ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 липня 2018 року № 826/2815/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доФонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ,
На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (транзакцій), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок НОМЕР_2, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_1;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що застосування відповідачем підстав нікчемності, передбачених пунктами 7, 8 частини 3 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є необґрунтованою та такою, що не відповідає чинному законодавству України, оскільки позивач не є пов'язаною особою банку відповідно до Положення про визнання пов'язаних з банком осіб, затвердженого постановою Національного банку України №315 від 20 травня 2015 року, а також позивач в силу закону не могла бути обізнана про проблемність банку.
Додатково позивач стверджує, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перерахувало кошти на рахунок позивача на підставі укладеного між ними договору, який, в свою чергу в судовому порядку не визнаний нікчемним.
Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в наданих суду письмових запереченнях зазначив, що визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (транзакції) Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок ОСОБА_1 здійснено за відсутності правових підстав. Позивач стверджує, що йому має бути виплачена сума відшкодування коштів за вкладом.
Представник відповідача-1 в наданих письмових запереченнях зазначив, що відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ще не виникло обов'язку перед позивачем щодо включення його до Загального реєстру та відшкодування йому коштів.
В наданих відповідачем-2 письмових запереченнях повідомлено, що на уповноважену особу покладено обов'язок щодо підтвердження законності дій позивача та те, що такі дії не мають на мені штучного збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму гарантованого відшкодування позивачу, а кошти за таким вкладом позивача можуть бути виплачені виключно після проведення аналізу та підтвердження відсутності ознак штучного збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На думку відповідача-2, гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на ситуацію позивачем, а кошти в сумі 24 318,68 грн., зараховані 19 травня 2016 року на рахунок позивача на підставі нікчемного правочину, не підлягають виплаті у зв'язку з тим, що платіжна операція з повернення фінансовою компанією коштів позивачу не має жодного відношення до банківського вкладу.
З урахуванням клопотання позивача, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
При цьому, суд враховує вимоги пункту 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі в редакції Закону України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04 травня 2016 року між публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено договір №980-025-000003181 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», згідно умов якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.
Також, 30 квітня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір №980-025-000231724 «Суперкапітал» (новий) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до умов якого позивач передає Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти в порядку та на умовах, що встановлені цим договором.
Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що сума коштів складає 24 000,00 грн.
Як вбачається з виписки по особовим рахункам з 19 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, 19 травня 2016 року на рахунок НОМЕР_2 зараховано 24 000,00 грн. як повернення коштів згідно з договором №980-025-000231724 від 30 квітня 2016 року та оплату процентів по договору №980-025-000231724 від 30 квітня 2016 року у розмірі 318,68 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» від 23 травня 2016 року №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 23 травня 2016 року №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22 липня 2016 року та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22 липня 2016 року включно.
У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 12 липня 2016 року №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12 липня 2016 року №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року №1702 повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово (25 липня 2016 року, 03 серпня 2016 року, 15 серпня 2016 року) звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом №ЗГЗ(К)/6310/1 від 01 вересня 2016 року відповідач-2 повідомив ОСОБА_1, що переказ коштів (транзакцій), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року в сумі 318,68 грн. з призначенням платежу «повернення процентів по договору №980-025-000231724 від 30 квітня 2016 року на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), а також ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року в сумі 24 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-025-000231724 від 30 квітня 2016 року на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), є нікчемним.
Незгода позивача із вказаним рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодувань за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
Згідно з підпунктами 3 ,4 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI, вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник фізична особа (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Тобто, грошові кошти, які надходять в банк на банківський рахунок фізичної особи, відповідно до вказаних приписів є вкладом, а фізична особа, на банківський рахунок якої надійшли грошові кошти, є вкладником.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15 листопада 2016 року №1736-VIII розділ X Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів доповнено пунктом 15, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності цим Законом віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
З матеріалів справи вбачається, що договір №980-025-000231724 від 30 квітня 2016 року, укладений між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», є договором позики та регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, у вказаному договорі не зазначено, що позивач був поінформований під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом №4452-VI.
Також Додатком №1 до акта №2 від 01 червня 2016 року комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, підтверджується, що 11 листопада 2014 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір доручення №1, на виконання якого Банк, в якості повіреного, від імені Товариства укладав з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою та залучались кошти на рахунок Товариства, а отримані 19 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 16286 платіжних документів з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №…», у яких отримувачем платежу зазначена фізична особа-клієнт банку, є документами про повернення коштів по договорах позики, що були укладені банком в межах дії договору доручення.
