30 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/3188/18
категорія 2.1
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання надати обґрунтовану, вичерпну письмову відповідь,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області щодо розгляду та надання відповіді на його звернення від 13.02.2018;
- зобов'язати ОСОБА_1 відділ поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області надати обґрунтовану, вичерпну письмову відповідь на його заяву від 13.02.2018;
- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову зазначає, що 13.02.2018 звернувся із заявою до Прокуратури Житомирської області з приводу справи №2-а-3463/11. Листом від 16.02.2018 Прокуратура Житомирської області повідомила, що звернення направлено до ОСОБА_1 місцевої прокуратури. ОСОБА_1 місцевої прокуратури від 26.02.2018 повідомлено, що звернення від 13.02.2018 направлено до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області. Зазначає, що станом на день звернення до суду не отримав з ОСОБА_1 відділу поліції відповідь на звернення від 13.02.2018.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
12 липня 2018 року до суду від ОСОБА_1 відділу поліції ГУНП в Житомирській області надійшла відповідь на запит та додано копію заяви ОСОБА_2Й та копію рішення про результати розгляду.
24 липня 2018 року Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало до суду заяву про заміну неналежного відповідача у справі. Зазначає, що ОСОБА_1 відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Головного управління національної поліції в Житомирській області. Вказує, що ОСОБА_1 відділу поліції не може бути відповідачем у даній справі з огляду на його правовий статус.
Суд відмовляє у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Житомирській області з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про інформацію" суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень.
Враховуючи позовні вимоги та те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень бездіяльність якого оскаржується позивачем, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.
Встановлено, що 13.02.2018 ОСОБА_2 звернувся до Прокуратури Житомирської області із заявою в якій просив зареєструвати його заяву в ЄРДР та вчинити заходи досудового розслідування з приводу невиконання судового рішення у справі №2-А-3463/11 (а.с. 7).
Листом від 16.02.2018 №04/2-9-02 Прокуратура Житомирської області повідомила ОСОБА_2, що його звернення щодо вчинення кримінального правопорушення та з інших питань направлено до ОСОБА_1 місцевої прокуратури для організації розгляду по суті.
ОСОБА_1 місцева Прокуратура листом від 23.02.2018 повідомила ОСОБА_2, що звернення направлено до ОСОБА_1 відділу поліції ГУНП в Житомирській області.
03.05.2018 ОСОБА_2 звернувся із заявою до Прокуратури Житомирської області в якій просив зареєструвати заяву в ЄРДР та провести (вчинити) заходи прокурорського реагування з приводу викладеного.
Листом від 07.05.2018 №04/2-9-02 Прокуратура Житомирської області повідомила ОСОБА_2, що його звернення щодо вчинення кримінального правопорушення та з інших питань направлено до ОСОБА_1 місцевої прокуратури для організації розгляду по суті.
ОСОБА_1 місцева Прокуратура листом від 14.05.2018 повідомила заявника, що його звернення направлено до ОСОБА_1 відділу поліції ГУНП в Житомирській області.
Листом від 22.05.2018 №В-1319 ОСОБА_1 відділ поліції ГУНП в Житомирській області повідомив ОСОБА_2, що його звернення з приводу невиконання судового рішення у адміністративній справі №2-А-3463/11, обліковано в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень ОСОБА_1 відділу поліції. Повідомлено, що у ході перевірки встановлено, що по фактах, викладених у заяві, вже проводилась перевірка та було прийняте відповідне рішення. Вказано, що відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, у зв'язку з чим перевірку по зверненню ОСОБА_2 закінчено. (а.с. 13)
Позивач у позовній заяві вказує, що відповіді від ОСОБА_1 відділу поліції ГУНП в Житомирській області на звернення від 13.02.2018 не отримував, а тому вважає, що відповідачем порушено його права та законні інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами ст. 40 Конституції України, держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації, врегульовано Законом України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року №2657-XII (далі Закон №2657).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №2657 передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону №2657 визначено, що кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Водночас, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі Закон №393), який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до ст.1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393 регламентовано, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно з положеннями ст. 5 Закону №393 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Статтею 7 Закону №393 визначено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що заява ОСОБА_2, яка була адресована у Прокуратурі Житомирської області, була переслана за належністю до ОСОБА_1 місцевої прокуратури яка у свою чергу у визначений Законом №393 термін, переслала заяву за належністю до ОСОБА_1 відділу поліції ГУНП в Житомирській області.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
При цьому, згідно з ст. 18 Закону №393 передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Суд звертає увагу, що вимоги ст. 19 Закону №393 покладають на органи державної влади, їх працівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень обов'язок: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечити поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Таким чином, вказані норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, зобов'язують розпорядника інформації у визначені строки надати заявнику витребувану інформацію, при цьому не обмежуючи розпорядника інформації в обранні способу, в який може бути надана необхідна інформація.
На вимогу суду відповідачем надано копії заяв ОСОБА_2 від 13.02.2018 та від 03.05.2018, копію листа ОСОБА_1 місцевої прокуратури від 14.08.2018 та копію висновку про результати розгляду звернення.
Судом досліджено висновок від 12.03.2018 про результати розгляду звернення та встановлено, що підставою для розгляду слугували матеріали, що надійшли з ОСОБА_1 місцевої прокуратури по зверненню ОСОБА_2 щодо примусового виконання рішення суду у справі №2-А-3463/11.
Отже, матеріалами адміністративної справи підтверджується, що відповідач розглянув звернення ОСОБА_2 від 13.02.2018, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду звернення від 13.02.2018 не підлягає задоволенню.
Однак, у наданих відповідачем документах відсутні докази направлення заявнику, ОСОБА_2, відповіді за результатом розгляду заяви від 13.02.2018, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача в частині ненадання відповіді на звернення від 13.02.2018.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.267 КАС України суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 245, 246,251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_2 від 13.02.2018.
Зобов'язати ОСОБА_1 відділ поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області (вул. Л. Українки, 17, м.Житомир,10003) надати обґрунтовану, вичерпну письмову відповідь на заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 10005, РНОКПП НОМЕР_1) від 13.02.2018.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя О.В. Лавренчук