Справа №343/1016/18
40
2/339/160/18
про усунення недоліків
31 липня 2018 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про з-ахист честі, гідності, спростування неправдивої інформації та стягнення моральної шкоди, -
05. 06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської обасті з позовною заявою про стягнення максимальної компенсації за завдану моральну шкоду та зобов'язати відповідача вибачитися за привселюдний наклеп.
07 червня 2018року на підставі ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали позовної заяви передано в порядку ст. 32 ЦПК України на розгляд до Болехівського міського суду за підсудністю з тих міркувань, що відповідач проживає в м. Болехові.
Разом з тим, згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем не конкретизивоно, який розмір моральної шкоди ( в грошовому вираженні) йому заподіяно діями відповідача. ( п.2 вимоги)
А також є неконкретизованими позовні вимоги ( п.1) в зобов"язанні відповідача вибачитися за привселюдний наклеп ( не зазначено яку саме неправдиву інформацію поширив відповідач ).
Відповідно до ч. 2 та ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач, подавши до позовної заяви копії доказів, не зазначив в позовній заяві в кого знаходяться оригінали вказаних доказів та не завірив їх належним чином.
Окрім того, у відповідності до п.178 ЦПК Україн позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно і для відповідача.
В порушення п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв"язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року з наступними змінами, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час подання заяви складає 704,80 грн., та позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1розміру прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У разі коли в позовній заяві обєднано одну позовну вимогу немайнового характеру, то позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу.
У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем подано клопотання про відтермінування сплати судового збору до вирішення справи по суті.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Тобто законодавець передбачив можливість відстрочення сплати судового збору лише з підстав пов»язаних з майновим станом сторони.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов"язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПКєдиною підставою для відстроченняабо розстрочення сплати судового зборує врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Натомість, клопотання позивача про відтермінування оплати судового збору у зв"язку із тим, що він є безробітним жодним чином не обґрунтовано, оскільки позивач в порушення вимог законодавства не подав доказів про те, що він не працює (довідка з центру зайнятості не свідчить про те, що він не працює та перебуває на обліку в пошуках роботи).
Отже, суддя не може визначити майновий стан заявника, як це передбачено ст.136 ЦПК України. Вказане, у свою чергу, є підставою для відмови у клопотанні щодо відстрочення судового збору.
Враховуючи, що позивачем до клопотання не надано суду безспірних доказів на підтвердження його майнового стану на дату звернення до суду з позовною заявою, а також обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів, приходжу до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру, а отже позивачу слід сплатити в сумі 1409,6 грн. (704,80 грн. + 704,80 грн.).
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору :
Отримувач коштів УК у Долин. р-ні/м.Болехів/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37964129
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача 31214206009008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В цілому, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог чинного законодавства та усунути вказані недоліки у встановлений судом строк, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику разом з доданими до неї документами.
За таких обставин, керуючись ст.ст.185, 194 ЦПК України, -
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п"яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головенко О.С.
31 липня 2018 року