При цьому згідно з випискою по особовим рахункам з 19 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року кошти у сумі 24 000 грн. та 318 грн. 68 коп. зараховані на банківський рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський», відкритий відповідно до договору банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) №980-025-000003181 від 04 травня 2016 року.
Беручи до уваги вказані обставини, суд прийшов до висновку, що відповідно до пункту 15 розділу X Перехідних та прикінцевих положень Закону №4452-VI грошові кошти у сумі 24 000,00 гривень та проценти у сумі 318 грн. 68 коп. за договором №980-025-000003181 від 17 травня 2016 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», та зараховані на банківський рахунок позивача 19 травня 2016 року, прирівнюються до вкладу.
Вищезазначеним спростовується твердження відповідача про те, що до вкладу прирівнюються лише кошти, залучені банком.
Згідно статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений статтею 27 Закону №4452-VI, згідно якою: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина перша); уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак (частина друга); виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (частина третя).
Згідно з пунктом 6 розділу 11 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення; 3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону. Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Пунктами 2, 3 Розділу IV Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
З аналізу викладених норм слідує, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає декілька етапів, а саме: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру та його затвердження.
Як вбачається з письмових заперечень відповідача, позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним переказу коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на його рахунок, що відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, який ґрунтується на результатах перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають вимогам нікчемності, наведеними в акті від 01 червня 2016 року № 2 з додатками №1 та №2 про відсутність коштів на рахунку Товариства станом на 19 травня 2016 року у сумі, необхідній для зарахування повернення позик фізичним особам.
В свою чергу, відсутність достатніх грошових коштів на рахунку Товариства обгрунтована тим, що грошові кошти у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп. як оплата за договором відступлення прав вимоги зараховані Банком на рахунок Товариства шляхом здійснення відповідних проводок в балансі. Оскільки такий спосіб зарахування умовами договору банківського рахунку, укладеного між Банком та Товариством, не передбачений, такі операції є нікчемними.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI правочин (у тому числі договір) є нікчемним у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Визнаючи транзакції із зарахування коштів на рахунки фізичних осіб нікчемними, Фонд послався на договір банківського рахунку НОМЕР_3, укладений між Банком та Товариством 19 серпня 2014 року. Проте зарахування коштів на банківські рахунки позивача здійснено на виконання договору банківського рахунку №980-025-000003181 від 04 травня 2016 року, укладеного між позивачем і Банком, перевірка якого на предмет виявлення ознак нікчемності не здійснювалась.
Суд зауважує, що згідно приписів статті 38 Закону №4452-VI Фонд уповноважений здійснювати перевірку лише відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину, при цьому відповідач не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення чи виконання договору банківського рахунку.
Також відповідач не зазначає, які законодавчі норми порушені Банком при зарахуванні грошових коштів на банківський рахунок Товариства шляхом проводок у балансі, посилаючись лише на відсутність такого способу зарахування у договорі банківського рахунку НОМЕР_3 від 19 серпня 2014 року, укладеному між Банком та Товариством.
Суд зазначає, що визнання нікчемним правочину не відміняє здійснення його фактичного виконання, тому не спростовує обставину щодо зарахування на банківський рахунок Товариства грошових коштів в оплату за договорами про відступлення прав вимоги.
Відтак, суд вважає, що відповідач не довів як відсутність коштів на рахунку Товариства, так і нікчемність операцій із зарахування коштів на банківські рахунки позивача.
Статтею 26 Закону №4452-VI передбачено, що гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Тобто, не завжди грошові кошти, які є вкладом, підлягають компенсації за рахунок Фонду.
Такі випадки передбачені частиною четвертою статті 26 Закону №4452-VI, згідно з якою Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,- один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду. Вказаний перелік є вичерпним.
За встановлених обставин відповідачем не доведено наявності законних підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону №4452-VI, для відмови позивачу у відшкодуванні коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Протиправність рішення про нікчемність правочинів по переказу коштів на рахунки позивача прямо вказує на наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
При цьому, суд зазначає про передчасність позовних вимог, заявлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки після подання відповідачем-2 додаткової інформації відповідачу-1 є підставою для включення останнім позивача до Загального реєстру вкладників, а відтак суд відмовляє в задоволенні позову в даній частині.
Відповідно до вимог статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не виконано обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 263, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (транзакцій), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок НОМЕР_2, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_1.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук