ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 липня 2018 року № 826/8443/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТАМАМ 1»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМАМ 1» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 р. №0010241201.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 30.08.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 27.11.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що висновки акту «Про результати перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок при зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної ТОВ «ТАМАМ 1» від 01.02.2017 №52/26-50-12-01-14 є безпідставними.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 27.11.2017 р., Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на жовтень 2017 р.).
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок при зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної ТОВ «ТАМАМ 1».
За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт від 01.02.2017 №52/26-50-12-01-14 (надалі - Акт перевірки).
З Акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платника податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а саме: податкові накладні від 29.12.2016 №73, 77, 67, 72, 68, 66, 76 зареєстровані в ЄРПН 20.01.2017.
На підставі акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 року №0010241201, яким Позивачу нараховано штраф в сумі 31387,22 грн.
Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
З аналізу наведених норм права, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у платника податків обов'язку скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, реєстрації податкової накладної має бути здійснена не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Як зазначено вище та не заперечується Позивачем податкові накладні від 29.12.2016 р.: №73, 77, 67, 72, 68, 66, 76 зареєстровані в ЄРПН 20.01.2017, тобто з пропуском п'ятнадцятиденного терміну.
З огляду на викладене, висновок Контролюючого органу про порушення Позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на думку суду є обґрунтованим.
Проте, згідно п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Судом встановлено, що оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням до Позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, тобто відповідно до згадуваних норм законодавства.
Проте, Позивач обґрунтовуючи позов зазначає, що порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України сталось внаслідок протиправних дій Контролюючого органу, оскільки податкові накладні були направлені для реєстрації з дотриманням п'ятнадцятиденного строку, а саме: від 29.12.2016 року - 13.01.2017 року.
Дані обставини підтверджено Позивачем квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, які долучено до матеріалів справи.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246).
Згідно абз.2 п.1 Порядку №1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 9 Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
З вказаних вище квитанцій вбачається, що документи доставлені до ДФС України, проте не прийняті, оскільки виявлено помилки: Блок даних. Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: 39596695, АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», серійний НОМЕР_1, виданий ОСОБА_1
Згідно з пунктом 1 розділу 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008 р., що зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №320/15011 від 16.04.2008 р. (надалі - Інструкція), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Пунктом 6 розділу 2 Інструкції передбачено, що для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати: програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ; чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС.
Відповідно до розділу 6 Додатка I Інструкції договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.
У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.
За правилами п. 5.5 Інструкції після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2017 р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір про визнання електронних документів №050120173, який набирає чинності з моменту його підписання сторонами, тобто з 05.01.2017 року
Проте з матеріалів справи вбачається, що зазначений договір від 05.01.2017 року прийнятий Відповідачем, як документ лише 20.01.2017 (квитанція №2 26500039596695J1391004100000000210120172650.XML.).
Отже Судом встановлено, що порушення Позивачем строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН сталося не з вини платника податків, а через дії Контролюючого органу, який за відсутності законодавчо визначених підстав відмовив у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних, що обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.
За таких обставин, застосування до Позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій не може бути визнане законним
Крім того, Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017 (за виключенням окремих статей) були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема доповнено ст. 19-3 та викладено в новій редакції підпункти 19-1.1.1 пункту 19-1.1 ст. 19-1, якими змінено розподіл функцій між контролюючими органами.
Згідно з цими нормами визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, на яких покладено сервісне обслуговування платників податків, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено за контролюючими органами вищих рівнів.
Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.34 пункту 19-1.1 ст. 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до ст. 19-3 ПК України державні податкові інспекції: 19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків; 19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; 19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; 19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Вказаними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням лише функцій сервісного обслуговування платників податків.
З аналізу норм права, Суд приходить до висновку, що податкові інспекції, з урахуванням викладених особливостей, позбавлені повноважень контролюючого органу як органу, виносити податкові повідомлення-рішення, подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 року №0010241201 прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМАМ 1» (адреса: 01033, м. Київ, проспект Лобановського, 123, офіс 403, код ЄДРПОУ 39596695) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 року №0010241201 прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМАМ 1» (адреса: 01033, м. Київ, проспект Лобановського, 123, офіс 403, код ЄДРПОУ 39596695) судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук