копія
27 липня 2018 року Справа № 804/4696/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу № 2550 від 16.05.2018 р., -
23 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» № 2550 від 16.05.2018 р. в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідності.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за оскаржуваним наказом № 2250 від 16.05.2018 р. стало неприбуття без поважних причин 27.03.2018 року для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій та Луганській областях. Позивач зазначив, що при проведенні службового розслідування за даним фактом відповідачем не взято до уваги, що з 01 по 21 березня 2018 року позивач перебував на лікарняному у зв'язку з проведенням хірургічної операції, тому за станом здоров'я не міг виконувати в повному обсязі покладені на нього посадові обов'язки. Також, на думку позивача, відповідачем при проведенні службового розслідування не взято до уваги те, що на утриманні позивача знаходяться двоє неповнолітніх дітей віком 4 та 6 років, які потребували догляду, оскільки за сімейними обставинами були на той момент під його наглядом, у зв'язку з відсутністю дружини. Посилаючись на викладені обставини, просить скасувати оскаржуваний наказ в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідності (а.с. 4-8).
Ухвалою суду від 27.06.2018 р. за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення підготовчого засідання (а.с. 2).
Представником відповідача за довіреністю ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» № 2250 від 16.05.2018 р., оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських до ГУНП в Донецькій та Луганській областях». Підставою для видання наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 2250 від 16.05.2018 р. став висновок службового розслідування від 16.05.2018 р., за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин не прибув 27.03.2018 року до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій та Луганській областях. Опитаний в рамках службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що не прибув 27.03.2018 р. для проведення стройового огляду та направлення до ГУНП Донецької області для проходження стажування у зв'язку з тим, що перебував після операції на лікарняному з 01 по 21 березня 2018 р. та був ще слабкий за станом здоров'я, а також має на утриманні двох неповнолітніх дітей віком 4 та 6 років, що завадило його відправленню на стажування. Із зазначеними доводами позивача відповідач не погоджується, зазначаючи про те, що посилання останнього на свій стан здоров'я після операції не є обґрунтуванням невиконання наказу, оскільки строк перебування на лікарняному ОСОБА_1 закінчився 21.03.2018 року, тобто за 7 днів до стройового огляду та відправлення на стажування до ГУНП в Донецькій області. Під час службового розслідування інших доказів, які б свідчили про поважність причин неприбуття ОСОБА_1 27.03.2018 року на стройовий огляд до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області для подальшого направлення на стажування до ГУНП в Донецькій області, останнім не надано. Посилаючись на викладені обставини, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 31-37).
19.07.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що він не був ознайомлений з наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських до ГУНП в Донецькій та Луганській областях», а тому не міг звернутись з рапортом про неможливість прибуття 27.03.2018 року для проведення стройового огляду та направлення до ГУНП Донецької області для проходження стажування, а також прибути на стройовий огляд. Як зазначає позивач, з текстом зазначеного наказу він був ознайомлений лише під час проведення службового розслідування. Також зазначив, що звертався до керівництва ГУНП з рапортами про причини своєї неявки, але не отримав відповіді.
Сторони, повідомленні належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання 20 липня 2018 року не прибули. Представником позивача адвокатом ОСОБА_3 подано заяву від 20.07.2018 р. про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представником відповідача за довіреністю ОСОБА_2 також подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини.
Капітан поліції ОСОБА_1 проходить службу в органах Нацполіції на посаді оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України № 1625 від 24.12.2015 р., на виконання листа Національної поліції України № 1053/01/12-2018 від 26.01.2018 р. щодо направлення поліцейських для проходження стажування, начальником ГУНП в Дніпропетровській області видано наказ № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях», яким, зокрема, капітана поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП з 27.03.2018 р. по 27.06.2018 р. направлено для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з табельною вогнепальною зброєю (а.с. 44-46).
Зміст наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських до ГУНП в Донецькій та Луганській областях» під підпис доведено до відома ОСОБА_1, про що свідчить підпис останнього на кожній сторінці цього наказу (а.с. 49-51).
Начальником УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області полковником поліції ОСОБА_4 30.03.2018 року на ім'я начальника ГУНП в Дніпропетровській області подано рапорт, з якого вбачається, що окремі поліцейські ГУНП, в тому числі капітан поліції ОСОБА_1, оперуповноважений 3-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП, 27.03.2018 року не прибув до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області без поважних причин (а.с. 41-42).
Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області № 1594 від 04.04.2018 р. призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП, проведення якого доручено комісії ГУНП у складі начальника УКЗ ГУНП, його заступника, начальника ОСОБА_5 та старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП (а.с. 43)
Опитаний в рамках службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що 27.03.2018 року не прибув для проведення стройового огляду та направлення до ГУНП Донецької області для проходження стажування на виконання вказівки Національної поліції України № 1053/01/12-2018 від 26.01.2018 р. та наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських до ГУНП в Донецькій та Луганській областях» у зв'язку з тим, що перебував після операції на лікарняному з 01.03.2018 до 21.03.2018 та був ще слабкий за станом здоров'я. Також, пичиною неприбуття є сімейні обставини, а саме наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей віком 4 та 6 років, що не дає йому змоги бути відправленим на стажування до Донецької області (а.с. 60).
За результатами проведеного службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП, комісією ГУНП складено висновок від 16.05.2018 р., яким запропоновано факти порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП вважати такими, що знайшли свої підтвердження. За порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських до ГУНП в Донецькій та Луганській областях», що виразилося у неприбутті до ГУНП 27.03.2018 року для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області без поважних причин, оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 попередити про неповну посадову відповідність (а.с. 52-56).
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 2250 від 16.05.2018 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських до ГУНП в Донецькій та Луганській областях», оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність (а.с. 19-20).
Зазначений наказ є предметом оскарження у даній адміністративній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Стаття 18 Закону № 580-VIII визначає основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (пункти 1, 2, 6 частини першої).
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 р., поліцейський під час виконання службових обов'язків, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Статтею 19 Закону № 580-VIII визначено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).
Згідно з пунктом 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII визначено: до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами, далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.
Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.
У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.
Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.
Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.
У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.
Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.
Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: - дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; - захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; - дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; - у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; - стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; - постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; - сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; - з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; - берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень.
Зокрема, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень.
Згідно з частинами першою та другою цієї статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина четверта).
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (частина п'ята).
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (частина шоста).
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу (частина восьма).
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (частина десята).
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (частина п'ятнадцята).
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12.03.2013 р. затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція № 230).
Пункт 1.2. Інструкції № 230 визначає службове розслідування як комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Відповідно до частини першої статті 72 Закону № 580-VIII, професійне навчання поліцейських складається з:
1) первинної професійної підготовки;
2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;
3) післядипломної освіти;
4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Стаття 75 Закону № 580-VIII визначає, що післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України «Про вищу освіту», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з:
1) спеціалізації;
2) перепідготовки;
3) підвищення кваліфікації;
4) стажування.
Післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися безпосередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах (частина друга).
Поліцейські зобов'язані проходити підвищення кваліфікації за відповідним напрямом службової діяльності:
1) не рідше одного разу на три роки;
2) перед призначенням на керівну посаду, у тому числі вищу керівну посаду, ніж займана (частина третя).
Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів (частина сьома).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1625 від 24.12.2015 р. затверджено Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції (далі - Положення № 1625). Це Положення визначає організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України, що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції).
Розділ ІІІ Положення № 1625 визначає такі види післядипломної освіти:
- спеціалізація - складова спеціальності, що передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки працівників поліції;
- перепідготовка - професійне навчання, спрямоване на оволодіння працівниками поліції іншою професією;
- підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності працівника поліції до виконання її професійних завдань та обов'язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов'язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;
- стажування - набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.
Порядок проходження стажування регламентовано у розділі ІХ Положення № 1625.
Стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.
Стажування проводиться за місцем служби (роботи) або в інших органах і підрозділах поліції, науково-дослідних установах, підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління поліції, НЗ НП, на базі інших центральних органів виконавчої влади, навчальних закладів, а також за кордоном, на займаних посадах або на посадах, на які працівників поліції передбачається згодом призначити (пункт 5).
Особи, які проходять стажування, зобов'язані:
- своєчасно прибути до місця стажування;
- сумлінно та у відповідні строки виконувати зазначені в плані заходи;
- брати участь у нарадах, які проводяться за місцем стажування;
- вести облік проведеної роботи в щоденнику згідно з планом стажування;
- після закінчення строку стажування підготувати звіт та подати його на затвердження керівникові, на якого покладено організацію стажування (пункт 10).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для видання оскаржуваного наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 2250 від 16.05.2018 р. про накладення на позивача дисциплінарного стягнення став висновок службового розслідування від 16.05.2018 року, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин не прибув 27.03.2018 року до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення на стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях згідно наказу ГУНП від 23.03.2018 р. № 1343 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях».
