30 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2646/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
за участі секретаря - Гайдука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1В.) 18.07.2018 (відповідно до відмітки про поштове відправлення) звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (далі - Приватний виконавець) та просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.06.2018 ВП №56674348.
При цьому, до позову позивачем було додано заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивована тим, що про існування оскаржуваної постанови він фактично дізнався лише 09.07.2018, оскільки відділенням поштового зв'язку адресоване йому поштове відправлення було вручено іншій особі за довіреністю. Наведене підтверджується відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Ухвалою судді від 20.07.2018 вирішення питання про визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду відкладено до заслуховування пояснень учасників справи.
25.07.2018 від відповідача надійшла заява про залишення поданого ОСОБА_1 позову без розгляду, мотивовану тим, що оскаржувана постанова була отримана позивачем 06.07.2018, що підтверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення. Таким чином, не дотримано строк звернення до суду, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи по суті вказані заяви, суд враховує таке.
Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначає, що фактично оскаржувана постанова була ним отримана тільки 09.07.2018, тому він не мав змоги звернутись до суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
Суд зазначає, що в даному випадку, необхідно зауважити на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», згідно якого, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
В рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене та документальне підтвердження наведеного, зокрема, в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення міститься відмітка про його вручення не особисто отримувачу, а за довіреністю (а.с. 66), суд вважає за можливе клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Одночасно, в задоволенні заяви про залишення поданого ОСОБА_1 позову без розгляду Приватному виконавцю слід відмовити.
Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 121, 122 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
В задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяні Леонідівні - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Бородавкіна