23 липня 2018 року № 810/2472/18
Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Лисенко В.І.,
за участі: секретаря судового засідання Приходько Н.І.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Левчука С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними про скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізина особа-підприємець ОСОБА_3 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому просить:
-визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.04.2018 №Ф-0009171309 на суму основного платежу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 43 405,98 грн;
-визнати протиправним та скасувати рішення №0009181309 від 26.04.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску у сумі 9 347,76 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 14.02.2018 № 0003091309 форми "Р", яким збільшено податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23 359,46 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0003151309, форми "Р", яким збільшено податкових зобов'язань з військового збору на загальну суму 1832,98 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.02.2018 №0003171309, форми "Р", яким збільшено податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 22228,75 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0003191309, форми "В4", яким зменшено суму від'ємного значення декларації з податку на додану вартість на загальну суму 1768,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в основу оскаржуваного рішення покладено висновок податкового органу про не включення до валового доходу декларацій про майновий стан та доходи суму реалізованого товару у розмірі 136182,73 грн як "умовний продаж" товару. Позивач вважає, що оскільки товар був нереалізований та зберігався у позивача в офісному приміщенні, він не був зобв'язаний включати його до валового доходу, так як при реалізації товару у майбутньому та віднесення її суми до валових доходів, це призведе до подвійного оподаткування. Зазначив, що до валового доходу ним включались суми по даті отримання коштів від реалізації товарів покупцям, при цьому, всі розрахунки з покупцями проводились у безготівковій формі, шляхом зарахування коштів на банківський рахунок ФОП ОСОБА_3
А тому, на думку позивача, висновок відповідача щодо заниження чистого доходу на загальну суму 136182,73 грн та прийняті у зв'язку із ним податкові повідомлення - рішення, є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідач проти позову заперечував, з мотивів висловлених у письмовому відзиві, де зазначив, що документальною перевіркою встановлено факт порушення позивачем п.177.1 та п.177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме - заниження валового доходу за перевіряємий період. Вказав, що зазначене порушення встановлене шляхом співставлення ревізором Книги обліку доходів та витрат та інформаційної системи "Податковий блок".
Також, зазначив, що на запит перевіряючого органу, позивачем не було надано інформацію про наявність залишків товарів на початок та кінець перевіряємого періоду. За таких обставин, відповідач вважає, що посадові особи ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а рішення, прийняті за результатами перевірки, ґрунтуються на фактах вчинення позивачем ряду податкових правопорушень, встановлених під час перевірки.
Ухвалою суду від 21.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження а даній адміністративній справі.
У судове засідання, призначене на 23.07.2018 прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити. Представник відповідача з позовом не погодився, у його задоволенні просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 02.09.2009 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.15) та Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (т.1 а.с.16).
Відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_6, позивач з 14.10.2009 зареєстрований як платник податку на додану вартість (т.1 а.с. 17).
Як платник податків, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС України.
Видами діяльності позивача за класифікацією видів економічної діяльності, відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є:
- код КВЕД 18.12 Друкування іншої продукції;
- код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи;
-код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;
- код КВЕД 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;
-код КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям;
- код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;
- код КВЕД 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням;
- код КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього;
- код КВЕД 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютери;
- код КВЕД 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання (основний);
- код КВЕД 95.12 Ремонт обладнання зв'язку;
- код КВЕД 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання;
- код КВЕД 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням;
- код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
-код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет;
- код КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку;
- код КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування;
- код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації;
- код КВЕД 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням;
- код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем;
- код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;
- код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.
На підставі статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до направлень від 05.01.2018 №3 та №4, виданих Головним управлінням ДФС у Київській області та плану графіка проведення планових виїзних документальних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Перевірка проводилась з 09.01.2018 по 22.01.2018.
