Справа № 1540/3695/18
30 липня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії,-
24 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач спросить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №646196/НОМЕР_1 від 12.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 10.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 646198/НОМЕР_1 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 56 від 17.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
3) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 646197/НОМЕР_1 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 55 від 17.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
4) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 646200/НОМЕР_1 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 01.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
5) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 646199/НОМЕР_1 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 01.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
6) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 646202/НОМЕР_1 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 01.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
7) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 646204/НОМЕР_1 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 01.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
8) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 647015/НОМЕР_1 від 13.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 51 від 08.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
9) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 647016/НОМЕР_1 від 13.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 84 від 13.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
10) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 761732/НОМЕР_1 від 04.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 66 від 17.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
11) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 724157/НОМЕР_1 від 24.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 35 від 01.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
12) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 761731/НОМЕР_1 від 04.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 36 від 01.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
13) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 726828/НОМЕР_1 від 25.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 03.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
14) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 647019/НОМЕР_1 від 13.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 89 від 14.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
15) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 819929/НОМЕР_1 від 27.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 109 від 31.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
16) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 30 від 10.07.2017, № 56 від 17.07.2017, № 55 від 17.07.2017, № 9 від 01.11.2017, №7 від 01.11.2017, № 6 від 01.11.2017, № 8 від 01.11.2017, № 51 від 08.11.2017, № 84 від 13.11.2017, № 66 від 17.07.2017, № 35 від 01.12.2017, № 36 від 01.12.2017, № 14 від 03.12.2017, № 89 від 14.11.2017, № 109 від 31.10.2017, подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
Однак, в порушення вимог вищевказаної статті, позивачем не зазначено власну електронну адресу.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду вищевказану інформацію.
Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, ксерокопії яких додано до позовної заяви.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду інформацію наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, ксерокопії яких додано до позовної заяви.
Відповідного до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, позивач просить суд, зокрема визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України: від 12.04.2018 року №646196/НОМЕР_1, № 646198/НОМЕР_1, № 646197/НОМЕР_1, № 646200/НОМЕР_1, № 646199/НОМЕР_1, № 646202/НОМЕР_1, № 646204/НОМЕР_1, від 13.04.2018 року № 647015/НОМЕР_1, № 647016/НОМЕР_1, № 647019/НОМЕР_1, від 04.06.2018 року № 761732/НОМЕР_1, № 761731/НОМЕР_1, від 24.05.2018 року № 724157/НОМЕР_1, від 25.05.2018 року №726828/НОМЕР_1, від 27.06.2018 року № 819929/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкових накладних.
Однак, в порушення вимог ч.7 ст.161 КАС України, ФОП ОСОБА_1 не надано до суду копій вищевказаних рішень Державної фіскальної служби України.
Натомість, до позовної заяви надано копії рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.04.2018 року №646196/НОМЕР_1, № 646198/НОМЕР_1, № 646197/НОМЕР_1, № 646200/НОМЕР_1, № 646199/НОМЕР_1, № 646202/НОМЕР_1, № 646204/НОМЕР_1, від 13.04.2018 року № 647015/НОМЕР_1, № 647016/НОМЕР_1, № 647019/НОМЕР_1, від 04.06.2018 року № 761732/НОМЕР_1, № 761731/НОМЕР_1, від 24.05.2018 року № 724157/НОМЕР_1, від 25.05.2018 року №726828/НОМЕР_1, від 27.06.2018 року № 819929/НОМЕР_1.
При цьому, у вказаних рішеннях не зазначено, що їх прийнято саме відповідною комісією Державної фіскальної служби України, як і не зазначено, що їх прийнято Державною фіскальною службою України.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду копії відповідних рішень ДФС України, які позивач просить суд скасувати в прохальній частині позовної заяви або визначитись із вищевказаними позовними вимогами та складом відповідачів (відповідача) у справі.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, окрім іншого, посилається те, що:
-… між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» укладено разовий договір-заявку №0001369 про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.11.2017 року;
- … між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16363» укладено договір транспортного експедирування №0106 від 26.09.2017 року та заявка №30/10 від 30.10.2017 року;
- … позивач мав достатні технічні, людські, матеріальні ресурси;
- …позивач при декларуванні зобов'язань з ПДВ надав фіскальному органу декларації засобами електронного зв'язку;
- …на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагенти: ПП «Транс Логістик», ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» та ПАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16363» були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Однак, відповідних доказів на підтвердження вищевказаних обставин, на які позивач посилається у своїй позовній заяві, позивачем до суду не надано та не зазначено про причини, які унеможливлюють їх надання.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду усі вище перелічені докази, а у разі неможливості їх надання, зазначити про причини, які унеможливлюють їх надання.
При цьому, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Предметом позову по даній адміністративній справі є рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані рішення були прийняті по окремим податковим накладним за окремими господарськими операціями позивача із його контрагентами.
Тобто, загалом позивачем оскаржується 15 (п'ятнадцять) окремих самостійних рішень, прийнятих відповідачем.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 є похідною від вимог про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 містить п'ятнадцять вимог немайнового характеру, про що також зазначає сам позивач у своїй позовній заяві.
У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.
Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 26430,00 грн. (1762,00 грн.*15 позовних вимог).
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано до суду платіжне доручення №899 від 23.07.2018 року про сплату судового збору у розмірі 10572,00 грн.
У позовній заяві позивач вказує, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Суддя зазначає, що позивачем невірно обрано ставку судового збору згідно вказаної вище статті, оскільки позовну заяву позивачем подано не як фізичною особою, а як фізичною особою-підприємцем.
Отже, за подачу даного позову, який містить п'ятнадцять вимог немайнового характеру позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 15858,00 грн. (26430,00 грн. -10572 грн.).
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача):
- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, ксерокопії яких додано до позовної заяви;
- надання до суду доказів, визначених в ухвалі суду;
- інформації щодо електронної адреси позивача;
- копій рішень ДФС України, що оскаржуються позивачем або уточнення позовних вимог в цій частині;
- доказів доплати судового збору у розмірі 15858,00 грн.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 120, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколенко