23 липня 2018 року м.Житомир справа № 806/1662/18
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черняхович І.Е.,
секретар судового засідання Кривенко Л.М.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-сем 3" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 №0006471410, № НОМЕР_1,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-сем 3" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області. Просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р"№ НОМЕР_2 та податкове повідомлення-рішення форми "В4" № НОМЕР_1, прийняті Головним управлінням ДФС у Житомирській області 21 березня 2018 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно акту № 267/06-30-14-10/34066111 від 28.02.2018 про результати документальної планової перевірки податкового законодавства, валютного, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Агро-сем 3" норм податкового законодавства, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в листопаді та грудні 2017 року на суму 668788 грн, а також завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в грудні 2017 року на суму 3271,00 грн. Згодом до ГУ ДФС в Житомирській області позивачем подано заперечення на акт перевірки, результатами розгляду винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення. Не погоджуючись з останніми, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою від 02 квітня 2018 року відкрито загальне провадження у даній адміністративній справі, підготовче провадження у якій призначено на 03 травня 2018 року о 10:00.
19 квітня 2018 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, відповідно до якого остійній просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 134-139). В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що перевіркою встановлено завищення суб'єктом господарювання податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад - грудень 2017 року на загальну суму 672059,00 грн. При чому основним порушення відповідач вказав відсутність документального підтвердження здійснення товарної операції, оскільки у позивача існує кредиторська заборгованість за товар (мінеральні добрива). Крім того, на момент перевірки даний товар товариству не поставлявся, а податкові накладні підписані директором ТОВ "Денвіль", щодо якого проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Відтак, надані до перевірки первинні бухгалтерські документи, виписані на фактично не здійснені господарські операції, тому не можуть бути враховані в податковому обліку та підтверджувати у відповідній сумі задекларованого податкового кредиту.
В судовому засіданні 03 травня 2018 року представником відповідача заявлено клопотання про надання судового доручення Окружному адміністративному суду м. Києва щодо допиту в якості свідка ОСОБА_4, якій був підписантом первинних документів (а.с. 165-166, том1).
Ухвалою від 03.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про надання судового доручення Окружному адміністративному суду м. Києва щодо допиту в якості свідка ОСОБА_4 та залучено останнього в якості свідка (а.с. 214-216, том 1). Підготовче судове засідання відкладено на 17 травня 2018 року об 11:00.
В судове засідання 17 травня 2018 року з'явилися представники сторін. Свідок в судове засідання, не з'явився. Представник відповідача заявив клопотання про повторний виклик свідка. На адресу ректора Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_5" (за місцем навчання свідка ОСОБА_4В.) судом направлено запит № 806/1662/18/9450/18 від 18.05.2018 про забезпечення явки ОСОБА_4 в судове засідання 30.05.2018) (а.с. 244,том 1).
В судове засідання 30 травня 2018 року з'явилися представники сторін, свідок в судове засідання не прибув.
Ухвалою від 30.05.2018 до ОСОБА_4 застосовано привід. Ухвала направлені до Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Проте і на вказану дату свідок доставлений не був. На адресу суду надійшов супровідний лист № 9107/125/55/05-18 від 25.06.2018 разом з рапортом та поясненнями, зі змісту яких вбачається неможливість встановлення місця перебування громадянина ОСОБА_4 та доставки його в судове засідання (а.с. 79-84, том 2).
Відтак, судом вжито всі передбачені чинним законодавством заходи щодо розшуку та доставки в судове засідання свідка ОСОБА_4 .
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, об'єктивно оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
З матеріалів адмініcтративної справи вбачається, що посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по. 31.12 2017. Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Агро-сем 3" норм податкового законодавства, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в листопаді та грудні 2017 року на суму 668788 грн, а також завищено значення р.21 Декларації з ПДВ "Суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 3271 грн за грудень 2017 року.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт № 267/06-30-14-10/34066111 від 28.02.2018 (далі - акт перевірки). Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки (а.с. 13-68, том 1), ТОВ "Агро-сем 3" (далі - позивач, товариство) направив до ГУ ДФС у Житомирській області заперечення (а.с. 69-72, том 1).
19 березня 2018 року за вихідним номером 2417/6106-30-14-10 товариству надано відповідь щодо правомірності відображених в акті перевірки висновків податкового органу (а.с. 73-76, том 1).