За результатами вказаної перевірки оформлено Акт від 29.01.2018 №35/10-36-13-09/НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 54), яким встановлено порушення позивачем вимог:
1) п.177.1 п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-У1 (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено заниження чистого доходу на загальну суму 136182,73 грн., в т.ч. за 2014 рік у сумі 38424,51 грн., за 2015 рік у сумі 67450,58 грн., за 2016 рік у сумі 30307,64 грн., що призвело до зниження податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 21336,65 грн. в тому числі, за 2014 рік в сумі 5763,68 грн., за 2015р. в сумі 10117,59 грн., за 2016р. в сумі 5455,38 грн;
2) п.п163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, а саме: не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір в сумі 2042,74 грн. в т.ч. за 2014 рік в сумі 576,36 грн., за 2015р. в сумі 1011,76 грн., за 2016 рік в сумі 454,62 грн;
3) п.187.1 ст.187, п.193.1 ст.193 п. 189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого, занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року на загальну суму 25467 грн., а саме:
за період з 01.01.2014 по 31.12.2014р. на загальну суму 7684 грн. в т.ч. в тому числі: за січень 2014 р. на суму 640,00 грн., за лютий 2014р. на суму 640,00 грн., за березень 2014р. на суму 640,00 грн., за квітень 2014р. на суму 640,00 грн., за травень 2014 р. на суму 640,00 грн., за червень 2014р. на суму 640.00 грн., за липень 2014р. на суму 640,00 грн., за серпень 2014р. на суму 640,00 грн., за вересень 2014 р. на суму 640,00 грн., за жовтень 2014р. на суму 640,00 грн., за листопад 2014 р. на суму 640,00 грн., за грудень 2014р. на суму 644,00 грн.
за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. на загальну суму 11722 грн., в тому числі: за січень 2015 р. на суму 1124,00 грн., за лютий 2015р. на суму 1124,00 грн., за березень 2015р. на суму 1124,00 грн., за квітень 2015р. на суму 1124,00 грн., за травень 2015 р. на суму 244,00 грн., за червень 2015р. на суму 236,00 грн., за липень 2015р. на суму 1124,00 грн., за серпень 2015р. на суму 1124,00 грн., за вересень 2015 р. на суму 1124,00 грн., за жовтень 2015р. на суму 1124,00 грн., за листопад 2015 р. на суму 1124,00 грн., за грудень 2015р. на суму 1126,00 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість (р.19 декларації) на суму 1768 грн.в т.ч. за травень 2015р. на суму 880 грн., за червень 888 грн.).
за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. на загальну суму 6061 грн., в тому числі: за січень 2016 р. на суму 505,00 грн., за лютий 2016р. на суму 505,00 грн., за березень 2016р. на суму 505,00 грн., за квітень 2016р. на суму 505,00 грн., за травень 2016 р. на суму 505,00 грн., за червень 2016р. на суму 505.00 грн., за липень 2016р. на суму 505,00 грн., за серпень 2016р. на суму 505,00 грн., за вересень 2016 р. на суму 505,00 грн., за жовтень 2016р. на суму 505,00 грн., за листопад 2016 р. на суму 505,00 грн., за грудень 2016р. на суму 506,00 грн.
4) п.п.2 п.1 ст.7, п.2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464ЛЧ, а саме: заниження суми єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., з урахуванням меж максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що підлягає сплаті з отриманого чистого доходу в сумі 43405,98 грн., в т.ч. за 2014р. в сумі 13333,30 грн., за 2015р. в сумі 23405 грн.,за 2016р. в сумі 6667,68 грн.
Порушення позивачем вимог податквого законодавства, встановлені посадовими особами податкового органу, у зв'язку із такими обставинами:
ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 за даними реєстру, закуплений папір формату А-4 у кількості 6100 пачок на суму 192858,40 гри. (без ПДВ). реалізовано 4889 пачок на суму 166489,64 грн. (без ПДВ). Залишок не реалізованого товару складає 1211 пачок на суму 26368,76 грн. (без ПДВ).
ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 за даними реєстру закуплений папір формату А-3 в кількості 215 пачок на суму 13178,05грн. (без ПДВ), реалізовано 42 пачки на суму 2964,10 грн. (без ПДВ). Залишок не реалізованого товару складає 173 пачки на суму 10213,95 грн. (без ПДВ).
ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 за даними реєстру закуплений папір перфорований в кількості 16 пачок на суму 3269,30 грн. (без ПДВ), реалізовано 7 пачок на суму 1427,50 грн. (без ПДВ). Залишок не реалізованого товару складає 9 пачки на суму 1841,80 грн. (без ПДВ).
Отже, за даними документальної перевірки встановлено, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 ФОП ОСОБА_3 закуплено папір на загальну кількість 6331 пачки на суму 209305,75 грн. (без ПДВ), а реалізовано 4938 пачок на суму 170881,24 грн. (без ПДВ), розбіжність складає 1393 пачки на суму 38424,51грн. (без ПДВ).
ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015р за даними реєстру закуплений папір формату А-4 в кількості 4950 пачок на суму 247610,50 грн. (без ПДВ) реалізовано пачок на суму 3538 грн. (без ПДВ). Залишок не реалізованого товару складає 1412 пачок на суму 53143, 00 грн. (без ПДВ).
ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за даними реєстру закуплений папір формату А-3 в кількості 195,782 пачок на суму 19888,82 грн. (без ПДВ), реалізовано 59 пачок на суму 5581,34 грн. (без ПДВ). Залишок не реалізованого товару складає 136,782 пачки на суму 14307,48 грн. (без ПДВ).
Таким чином, за даними документальної перевірки встановлено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ФОП ОСОБА_3 закуплено папір на загальну кількість 5145,782 пачки на суму 267499.32 грн. (без ПДВ), а реалізовано 3597 пачок на суму 200048,74 грн. (без ПДВ), розбіжність складає 1548,782 пачок на суму 67450,58 грн. (без ПДВ).
ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за даними реєстру закуплений папір формату А-4 в кількості 5955 пачок на суму 327726,10 грн. (без ПДВ), реалізовано 4954 пачок на суму 297418,46 грн. (без ПДВ). Залишок не реалізованого товару складає 1001 пачка на суму 30307,64 грн. (без ПДВ).
До висновку про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу відповідач дійшов шляхом співставлення даних Книги обліку доходів і витрат та інформаційної системи "Податковий блок", оскільки, як зазначено в Акті , позивач не надав перевіряючим інформацію про наявність залишків товарів на початок та кінець перевіряємого періоду.
За результатми перевірки відповідачем прийнято наступні податкові рішення:
- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2018 року № Ф-0003261309 на суму основного платежу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 43405,98 грн;
та податкові повідомлення-рішения:
- №0003271309 від 14.02.2018 про застосування штрафних санкцій своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 6177,52 грн;
- № 0003091309 від 14.02.2018 форми «Р», яким збільшено податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23359,46 грн., в тому числі основного платежу в сумі 15572,97 грн. та штрафних санкцій в сумі 7786,49 грн;
- № 0003151309 від 14.02.2018 форми «Р», яким збільшено податкових зобов'язань з військового збору на загальну суму 1832,98 грн., в тому числі основного платежу в сумі 1466,38 грн. та штрафних санкцій в сумі 366,60 грн;
- № 0003171309 від 14.02.2018 форми «Р», яким збільшено податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 22228,75 грн., в тому числі основного платежу в сумі 17783,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 4445,75 грн.;
- № 0003191309 від 14.02.2018 форми «В4», яким зменшено суму від'ємного значення декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 1768,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями та висновками відповідача, позивач оскаржив Акт перевірки від 29.01.2018 №35/10-36-13-09/НОМЕР_2 в адміністративному порядку та подав скаргу до Державної фіскальної служби України від 06.03.2018 №0603/2018.
За результатами розгляду скарги, ДФС України прийняла рішення від 06.04.2018 №5042/Р/99-99-11-02-02-25, яким зазначену скаргу задоволено частково - вимогу про сплату боргу від 14.02.2018 №Ф-0003261309 та рішення від 14.02.2018 №0003271309 було скасовано, а відповідача зобов'язано прийняти та направити нові вимогу та рішення (т.1 а.с. 113-115).
Також, ДФС України було прийнято рішення від 26.04.2018 №6098/91/99-99-11-02-01-14, яким податкові повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0003091309, №0003151309, №0003171309, №0003191309 залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_3 у цій частині - без задоволення.
На думку позивача, такі обставини не грунтуються на фактичних данних, а прийняті податкові рішення є необґрунтованими, протиправними та такими, що не базуються на нормах чинного законодавства, що стало підставою звернення до суду з даним адмінстративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів та обов'язкових платежів, зокрема, їх вичерпний перелік, порядок адміністрування, коло платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Щодо встановлення податковим органом під час перевірки порушення ФОП ОСОБА_3 заниження чистого доходу на загальну суму 136 182,73 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Приписами пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України закріплено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.3 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, у відповідності до пункту 177.4 статті 177 ПК України, належать:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, у відповідності до пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як убачається з позовної заяви, податковим органом під час перевірки, шляхом співставлення Книги обліку доходів і витрат та інформаційної системи "Податковий блок" зроблено висновок про те, що позивачем не віднесено до чистого доходу за 2014, 2015 та 2016 роки реалізований ним товар на суму 136182,73 грн.
У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що під час перевірки посадовими особами податкового органу було направлено запит про надання залишків товарно-матеріальних цінностей за перевіряємий період. Проте, позивачем не було надано відповіді на вказаний запит.
Також, у судовому засіданні, у якості свідка був допитаний ревізор, який здійснював перевірку - ОСОБА_4, яка пояснила, що вони здійснювали виїзну планову перевірку, однак, до приміщення здійснення діяльності позивача перевіряючих не допустили. Акт про недопуск до перевірки не складався, оскільки позивач надав всі документи контролюючому органу, крім залишків товару. А тому, висновок а про невіднесення позивачем до чистого доходу суми грошових коштів у розмірі 136182, 73 грн базується на співставленні Книги обліку доходів і витрат та інформаційної системи "Податковий блок".
Натомість, представник позивача наголошував на тому, що на запит перевіряючих направлялись всі необхідні документи, зокрема і довідка про залишок товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с. 110), відповідно до якої:
Станом на 01.01.2014 залишок товарно-матеріальних цінностей становить 41468,33 грн.
Станом на 01.01.2015 залишок товарно-матеріальних цінностей становить 85230,84 грн.
Станом на 01.01.2016 залишок товарно-матеріальних цінностей становить 156869,00 грн.
Станом на 31.12.2016 залишок товарно-матеріальних цінностей становить 205412,47 грн.
Проте, перевіряючими не взято до уваги вказану довідку та встановлено, що позивачем не включено до валового доходу суму реалізованої продукції товару "умовний продаж" у розмірі 136182,73 грн.
Позивач пояснив, що до складу чистого доходу ФОП ОСОБА_3 відносив суми по даті отримання коштів від реалізації товарів покупцям. Всі розрахунки з покупцями здійснював у безготівковій формі, шляхом зарахування коштів на його розрахунковий рахунок. Всі суми проданого товару були відображені у Книзі обліку доходів та витрат та у податкових деклараціях, поданих до Державної фіскальної служби.
Звернув увагу, що під час перевірки не було встановлено розбіжності між Книгою обліку доходів та витрат і деклараціями.
Представник позивача зазначив, що вважає необґрунтованими висновки до яких дійшов відповідач, оскільки включення сум до валових доходів, за умови їх реалізації у подальшому, призведе до подвійного оподаткування. Оскільки, віднесення сум до валового доходу ФОП ОСОБА_3 здійснювалось на підставі фактичного продажу, а не "умовного" продажу, як на тому наполягає відповідач.
У цьому контексті, суд зазначає, що погоджується з доводами позивача, з наступних підстав.
Відповідно до статті першої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною першою статті 9 цього ж закону закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як убачається з матеріалів справи, а саме господарсько-облікових документів податкової звітності позивача - Книги обліку доходів та витрат, податкові декларацій про майновий стан і доходи, загальний чистий оподаткований дохід позивача за перевіряємий період становить 3 466 250,71 грн, серед яких за 2014 рік дохід - 694577, 18 грн (т.1 а.с.28), за 2015 рік дохід - 1159266,51 грн (т.1 а.с.35), за 2016 рік дохід - 1612407,02 грн (т.1 а.с.44).
Як встановлюється з Акта перевірки, Головним управлінням ДФС України у Київській області направлявся запит до відповідача про наявність залишків товарів на початок та кінець перевіряємого періоду, відповідь на який відповідач не отримав.
Позивач заперечує проти такої обставини та вказує на те, що ним надавалась інформація на такий запит та зазначались такі показники.
Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає, що формування валового доходу позивача відбувалося на підставі первинних документів по даті фактичної реалізації товарів. Вказані операції належним чином відображені у Книзі обліку доходів та витрат, між тим будь - яких порушень її ведення, відповідачем не встановлено.
Окрім того, у судовому засіданні відповідач зазначив, що перевіряючі дійшли до висновку про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу у зв'язку із співставленням даних Книги обліку доходів і витрат та ІС "Податковий блок", що, на думку суду є необґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 177.10 статті 177 ПК України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Так, у відповідності до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", закріплено форму Книги обліку доходів та витрат, згідно якої, вона має містити такі графи для заповнення:
1. Період обліку (день, місяць, квартал, рік).
2. Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності.
3. Сума повернутих коштів за товари (роботи, послуги).
4. Загальна сума отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (гр. 2 - гр. 3).
5. Витрати, пов'язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності: реквізити документа, що підтверджує понесені витрати; сума витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг); витрати на оплату праці найманих осіб; інші витрати, пов'язані з одержанням доходу.
6. Сума чистого оподатковуваного доходу (гр. 4 - гр. 6 - гр. 7 - гр. 8).
Тобто, форма Книги обліку доходів і витрат, не передбачає ведення фізичною особою-підприємцем обліку залишків товарних запасів, матеріалів, сировини та відображення результатів такого обліку у книгах.
Таким чином, фізичні особи-підприємці, як суб'єкти здійснення господарської діяльності, не здійснюють облік залишків товарних запасів, матеріалів, сировини та не відображають їх у книгах обліку доходів (книгах обліку доходів та витрат) або інших носіях, а тому відповідач не міг встановити показники (кількість пачок та їх грошовий еквівалент) залишку товарів позивача на підставі Книги обліку доходів та витрат.
При цьому, контролюючий орган зазначив, що у ході перевірки користувався ІС "Податковий блок", інформація з якого, у співставленні з Книгою обліку доходів та витрат стала підставою для висновку відповідача та прийняття оскаржуваних податкових рішень.
З цього приводу суд зазначає, що ІС "Податковий блок" є базою певних податкових даних, якою користується у своїй діяльності та доступ до якої має Податковий орган. Податкова інформація, наявна в цій базі, формується на підставі податкової звітності, яку подає платник податку самостійно за результатами своєї діяльності. Тобто, враховуючи ту обставину, що Книга обліку доходів та витрат не містить інформації, яка б вказувала на показники залишки товару позивача, а такий показник неможливо встановити виключно на підставі податкової інформації з ІС "Податковий блок", відповідач дійшов висновку про заниження ФОП ОСОБА_3 чистого оподаткованого доходу на безпідставних засадах.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи надані матеріали податкової звітності позивача, суд вважає, що думка відповідача про порушення ФОП ОСОБА_3 пунктів 177.1 та 177.2 статті 177 Податкового кодексу України не має правового підґрунтя, а тому податкове повідомлення рішення від 14.12.02.2018 №0003091309 форми "Р", є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Одночасно, у зв'язку з тим, що відповідачем під час перевірки встановлено заниження позивачем оподатковуваного доходу на суму 136 182,73 грн., на вказану суму донараховано: податок на додану вартість у розмірі 22228,75 грн. та штрафна санкція у розмірі 4445,75 грн., військовий збір - 1832,98 грн. та штрафна санкція у розмірі 366,60 грн., суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9347,76 грн та вимога про сплату боргу від 26.04.2018 №Ф-0009171309.
А тому, враховуючи ту обставину, що суд вважає висновок відповідача про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийняті на підставі такого висновку подальші, перелічені вище податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу також підлягають скасуванню.
За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що прийняті відповідачем та оскаржувані позивачем податкові рішення та вимога не базуються на вимогах чинного законодавства, прийняті на підставі cуб'єктивних мотивів та поглядів контролюючого органу, які не підтверджені жодними доказами, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 4228,80 грн (квитанція від 14.05.2018 №203) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.04.2018 №Ф-0009171309 на суму основного платежу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 43 405,98 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення №0009181309 від 26.04.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску у сумі 9 347,76 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 14.02.2018 № 0003091309 форми "Р", яким збільшено податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23 359,46 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0003151309, форми "Р", яким збільшено подоткових зобов'язань з військового збору на загальну суму 1832,98 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.02.2018 №0003171309, форми "Р", яким збільшено податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 22228,75 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0003191309, форми "В4", яким зменшено суму від'ємного значення декралації з податку на додану вартість на загальну суму 1768,00 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_2) за рахунок бюджентних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області ( код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у сумі 4228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 30 липня 2018 р.