17 липня 2018 рокусправа № П/811/2245/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чабаненко С.В.
судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кязімової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 р. (суддя Брегей Р.І.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРМА ТРЕЙД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторма Трейд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2017 року № 0000521404 та № 0000531404, винесені ГУ ДФС у Кіровоградській області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 24 жовтня 2017 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Вторма Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 977092 грн. та накладено штрафну санкцію - 244273 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 24 жовтня 2017 року, яким товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма Трейд» зменшено від'ємнє значення суми податку на додану вартість на суму 395 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останні просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представники учасників справи підтримали доводи апеляційної скарги та заперечення на них відповідно.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що на підставі направлень від 06.09.2017 року № 1170, 1171, наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.09.2017 року № 1145 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вторма трейд" з питань правильності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Агротрест" за квітень -червень 2017 року, що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за квітень -червень 2017 року.
За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки від 21.09.2017 року № 339/11-28-14-04/40508533, відповідно до висновків якого встановлено порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 977092грн., в тому числі за наступні податкові періоди: за квітень 2017 року на суму 351158грн., за травень 2017 року на суму 423144грн., за червень 2017 року на суму 202790 грн.; та завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періщу в розмірі 395грн., у т.ч. за червень 2017 року в сумі 395 грн.
На підставі висновків акту перевірки, 24.10.2017 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення
- № 0000521404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1221365 грн., в т.ч. за штрафними санкціями 244273грн.;
- № 0000531404, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість в розмірі 395 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що документи, надані позивачем для перевірки в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій та право позивач на формування податкового кредиту і валових витрат, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.
Отже, колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Вторма трейд" (покупець) та ТОВ "Агротрест" 01.03.2017 року укладено договір поставки сіькогосподарської продукції № 1/0103-2017(а.с.72-75), відповідно до умов якого визначено, що постачальник зобов'язується закупити та поставити покупцю с/г продукцію, зазначену у п. 1.2 договору. Пунктом 1.2 Договору визначено, що предметом договору є насіння соняшника. Відповідно до п.4.1 Договору ціна с/г продукції є договірною та фіксується у специфікації, яка є додатком до даного договору. До Договору підписано ряд специфікацій (а.с.75, 101, 106, 115, 119, 128, 144, 152).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткові накладні (а.с. 77, 81, 85, 89, 92, 95, 98, 103, 108, 112, 116, 121, 125, 130, 135, 140, 146, 149, 153);
- податкові накладні (а.с. 78, 82, 86, 90, 93, 96, 99, 104, 109, 113, 117, 122, 126, 131, 136, 141, 147, 150, 154);
- акти приймання -передачі продукції по кількості та якості, підписані з обох боків (а.с.76, 84, 88, 102, 107, 111, 120, 124, 129, 134, 139, 145).
На підтвердження транспортування придбаного товару надано товарно-транспортні накладні (а.с. 79-80, 83, 87, 91, 94, 97, 100, 105, 110, 114, 118, 123, 127, 132, 133, 137, 138, 142, 143, 148, 151, 155).
Продукцію прийнято за актами приймання -передачі продукції по кількості та якості (а.с.76, 84).
На підтвердження розрахунків за отриманий товар надано платіжне доручення № 120 від 12.06.2017 року на суму 330330,00 грн. (а.с.160).
Крім того, між ТОВ "Вторма трейд" (позикодавець) та ТОВ "Агротрест" (позичальник) договір поворотної фінансової допомоги від 01.04.2017 року № Ф-01/04-2017. На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Вторма трейд" на рахунок ТОВ "Агротрест" перераховано 2106945,60 грн. (а.с.157-159).
Придбане насіння соняшника в подальшому було перероблено на ТОВ "Маст-ойл", що підвереджується договором № 2/2016 від 10.12.2016 року (а.с.161-165)., актами здачі-прийняття робіт (а.с.166, 171, 175, ), податковими накладними (а.с.167-168, 172-173, 176-177). Розрахунку за договором переробки підтверджуються платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с.169, 170, 174, 178-181).
Також перероблений товар (олія соняшникова та макуха соняшникова) були далі реалізовані ТОВ "Актуалс" за договором поставки від 24.04.2017 року № 24/04-2017ГП1 (а.с.182-185), ТОВ "Агротранс-Ф" від27.02.2017 року № 2702 (а.с.186-187).
Доводи апеляційної скарги фактично обґрунтовані висновками податкового органу, наведеними в акті перевірки, та спростовуються вищенаведеними обставинами справи.
Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено факт вчинення позивачем господарської операції без мети настання реальних правових наслідків, та з порушенням публічного порядку.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 р.. по справі № П/811/2245/17- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко