на оплатній основі та в обумовлені терміни: вчиняти дії, пов'язані з декларуванням на митниці товарів, транспортних засобів та інших предметів довірителя від імені та за рахунок коштів довірителя; проводить оформлення товаросупровідних документів при зміні умов перевезення у відповідності з вимогами діючого законодавства; здійснювати представництво інтересів довірителя в органах державної влади і управління України, в митних органах України, інших підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності з вирішенням усіх без винятку питань, що стосуються діяльності довірителя; вчиняти інші дії, передбачені чинним договором.
На підставі зазначеного, 9 червня 2017 року, представником ТОВ "PST Україна" ОСОБА_5 від імені ОСОБА_4 було подано до Закарпатської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA 305010/2017/000597 на товар: 1. Вироби із золота: браслети моделі 1052 1/В TENNIS WG. DIAMONDS Gold 18 kt 9.4 g Diamonds ct 2.00, торговельна марка ALBERTI, країна виробництва Італія; 2. Вироби із золота: браслет моделі SI2 18 kt 8.02 g Diamonds ct 1.10, торговельна марка IGM, країна виробництва Монако; 3. Вироби із золота: сережки (одна пара - 2 шт.) 18 kt 3,00 g, без каменів, торговельна марка ROBERTO COIN, країна виробництва Італія.
Відповідно до поданої митної декларації №UA 305010/2017/000597 сумарна фактурна вартість вищевказаних ювелірних виробів становила 330 665 чеських крон, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 09.06.2017 становило 369 624,62 грн., або 11 225,87 євро.
Митні платежі за вищевказаною декларацію склали 118 279,88 грн., з яких ввізне мито - 36 962,46, податок на додану вартість - 81 317,42 грн.
Згідно з квитанцією АБ "УКРГАЗБАНК" від 09.06.2017року, позивачем було сплачено митні платежі на загальну суму 121 855,83 грн. (з урахуванням комісії 1 800,83 грн.), а платіжними дорученнями №668 від 13.06.2017 року на загальну суму 69 201,45 грн. та №671 від 13.06.2017 року на загальну суму 392 399,61 грн. вказані суми ввізного мита та податку на додану вартість, що сплачені позивачем, були перераховані відповідачем до Державного бюджету України.
27.07.2017 року на адресу відповідача позивач направив заяву про повернення помилково та надміру сплачених сум митних платежів (в порядку статті 301 МК України) від 26.07.2017року.
На підставі зазначеної заяви просив відкликати та/або визнати відкликаною, та/або визнати недійсною, та/або встановити недійсність митної декларації №UA 305010/2017/000597 від 09.06.2017року, подану працівником СП ТОВ "PST Україна" ОСОБА_5 за відсутності повноважень, та віднесення коштовних виробів, що ввозилися до особистих товарі, що не підлягають оподаткуванню та повернути із Державного бюджету України помилково та надміру сплачені митні платежі у розмірі 120 055 грн. на користь ОСОБА_4, оскільки відповідач не мав права приймати вищевказану митну декларацію та мав відмовити у її прийнятті, оскільки вона подана представником Спільного українсько - чеського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "PST Україна" від імені ОСОБА_4, а повноваження цієї особи діяти від імені позивача не були підтверджені нотаріально посвідченим дорученням, як того вимагає ч. 6 ст. 265 Митного кодексу України.
Закарпатська митниця ДФС листом від 15.08.2017 року №925/37/07-70-61 повідомила позивача про відсутність підстав для відкликання вищевказаної митної декларації №UA 305010/2017/000597 від 09.06.2017 року та відповідно повернення митних платежів, з тих підстав, що приписи ч. 6 ст. 265 Митного кодексу України не стосуються даного випадку, оскільки в даному випадку декларування здійснювалося митним брокером на підставі укладеного договору доручення, а тому дані відносини регулюються статтею 417 Митного кодексу України. Крім того, ювелірні вироби, що ввозилися позивачем, не можуть вважатися такими, що були у використанні, оскільки вони були придбані у період перебування позивача у Чеській Республіці, а саме: з 17.05.2017 року по 09.06.201року.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій Закарпатської митниці ДФС.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Відповідно до ч.8 ст. 374 МК України встановлено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
Відповідно до ч.10 статті 374 МК України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами:
1) особисті речі, визначені статтею 370 цього Кодексу;
2) культурні цінності за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому;
3) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років:
а) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування (крім товарів, що класифікуються за товарною позицією 8802 або одним із кодів 8903 91 99 00, 8903 92 99 00, 8903 99 99 00 згідно з УКТ ЗЕД);
б) транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні;
в) товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного повнолітнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до положень стаття 370 МК України встановлено перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян.
Згідно зазначеної статті особистими речами вважаються:
1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
3) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
4) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;
5) один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;
6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;
7) бінокль;
8) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
9) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
10) один переносний радіоприймач;
11) стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
12) один переносний телевізор;
13) переносні персональні комп'ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
14) одна переносна друкарська машина;
15) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
16) індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
17) звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
18) одна інвалідна коляска на кожного інваліда, який перетинає митний кордон України, а у разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;
19) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
20) годинники у кількості не більше двох штук;
21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;
23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
24) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.
Згідно поданої митної декларації №UA 305010/2017/000597 сумарна фактурна вартість вищевказаних ювелірних виробів становила 330 665 чеських крон, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 09.06.2017 становило 369 624,62 грн., або 11 225,87 євро.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що ювелірні вироби, придбавалися в Чеській Республіці та при їх ввезенні було оформлено документи "TAX FREE", які передбачають повернення податку на додану вартість при експорті (вивезенні) товарів за межі ЄС, наявності товарних чеків, сертифікатів, суд вважає, що такими обставинами спростовуються доводи позивача стосовно того, що спірні ювелірні прикраси були у використанні, також на спростування таких доводів вказують товарні чеки, які містять вказівку на дату придбання даних ювелірних виробів під час знаходження у туристичній поїздки в Чеській Республіці.
За матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ "PST Україна" в особі ОСОБА_5 було укладено договір доручення №24/17 від 09.06.2017 року за умовами якого довіритель (ОСОБА_4.) доручає, а повірений (ТОВ "PST Україна") бере на себе зобов'язання в межах чинного законодавства України, відповідно до даного договору на оплатній основі та в обумовлені терміни, в тому числі, вчиняти дії, пов'язані з декларуванням на митниці товарів, транспортних засобів та інших предметів довірителя від імені та за рахунок коштів довірителя. 9 червня 2017 року, представником ТОВ "PST Україна" ОСОБА_5 від імені ОСОБА_4 було подано до Закарпатської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA 305010/2017/000597.
ТОВ "PST Україна" є митним брокером, має ліцензію серії АЕ №521382 та включено до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування. Водночас, ОСОБА_5 має кваліфікаційне посвідчення представника митного брокера №000099/00/305, видане Чопською митницею Державної митної служби України відповідно до наказу від 09.04.2010року №267. ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах з ТОВ "PST Україна", що також підтверджується кваліфікаційним посвідченням представника митного брокера №000099/00/305.
Тобто громадянами було здійснено декларування шляхом вчинення дій, та засвідчено, що ними переміщуються товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню митними платежами та підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України і підлягають письмовому декларуванню.
Кожна особа, яка прямує через митний кордон України, до початку митного оформлення заповнює пасажирську митну декларацію (форма МД-4) (додаток 14) в одному примірнику тією мовою, яку ця особа розуміє, або її рідною мовою. Особи, що заповнюють митну декларацію, повинні вказати в ній точну кількість місць багажу, що їм належить, у тому числі ручну поклажу, а також суму та інші відомості про валюту, коштовності та інші предмети, про. які йдеться в декларації і які особи пред'являють для митного оформлення.
Предмети, валюта, цінності, що підлягають декларуванню, але не були зазначені в митній декларації і виявлені під час митного контролю (огляду), визначаються предметами порушення митних правил або контрабандою. Такі самі наслідки наступають, коли особи повідомляють неправильні відомості при усному опитуванні.
Зазначені обставини доводять помилковість позиції позивача щодо необхідності нотаріального посвідчення доручення з митним брокером, оскільки позивач уклав із уповноваженим представником митного брокера відповідний договір відповідно до положень статті 417 МК України.
Водночас частина 6 статті 265 МК України на недотримання вимог якої посилається позивача, передбачає обов'язковість нотаріального посвідчення доручення виданого громадянином іншому громадянину, проте як вже зазначалося вище, правовідносини позивача та ОСОБА_5 не є правовідносинами громадянина з громадянином в розумінні ч. 6 ст. 265 МК України, а є правовідносинами представника митного брокера з особою, яку такий митний брокер представляє, та регламентуються ст. 417 МК України. З підстав викладеного у митного органу відсутні підстави для відмови у прийнятті митної декларації.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваного рішення вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.310, 315, 316, 321, 322, 325, 328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 р. в адміністративній справі № 808/2638/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 27 липня 2018 року.
Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва