31 липня 2018 року м. Житомир
справа № 806/3016/18
категорія 6.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: м.Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка Миколи Федоровича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,-
встановив:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2018 для розгляду даної справи визначено головуючим суддю Нагірняка М.Ф.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №806/3016/18 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
24 липня 2018 року від відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області на адресу суду електронною поштою надіслано заяву (за вх.№15086/18) про відвід судді Нагірняка Миколи Федоровича.
В обґрунтування зазначає, що суддя Нагірняк М.Ф. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки відповідно до статті 36 КАС України наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. При цьому вказує, що при винесенні рішення у справі № 806/2884/18 суддя допустив порушення норм законодавства, що, на думку відповідача, призвели до винесення неправосудного рішення у справі та можуть вплинути на об"єктивність розгляду справи.
За результатами розгляду питання про заявлений йому відвід суддя Нагірняк М.Ф. дійшов до висновку про його необґрунтованість та внаслідок чого, відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2018, справу 806/3016/18 передано для визначення судді для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018, автоматизованою системою документообігу суду для вирішення питання про відвід судді Нагірняка Миколи Федоровича визначено суддю Горовенко Анну Василівну.
Відповідно до ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Надавши правову оцінку доводам поданої заяви, суд дійшов до висновку, що заява про відвід судді Нагірняка Миколи Федоровича задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі пунктом 4 частини першої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналіз зазначеної процесуальної норми свідчить на користь висновку, що метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення. Відповідно до наведених положень унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.
В свою чергу неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних («Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).
У рішенні в справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини, з посиланням на його усталену практику, вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43). Також стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 50, 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Приписами частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що міркування Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про те, що суддя Нагірняк М.Ф. не може приймати неупереджені та об'єктивні рішення у даній справі, оскільки рішення в іншій справі №806/2884/18, на думку відповідача, є неправосудним, наведені у заяві про відвід судді, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк такі доводи ґрунтуються на припущеннях і суб'єктивній оцінці відповідача, який не погоджується із судовим рішенням у справі № 806/2884/18.
Також суд зважає на те, що рішення в справі № 806/2884/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою постановлено 18 липня 2018 року. Після отримання копії повного судового рішення та не погодившись із ним, відповідач має право оскаржити його в апеляційному порядку, проте визнання певного судового рішення неправосудним знаходиться поза компетенцією відповідача.
З огляду на викладене, обставини, наведені відповідачем в обґрунтування заяви про відвід судді, не є такими, що відповідно до норм процесуального закону виключають участь судді у розгляді та вирішенні даної адміністративної справи.
На думку суду, доводи викладені у заяві не можуть свідчити про упередженість судді та його необ'єктивність і жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у вказаній справі, з урахуванням принципів змагальності та процесуальної рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також принципу публічності.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява відповідача про відвід судді Нагірняка М.Ф. є безпідставною та необґрунтованою, а відвід судді заявлено з надуманих підстав.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка Миколи Федоровича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підгялає.
Суддя А.В. Горовенко