18 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/1905/18
ОСОБА_1 окружний адміністративний суду складі:
головуючої судді - Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря - Федорок К.М.,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовною заявою ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 14000) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11,Чернігів,14000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.01.2018.
Позов вмотивовано тим, що в 2015 році позивач придбав автомобіль марки «Mersedes - Benz», модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2, продавцем якого виступала фірма «FFZ TRADE CORPORATION» San Francisko, Coco del Mar, Esther Neira de Calvo Street № 37-A, Panama та строк експлуатації якого не перевищував 5 років. Працівниками ОСОБА_1 митниці проведено перерахунок митних платежів та зборів і до сплати нараховано 77657,53 грн. Посадові особи ОСОБА_1 митниці виходили з того, що придбаний позивачем автомобіль «Mersedes-Benz», модель «SPRINTER 313 CDI» понад 5 років і перерахунок зроблено як за транспортний засіб, термін експлуатації якого складає від 5 до 8 років. Різниця між сплаченими платежами і послідуючим розрахунком управління адміністрування митних платежів ОСОБА_1 митниці ДФС становить 46645,35 грн. за рахунок збільшення за видами платежів акцизний податок та податок на додану вартість. Вважає, що відповідач при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача з питань додержання митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, наслідком якої стало винесення оскаржуваного податкового рішення, діяв всупереч норм чинного законодавства.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 02.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та наданих у справі доказах.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач відповідно до приписів Митного кодексу України є відповідальною особою за достовірність та правдивість документів, поданих під час розмитнення автомобіля, тому враховуючи недостовірність даних щодо першої реєстрації вантажного автомобіля, донараховані в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкові платежі є правомірними.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.
ОСОБА_5 на митну територію України ввезено вантажний автомобіль, що був у використанні, марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2 (код УКТЗЕД НОМЕР_3).
22.05.2015 з митним брокером ОСОБА_6, як з особою, яка уповноважена на роботу з митницею (декларант) та позивачем укладено договір, згідно умов якого остання взяла на себе зобов'язання по митному оформленню транспортного засобу (а.с.39).
26.05.2015 ОСОБА_6 подала до митного поста «Чернігів-вантажний» ОСОБА_1 митниці ДФС для здійснення митного оформлення транспортного засобу «Mersedes-Benz», модель «SPRINTER 313 CDI» , номер кузова НОМЕР_2, оформленого за МД IM 40 ДЕ № 102110000/2015/022689 від 25.05.2015. Зазначена ВМД митним постом «Чернігів - вантажний» ОСОБА_1 митниці ДФС прийнята до митного оформлення та присвоєно реєстраційний № 102110000/2015/022689 (а.с.40).
До вантажної митної декларації ОСОБА_6 подала, а митним органом прийнято для здійснення митного оформлення наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Італійської Республіки від 22.10.2010 № A075884BZ10, рахунок-фактура від 18.05.2015 року №10/05/2015, довіреність від 21.05.2015 № НАН 486277, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22.05.2015 року № 205020103/2015/000713 та інші (а.с.41-52).
Відділом митного оформлення «Чернігів-2006» ОСОБА_1 митниці 22.05.2015 здійснено митне оформлення вантажного автомобіля марки марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2, об'єм циліндра двигуна 2148 см3, за кодом УКТЗЕД НОМЕР_3, митною вартістю 77521,73 грн., про що зазначено в митній декларації № 102110000/2015/801183 від 22.05.2015 (а.с.43-44).
При митному оформленні автомобіля вказано дату першої реєстрації - 22.10.2010, відповідно ставка акцизного податку склала 0,02 євро/см3, як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років.
Позивачем під час митного оформлення автомобіля сплачено: -ввізне мито за ставкою 10% в розмірі 7846,35 грн.; - додатковий імпортний збір за ставкою 5% в розмірі 3923,18 грн.; - акцизний збір за ставкою 0,02 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна в розмірі 996,70 грн.; - податок на додану вартість за ставкою 20% в розмірі 18245,95 грн. Загальна сума визначених митних платежів становила 31012,18 грн.
На підставі статей 336, 345, 351 Митного кодексу України, наказу ГУ ДФС в Чернігівській області від 19.12.2017 № 1997 старшим державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи податків і зборів з юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Чернігівській області ОСОБА_7 з 26.12.2017 по 02.01.2018 проведена документальна невиїзна перевірка з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів товару «транспортному засобу марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2» (а.с.80-88).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 214.4 статті 214, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті донараховано акцизний збір в розмірі 38871,12 грн., пункту 185.1 ст.185, пункту187.8 ст.187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 7774,23 грн. (а.с.88).