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Житомирській області 21 березня 2018року винесено податкові повідомлення рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення форми "Р"№ НОМЕР_2, яким товариству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 835985 грн, з яких за податковим зобов'язанням на суму 668788 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 167197 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми "В4" № НОМЕР_1, відповідно до якого товариству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 3271 грн.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що товариством порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад та грудень 2017 року по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Денвіль" на загальну суму 672059 грн, в тому числі по періодах: за листопад 2017 року на суму 345314 грн, за грудень - на суму 326745 грн. Такий висновок контролюючий орган зробив, враховуючи наступне.
В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено наявність кредиторської заборгованості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 3878735,84 грн. Також податковим органом встановлено, що фактично поставка мінеральних добрив не відбулася. Крім того, оперативним управлінням Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області порушено кримінальне провадження від22.12.2017 № 32017100000000062 за статтею 205 КК України, зокрема, ТОВ "Денвіль" зареєстровано громадянином ОСОБА_4 за грошову винагороду без наміру провадити фінансово-господарську діяльність. Приймаючи до уваги відсутність поставки товару, наявність кредиторської заборгованості за придбані мінеральні добрива, а також враховуючи ознаки фіктивності ТОВ "Денвіль", податковий орган дійшов висновку про сумнівність та нереальність господарської операції.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Підпунктом а) пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Крім того, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст. 196 ПКУ).
Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 ПКУ).
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Проаналізувавши вищезазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що на законодавчому рівні встановлено лише єдиний випадок неможливості віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару (послуг), а саме: суми податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. І навпаки, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Судом безспірно встановлено, що податок на додану вартість товариства за період листопад-грудень 2017 року на суму 668788,00 грн підтверджено податковими накладними, належним чином оформленими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог, встановлених Податковим кодексом України (а.с. 103-119).
З пояснень представників відповідача та акту перевірки вбачається, що надані до перевірки первинні документи виписані на фактично не здійснені господарські операції, оскільки товар (мінеральні добрива) до ТОВ "АГРО-СЕМ " не надходив, факт оплати за придбаний товар не підтверджений, податкові та видаткові накладні підписані керівником ТОВ "Денвіль" ОСОБА_4, який фактичного відношення до діяльності даного підприємства не мав.
Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, враховуючи наступне.
Судом безспірно встановлено, що 17 листопада 2017 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Денвіль" (Постачальник) укладений договір №2017 (далі - Договір) (а.с. 81-82, том 1), згідно якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, поставити та передати у власність Покупця Товар, Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених Договором, прийняти та оплатити Товар. На виконання умов Договору був поставлений Товар на загальну суму 4032355,44 грн, в тому числі ПДВ 672059,24 грн., що підтверджується дослідженими під час перевірки видатковими накладними (а.с. 83-99, том 1). Вказані видаткові накладні були підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками. Податкові накладні були виписані ТОВ "Денвіль" та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності з вимогами, встановленими Податковим кодексом України.
Крім того, на час укладання та виконання договору з ТОВ "Денвіль" цей суб'єкт господарювання був зареєстрований як платних податку на додану вартість та інформація про щодо даного підприємства міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 144-148, том 1).
Згідно вимог Податкового кодексу України обов'язок реєстрації податкових накладних покладено на продавця - ТОВ "Денвіль" та виконано їм. Порушення постачальником вимог законодавства не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер і позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших контрагентів. Окрім того, це не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.
Разом з тим, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Денвіль" згідно договору поставки №2017 від 17 листопада 2017 року підтверджується наданими під час перевірки та долученими до матеріалів адміністративної справи первинними документами, до оформлення яких у податкового органу обґрунтованих зауважень не було.
Твердження відповідача щодо фіктивності первинних документів, внаслідок чого встановлено відсутність факту придбання ТОВ "Денвіль" мінеральних добрив, а також придбання останніх підприємством позивача, спростовуються матеріалами справи.
Як вже зазначалося вище, на виконання умов договору поставки № 2017 від 17.11.2017 відповідачем були виписані податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному ПКУ. Вказані операції були відображені у позивачем у бухгалтерському обліку. Товар, який був предметом договору поставки № 2017 від 17.11.2017, відноситься до добрив, що використовуються для вирощування зернових культур та використовується при наявності відповідних погодних умов.