Згідно з рапортом т.в.о. начальника УПН ГУНП підполковника поліції ОСОБА_6, вимоги наказу ГУНП № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях» були доведені під підпис позивачу 24.03.2018 року (а.с. 48).
Про ознайомлення позивача з наказом ГУНП № 1343 від 23.03.2018 р. свідчить особистий підпис ОСОБА_1, виконаний на кожній сторінці даного наказу (а.с. 49-51).
З доводами позивача про те, що з текстом зазначеного наказу він фізично не міг бути ознайомлений 24.03.2018 року, оскільки текст самого наказу було отримано його керівництвом лише 26.03.2018 р., що на його думку підтверджується службовою телеграмою та резолюцією на ній від 26.03.2018 р., суд не погоджується, оскільки з тексту зазначеної телефонограми слідує, що цією телефонограмою було повідомлено начальників структурних підрозділів ГУНП про порядок, час, місце відправлення поліцейських на стажування та зобов'язано виконати певні організаційні заходи, пов'язані з цим (забезпечити наявність службових посвідчень, спеціальних жетонів, табельної вогнепальної зброї тощо), а також довести викладену в телефонограмі (а не в наказі № 1343 від 23.03.2018 р.) інформацію до поліцейських, що направляються на стажування.
За викладених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що 24.03.2018 року капітан поліції ОСОБА_1 не був ознайомлений під підпис з наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області № 1343 від 23.03.2018 р. «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях».
Водночас, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що 27.03.2018 року позивач не прибув до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій та Луганській областях.
При цьому, ОСОБА_1 не звернувся до начальника ГУНП в Дніпропетровській області з рапортом про незаконність наказу № 1343 від 23.03.2018 р. про направлення його на стажування, та не доповів про неможливість прибуття 27.03.2018 року на стройовий огляд через погане самопочуття та наявність певних сімейних обставин, що не дозволяють виконати наказ.
Відсутність відповідних заяв та рапортів в період з 01.03.2018 р. по 20.04.2018 р. підтверджена довідками № 18/3540/1, № 5485/ВДЗ, складеними начальником канцелярії УКЗ ГУНП ОСОБА_7 та т.в.о. начальника ВДЗ ГУНП ОСОБА_8 (а.с. 61-62).
Як вже зазначалося вище, Дисциплінарний статут визначає, що накази повинні виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.
Отже, ОСОБА_1, отримавши чіткий і зрозумілий наказ старшого прямого начальника, у разі, якщо вважав цей наказ незаконним, повинен був повідомити особу, що видала цей наказ, про незаконність наказу та необхідність підтвердження такого наказу для його виконання. Натомість, зазначені дії за Статутом він не вчинив, обмежившись невиконанням цього наказу.
За таких обставин суд вважає цілком обґрунтованою позицію відповідача про те, що вчинок ОСОБА_1 слід кваліфікувати як дисциплінарний проступок.
В цьому контексті суд не приймає доводи позивача про неможливість його прибуття 27.03.2018 року на стройовий огляд через погане самопочуття та наявність певних сімейних обставин, що не дозволяли виконати наказ, оскільки єдиним правомірним способом невиконання поліцейським наказу є подання рапорту (чи інформування в інший доступний спосіб) про незаконність наказу особі, що віддала наказ (в цьому випадку начальнику ГУНП в Дніпропетровській області), або про неможливість з певних причин виконання такого наказу.
Інше тлумачення закону порушить основи службової дисципліни в органах Національної поліції, а тому є неприпустимим.
Крім того, суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження доводів про те, що на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей віком 4 та 6 років, які потребували догляду, оскільки за сімейними обставинами були на той момент під його наглядом у зв'язку з відсутністю дружини, ОСОБА_1 до суду не надано, як не надано і відповідних медичних документів про те, що 27.03.2018 року ОСОБА_1 за станом здоров'я не міг прибути до ГУНП в Дніпропетровській області для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтю 78 цього Кодексу.
Проаналізувавши та оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідності є обґрунтованим та пропорційним, а оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у межах наданих начальнику ГУНП в Дніпропетровській області повноважень та у спосіб, визначений законом.
З огляду на викладене, підстави для визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» № 2550 від 16.05.2018 р. в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідності - відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_9