На підставі листа ДФС від 28.10.2016 № 1813/99-99-20-01-18 щодо проведення перевірок достовірності декларування строку перебування у використанні транспортних засобів, в т.ч. і оформленого за МД № 102110000/2015/022689, управлінням боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 митниці ДФС направлено запит від 13.12.2015 № 5282/25-70-20-05 до ТОВ «Західно-Український автомобільний дім» офіційного дилера ОСОБА_8 Згідно отриманої відповіді від 27.12.2016 № 2712/16-1 датою реєстрації для вказаного транспортного засобу автомобіля «MERSEDES-BENZ» кузов №WDW906135IN371675 є 22.04.2008, дата випуску - 28.01.2008 (а.с.35-38, 150, 151).
Таким чином, на думку відповідача, наведений вище вантажний автомобіль марки "Merсedes-Benz", використовувався з 5 до 8 років, а тому для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см3.
На підставі наведеного на декларанта ОСОБА_6 був складений протокол про порушення митних правил по статті 485 Митного кодексу України.
Крім того, в судовому засіданні судом досліджені матеріали справи, заведеної відносно ОСОБА_6 за статтею 485 Митного кодексу України.
Так, судом встановлено, що постановою заступника начальника ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_9 від 25.01.2017 ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 139 936,05 грн.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.03.2017 задоволений адміністративний позов ОСОБА_6 та скасована постанова про порушення митних правил № 0012/102000000/17 від 25.01.2017. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 рішення Новозаводського райсуду м. Чернігова від 22.03.2017 скасовано (а.с.21-27).
На даний час ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2017 у справі № К/800/23094/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на зазначені вище рішення судів. Справа до розгляду на день розгляду даної справи не призначена.
Тому, на підставі акта перевірки відповідачем 26.01.2018 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 48588,90 грн., з яких за податковим зобов'язанням на суму 38871,12 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9717,78 грн. (а.с.77).
Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (частина 1 статті 50 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 6 статті 265 Митного кодексу України декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу (пункт 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункт 5).
Згідно із частиною 1 статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.
Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (частина 2 статті 293 Митного кодексу України).
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів (пункт 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України).
Частиною шостою статті 345 Митного кодексу України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Згідно з частиною другою статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Частиною першою статті 352 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Так, згідно з актом перевірки від 09.01.2018 за №8/13/НОМЕР_4 контролюючий орган використав під час документальної позапланової невиїзної перевірки такі документи:
- ОСОБА_1 Митниці ДФС від 06.01.2017 № 49/25-70-20-02 щодо направлення на адресу ГУ ДФС у Чернігівській області копій матеріалів справи про порушення митних правил гр. України ОСОБА_4;
- Копія протоколу про порушення митних правил від 04.01.2017 № 0012/10200/16;
- Копія митної декларації за формою МД-2 (IM 40 ДЕ) №102110000/2015/022689 від 26.05.2015 на оформлення транспортного засобу вантажного автомобіля бувшого у використанні марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2;
- Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Італійської Республіки від 22.10.2015 № A075884BZ10 марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2;
- Копія довіреності на придбання транспортного засобу надана на ім'я ОСОБА_10 від імені платника податків ОСОБА_4;
- Копія рахунку фактури від 18.05.15 року №10/05/2015 на придбання транспортного засобу вантажного автомобіля бувшого у використанні марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2;
- ОСОБА_1 Митниці ДФС від 14.07.2017 № 2892/25-70-20-02 щодо направлення на адресу ГУ ДФС у Чернігівській області копій матеріалів по розгляду судової справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_6;
- Копії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 по справі №751/611/17 за адміністративним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання постанови по справі про порушення митних правил не чинною та її скасування;
- ОСОБА_11 ДМС України в Чернігівській області від 28.02.2017 № 9229 щодо адреси реєстрації гр. України ОСОБА_4
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з приписами пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 180.1. статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України,
Пунктом 190.1. статті 190 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків (пункт 193.1. статті 193 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 206.1. статті 206 Податкового кодексу України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Відповідно до абзацу 5 пункту 215.1. статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать серед іншого і транспортні засоби для перевезення вантажів.
Пунктом 215.2. статті 215 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України.
Згідно положень підпункт 215.3.52 пункту 215.3 статті 215 Податкового Кодексу України акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_3 за ставкою податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 0,02 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна.
При цьому передбачено, що ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.