Враховуючи, що при придбанні мінеральних добрив були неналежні для його використання погодні умови, 17 листопада 2017 року між позивачем та ТОВ "Денвіль" був укладений договір № 17/11 про безоплатне відповідальне зберігання майна (а.с. 120-121) згідно актів прийому-передачі майна (а.с. 122-126). Відповідно до даного договору, ТОВ "Агро-сем 3 (Поклажодавець) та ТОВ "Денвіль" (Зберігач) уклали Договір на безоплатне відповідальне зберігання майна, яке підлягає поверненню Поклажодавцю за першою вимогою останнього (п. 2.1.4 Договору № 17/11 від 17.11.2017 (а.с. 120-121, том 1). Відтак, на момент первірки мінеральні добрива, отримані позивачем відповідно до договору поставки № 2017 від 17.11.2018, вже знаходились на складах ТОВ "Денвіль" відповідно до умов договіру № 17/11 про безоплатне відповідальне зберігання майна, що не було взято до уваги перевіряючими.
01 березня 2018 року ТОВ "Агро-сем 3" направило на адресу ТОВ "Денвіль" вимогу за відхідним №9 про забезпечення відвантаження добрив у зв'язку з настанням сприятливих умов для проведення робіт по підживленню сільськогосподарських культур та поверхневому внесенню добурив по мерзло-талому ґрунту (а.с. 163, том 1).
В судовому засідання безспірно встановлено факт перевезення мінеральних добрив від вантажовідправника - ТОВ "Денвіль" до Замовника - ТОВ "Агро-сем 3" відповідно до товарно-транспортних накладних (а.с.181-193,том 1), акту №3 від 30.03.2018 про надання послуг по перевезенню мінеральних добрив (а.с. 205, том 1). Крім того, мінеральні добрива використано у господарській діяльності ТОВ "Агро-сем 3", про що свідчать реєстр накладних на відправку мінеральних добрив в поле за березень 2018 року (а.с. 194-195, том 1), накладні внутрігосподарського призначення (ас.с. 196-204, том 1), наради на відрядну роботу бригади (а.с. 209-210, том 1), дорожні листки трактора (а.с. 211-212, том 1).
Також оплата за отримані мінеральні добрива була здійснена позивачем у повному обсязі, про що свідчать копії платіжних доручень, наявні в матеріалах справи.
Відтак, нікчемність правочину, зокрема, договору поставки № 2017 від 17.11.2017 спростовується матеріалами справи.
Суд також звертає увагу на те, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.
Відтак, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону. Проте ані акт перевірки, ані досудове розслідування стосовно громадянина ОСОБА_4 за вчинення останнім кримінального правопорушення - не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Суд вважає також необґрунтованими і доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ "Денвіль" власних чи орендованих офісних та складських приміщень, виробничих потужностей, необхідних для зберігання товарно-матеріальних цінностей (в даному випадку - мінеральних добрив), оскільки в законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність ресурсів у контрагентів.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) було встановлено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватись між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідачем не було надано суду належних документальних доказів, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "Денвіль", можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичними адресами тощо, та доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.
Суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності у позивача на дату проведення перевірки як мінеральних добрив так і повної оплати за них. Вказані обставини визнаються і позивачем. Проте, враховуючи специфіку діяльності підприємства позивача (відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності ТОВ "Агро - сем 3" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.11 - на звороті, том 1), суд приходить до висновку, що вказані обставини не свідчать про здійснення операцій з ознаками фіктивності та проведення безтоварної операції, як зазначає про це податковий орган в акті перевірки. Дії позивача щодо укладення з ТОВ "Денвіль" договору відповідального зберігання мінеральних добрив та проведення часткової оплати за них не можна вважати такими, що вчинені всупереч нормам діючого законодавства. Навпаки, при розгляді даної адміністративної справи відповідачем не доведено правомірності свого рішення, як це передбачено ч.2 ст. 77 КАС України. В свою чергу, позивачем документально підтверджено не тільки факт купівлі мінеральних добрив та оплату за них, але й використання останніх у власній господарській діяльності, що свідчить про правомірність формування ТОВ "Агро-сем 3" податкового кредиту, від'ємного значення з податку на додану вартість та відсутність правових підстав, встановлених Податковим кодексом України, для зменшення позивачу податкового кредиту, розміру від'ємного значення та збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що висновки, зазначені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, відтак, податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_2 від 21 березня 2018 року, та податкове повідомлення-рішення форми "В4" № НОМЕР_1 від 21 березня 2018 року, які прийняті на підставі акту перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_2 від 21 березня 2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Житомирській області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" № НОМЕР_1 від 21 березня 2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Житомирській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області ( 10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника,7. Код ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-сем 3" (13372, Житомирська область, Бердичівський район, с. Семенівка, вул. Леніна,1. Код ЄДРПОУ 34066111) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 14301,77 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
ОСОБА_6
Повне судове рішення складене 30 липня 2018 року