справа № 813/2646/18
про закриття провадження у справі
25 липня 2018 року
Головуючий суддя Коморний О.І.
секретар судового засідання Мусій С.В.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представник відповідача Козелько Є.А.
при розгляді у підготовчому засіданні питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України компенсації -
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою стягнути із Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану ним відпустку у 2008 році та п'ять днів невикористаної відпустки за 2007 рік в розмірі 16 188,34 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 34 копійки) та суму матеріальної грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 1939,00 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 00 копійок).
Позовні вимоги мотивовані тим, що в грудні місяці 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті, в якій просив визнати протиправними дії посадових осіб МВС України та Управління МВС України на залізничному транспорті та стягнути з відповідачів на його користь компенсацію за частішу невикористаної відпустки у 2007 ропі в сумі 954,60 гривень; грошову компенсацію за невикористану відпустку у 2008 ропі в сумі 8591,40 гривень; грошову компенсацію за невикористану відпустку у 2009 році в сумі 8591,40 гривень; стягнути суму матеріальної грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення в розмірі 5727,60 гривень та грошове забезпечення за час знаходження на лікуванні у 2008 році в сумі 4528,08 гривень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року, залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.06.2017 року Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року та Ухвалу Львівського апеляційного суду від 18.10.2012 року в частині визнання протиправними дій та стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку у 2009 році і грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань і допомоги на оздоровлення скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
У відповідності до Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, яке залишено без змін Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до МВС України та Управління МВС України на залізничному транспорті про визнання протиправними дій та стягнення компенсації відмовлено повністю.
Згідно до мотивувальної частини Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 року та Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від21.03.2018 року, у даній справі встановлено, що останній днем перебування позивача на службі в органах внутрішніх справ є 07.03.2008 року.
Позивач зазначає, що тільки після ухвалення судового рішення у справі № 813\4974\17 із 22 травня 2018 року виникли та змінилися обставини, які при ухваленні судового рішення у справі № 2а-8044\09\1370 щодо відмови у визнанні протиправними дій посадових осіб МВС України та Управління МВС України на залізничному транспорті та стягнення з відповідачів в користь позивача компенсації за частину невикористаної відпустки у році в сумі 954,60 гривень, грошової компенсації за невикористану відпустку у році в сумі 8591,40 гривень, а також суми матеріальної грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення в розмірі 5727,60 гривень не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення у справі 2а-8044\09\1370. Вказані обставини, які виникли після 22 травня 2018 року, є новими і можуть бути підставою для пред'явлення нової позовної вимоги.
У підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у поданому до суду відзиві, просить провадження у справі закрити, оскільки такі позовні вимоги вже були розглянуті судом.
При вирішенні заявленого клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Судом з долучених позивачем на представником відповідача судових рішень встановлено, що Постановою від 10 грудня 2010 р. Львівський окружний адміністративний суд у справі № 2а-8044/09/1370 відмовив у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 повністю. Ухвалою від 18.10.2012 Львівський апеляційний адміністративний суд рішення суду І інстанції залишив без змін.
Ухвалою від 20.06.2017 року Вищий адміністративний суд рішення судів залишив без змін, скасувавши попередні судові рішення в частини визнання протиправними дій та стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку у 2009 році і грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань і допомоги на оздоровлення за 2009 рік і лише в цій частині направив справу на повторний розгляд.
У вказаному рішенні ВАС України вказав, що висновки судів щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки у 2007 і 2008 роках і матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік є правильними.
Таким чином, вимоги, які заявлені позивачем вже розглянуті судами та рішення за результатами їх розгляду набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина. ЇЇ права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина друга статті 6 КАСУ), яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули конвенції, яка зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу rеs jиdісаtа, тобто поваги до остаточного судового рішення суду.
Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (справа «Пономарьов проти України" рішення від 03.04.2008, п. 40 справа «Христов проти України», справ «Брумареску проти України»).
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України з сторін не стягуються.
Керуючись ст. ст. 9, 60, 142, 183, 189, 238, 239, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України компенсації - закрити.
2. Судові витрати з сторін не стягуються.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 30.07.2018 р.
Суддя Коморний О.І.