Справа № 826/19490/16 Судді першої інстанції: Скочок Т.О., Кармазін О.А., Катющенко В.П.
31 липня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
за участі:
представника позивача: - ОСОБА_1,
представника відповідача: - Діанова О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі, визнання недійсним наказу про звільнення та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У грудні 2016 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі, визнання недійсним наказу про звільнення та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому просив:
- скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 19.09.2016 року №3182-о про звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора відділу взаємодії з органами державної влади управління загальної методології оподаткування та взаємодії з органами державної влади Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України;
- поновити ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з органами державної влади та координації регуляторного процесу Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України;
- стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2018 року, виклавши абзац четвертий його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.09.2016 року по 18.05.2018 року в розмірі 197 239,75 грн. без вирахування з цієї суми обов'язкових платежів».
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було вірно застосовано норми матеріального права, проте, при обчисленні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу необґрунтовано не враховані коефіцієнти коригування посадових окладів.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ ДФС України від 19.09.2016 року №3182-о про звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора відділу взаємодії з органами державної влади управління загальної методології оподаткування та взаємодії з органами державної влади Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України є протиправним, адже відповідачем при звільненні порушено норми КЗпП, не запропоновано рівноцінну посаду одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (скорочення чисельності штату), як того вимагає ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, у зв'язку з чим оспорюваний наказ підлягає скасуванню з поновленням ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з органами державної влади управління загальної методології оподаткування та взаємодії з органами державної влади Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України з 20.09.2016 року та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, проте зазначає, що судом першої інстанції невірно розраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу, а тому рішення в цій частині підлягає зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, із апеляційної скарги ОСОБА_3 вбачається, що останній погоджується з висновками суду першої інстанції, проте зазначає, що останнім не неправомірно не враховано вимоги п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 та не здійснено коригування середньоденної заробітної плати позивача на коефіцієнт коригування посадових окладів.
Із мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що посилання позивача щодо необхідності розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням коефіцієнтів підвищення посадового окладу позивача відповідно до положень п. 10 Порядку №100, судом відхилено через відсутність у матеріалах справи документальних доказів, які визначають розмір посадового окладу позивача на момент звільнення.
З метою з'ясування всіх обставин у справі, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року зобов'язано Державну фіскальну службу України надати довідки про розмір посадового окладу особи на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з органами державної влади управління загальної методології оподаткування та взаємодії з органами державної влади Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України або аналогічної посади станом на 01.01.2017 року та на 01.01.2018 року.
26.07.2018 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду, Вх. № 24865, позивачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копія запиту від 18.07.2018 року, копія листа ДФС від 25.07.2018 року № 10732/з/99-99-05-04-02-14, копія запиту від 19.07.2018 року, копія листа ДФС від 25.07.2018 року № 10846/з/99-99-05-04-02-14.
Вказаними листами зазначено, що відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (далі - Постанова №15) розмір посадового окладу головного державного інспектора у 2017 році становив 5900 гривень.
Також, відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році, затвердженої Постановою №15 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2018 р. № 24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році» розмір посадового окладу головного державного інспектора у 2018 році становить 7500 гривень. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).
Відповідно до п. 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Пунктом 5 Порядку №100 встановлено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно п. 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Посадовий оклад за посадою позивача до звільнення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», складав 4308,00 гри., а середньоденний заробіток дорівнював 342,46 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою відповідача від 09.02.2017 року № 81 та листом відповідача від 29.05.2018 р. № 7735/з/99-99-05-04-02-14.
Середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 20.09.2016 року по 31.12.2016 року включно складає: 342,46 грн. * 73 робочих дні = 24 999,58 грн.
У відповідності з постановою Кабінету Міністрів У країни від 18.01.2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» з 01.01.2017 посадовий оклад за посадою позивача підвищено до 5900 грн.
Таким чином коефіцієнт підвищення посадового окладу в 2017 році дорівнює: 5900 грн./4308,00 грн. = 1,37.
Середньоденний заробіток за посадою позивача з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. з урахуванням коефіцієнту підвищення складає: 342,46 грн. * 1,37 = 469,17 грн.
Середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року включно складає: 469,17 грн. * 249 робочих днів = 116 823,33 грн.
У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 р. № 24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році» з 01.01.2018 року посадовий оклад за посадою позивача підвищено до 7500,00 грн.
Таким чином, коефіцієнт підвищення посадового окладу в 2018 році дорівнює: 7500 грн./4308,00 грн. = 1,74.
Середньоденний заробіток за посадою позивача з 01.01.2018 року по 23.03.2018 року з урахуванням коефіцієнту підвищення складає: 342,46 грн. * 1,74 = 595,88 гри.
Середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2018 року по 23.03.2018 року включно складає: 595,88 грн. * 93 робочих дні = 55 416,84 грн.
Загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача з 20.09.2016 року по 18.05.2018 року включно складає: 24 999,58 грн. + 1 16 823,33 грн. + 55 416,84 грн. = 197 239,75 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість заявлених апеляційних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 241, 242, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2018 року - змінити, виклавши абзац 4 резолютивної частини в наступній редакції:
«Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 197 239,75 гривень».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: Я.Б. Глущенко
С.Б.Шелест
Постанова складена в повному обсязі 31 липня 2018 року.