Відповідно до підпункту 14.1.163. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Транспортні засоби, що використовувалися - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (підпункт 14.1.251. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).
В пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - Порядок № 1388) зазначено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків (пункт 8 Порядку № 1388).
Відповідно до пункту 29 Порядку № 1388 у разі коли транспортні засоби перебували в експлуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов'язковим є подання до сервісних центрів МВС реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.112005 за № 1428/11708, дія цих Правил поширюється на транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, для вільного обігу (у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) на митну територію України (за її межі) або з метою транзиту, а також тимчасово вивозяться за межі митної території України.
Відповідно до пункту 8 зазначених Правил датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію). Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Судом встановлено, що позивачем ввезено на територію України вантажний автомобіль, який був у використанні, марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2, об'єм циліндрів двигуна 2143 см3 та здійснено митне оформлення вказаного транспортного засобу в порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно технічного паспорта на автомобіль Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2, об'єм циліндрів двигуна 2143 см3, виданого уповноваженим органом Італійської Республіки, дата першої реєстрації автомобіля - 22.10.2010 (а.с.141-142, 163).
За результатами дослідження відповідно до експертного висновку №25/274/5557 від 26.05.2016 встановлено, що номер кузова НОМЕР_2 та номер двигуна НОМЕР_5 не змінювався. Рік виготовлення КТЗ - 2008 рік визначено з урахуванням бази даних «Сантодор» та заводських носіїв інформації (а.с.144).
Реєстраційні документи, згідно яких здійснювалося митне оформлення автомобіля марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2, об'єм циліндрів двигуна 2143 см3 та експертний висновок №25/274/5557 від 26.05.2016 не визнані в передбаченому законодавством порядку недійсними.
Натомість, контролюючий орган під час перевірки позивача взяв до уваги лише лист-відповідь ТОВ «Західно-Український автомобільний дім» офіційного дилера ОСОБА_8 від 27.12.2016 № 2712/16-1, яким додатково надано копії матеріалів перевірки стосовно автентичності документів поданих ОСОБА_1 митниці ДФС під час оформлення товару - вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2, об'єм циліндрів двигуна 2143 см3 (а.с.35-38, 150, 151).
Суд звертає увагу на те, що вказаний лист не містить відомостей про будь-яку причетність позивача до надання недостовірних реєстраційних документів вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2.
При цьому, акт перевірки від 09.01.2018 за №8/13/НОМЕР_4 також не містить будь-яких фактів протиправних дій позивача щодо надання недостовірної інформації в реєстраційних документах на вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2, а лише підтверджує факт подання під час митного оформлення зазначеного транспортного засобу таких документів та їхнє проходження під час митних процедур без будь-яких зауважень зі сторони митних органів.
Відповідно до частини 6 статті 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Виходячи із змісту частини шостої статті 69 Митного кодексу України, донарахування сум податкових зобов'язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.
Отже, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення і відтак, безпідставне збільшення грошових зобов'язань з акцизного податку та податку на додану вартість.
При вирішенні даного адміністративного спору, суд вважає за необхідне звернути увагу також на практику Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477 є джерелом права.
Зокрема, на думку суду, доцільно зазначити справу Рисовський проти України, заява № 29979/04, при розгляді якої Європейський Суд з прав людини визнав низку порушень, зокрема, пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції, а саме: Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що державі необхідно уникати створення ситуацій, за яких помилки державних органів виправлялися б за рахунок осіб, яких вони стосуються, а не самих державних органів, протиправними діями яких завдана шкода не тільки інтересам держави, але й майновим інтересам особи.
Крім того, судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача про те, що не підлягають доказуванню обставини, встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі № 751/611/17, яка набрала законної сили, оскільки відповідно до частин 5-7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на матеріали даної адміністративної справи, суд вважає, що позивачем доведено його добросовісність під час ввезення транспортного засобу Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_2 на територію України та здійснення їхнього митного оформлення.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про те, що у відповідача не було правових підстав для збільшення сум грошових зобов'язань зі сплати акцизного податку та з податку на додану вартість за ввезений на митну територію України транспортний засіб, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.01.2018 № НОМЕР_1 прийнято протиправно і підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції № 0.01023566471.1 від 27.04.2018 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 14000, ІПН НОМЕР_4) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11,Чернігів,14000, код 39392183) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 26.01.2018 № НОМЕР_1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11,Чернігів,14000, код 39392183) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 14000, ІПН НОМЕР_4) понесені судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 30 липня 2018 року.
Суддя О.Є. Ткаченко