26 липня 2018 р. Справа №818/1993/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Іваницької А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1993/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі Зленко Т.В. у відмові ОСОБА_1:
- здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням процентних надбавок, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 р., як особі, яка в період проходження служби брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
- відновити виплату вартості продовольчого пайка, яка була складовою грошового забезпечення при призначенні пенсії, але з червня 1995 року безпідставно скасована.
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі Зленко Т.В. провести перерахунок пенсії позивачу, призначеної за вислугу строків служби згідно до ст..ст.12а,13а, Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який діяв на момент призначення та перерахунку пенсії:
а) відповідно до п. "в" ст.13 збільшити раніше установлений основний розмір пенсії з 58% до 63%, провести її перерахунок з дня призначення - 08.07.94p. пo квітень 2006 р. та забезпечити виплату в повному обсязі;
б) з квітня 2006 р., після отримання статусу особи з інвалідністю 3-ї групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи при виконанні службових обов'язків і віднесений до категорії 1. відповідно до статті 23 призначити пенсію по інвалідності в розрізі пенсії за вислугу років та згідно п."в" ст.13 збільшити основний розмір пенсії на 10%, провести перерахунок призначеної пенсії та забезпечити її виплату в повному обсязі по теперішній час;
в) з червня 1995 року відновити виплату незаконно скасованої вартості продовольчого пайка - як складової грошового забезпечення при призначенні пенсії.
3) зобов'язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області Зленко Т.В., в установлений судом строк, надати звіт суду про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є пенсіонером МВС і перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного Фонду України в Сумській області відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Наказом УМВС України в Сумській області від 03.07.1994 р. №82 о/с був звільнений з посади начальника відділу аналізу, планування, контролю та правового забезпечення штабу УМВС України в Сумській області на пенсію-через хворобу згідно ст.64 п."б" "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС", введеним в дію Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. №114. На підставі висновку військово-лікарської комісії від 01.06.1994 р. №97, яка визнала непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним 2 ступеня у військовий час через захворювання , отримане під час проходження служби в ОВС, та згідно висновку ФНВ УМВС України в Сумській області від 26 липня 1994 року 98/5848 призначена пенсія, за вислугою років, в розмірі 58%, від сум грошового забезпечення (вислуга років складає 21 рік 09 міс. 11 днів), пенсія була, призначена відповідно до п."а" ст.12 та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон 2262). До складової призначеної пенсії була також включена вартість продовольчого пайка.
При призначенні пенсії було враховано те, що позивач був звільнений зі служби через хворобу і розмір пенсії був призначений 53% від відповідних сум грошового забезпечення, за вислугою 21 повний рік та +№5% за хворобу, а загалом 58%.
Отримавши від головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області інформацію за №429 від 08.02.2018 р. про розмір і структуру грошового забезпечення для нарахування пенсії з моменту її призначення до 2018 року, та вивчивши матеріали особистої пенсійної справи, позивач прийшов до висновку, що йому як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи під час проходження служби, віднесеного до категорії 3 (посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.01.1993 р., видане Сумською державною адміністрацією) не враховані вимоги п."в" ст.13 Закону №2262-ХІІ (із змінами, внесеними Законом №3946-12 від 02.04.1994 р. - діючий на момент призначення пенсії), передбачено підвищення пенсії на 5% від відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, при призначенні пенсії, її розмір повинен був складати 63% від грошового забезпечення, а не 58%, які були призначені.
Разом з тим, в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, в квітні 2006 р. після встановлення інвалідності, позивач отримав посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). В зв'язку зі зміною статусу було встановлено основний розмір пенсії за вислугу років 60% (по інвалідності). Але, згідно Закону 2262 (в редакції 14.01.2006 р.), який діяв на момент перерахунку пенсії, в частині 1 пункту "в" ст.13 зазначено, що особам, зазначеним в пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10%. Виходячи з викладеного, при проведенні перерахунку з квітня 2006 р., розмір пенсії за вислугу років повинен був становити 73%, а не 60% по інвалідності, який був встановлений на той час і виплачується на даний період.
Крім того, було встановлено, що з червня 1995 р., з грошового забезпечення при нарахуванні пенсії безпідставно зникла вартість продовольчого пайка, яка була включена при нарахуванні пенсії з липня 1994 року.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем безпідставно і неодноразово порушено законне право позивача на отримання заслуженої пенсії в повному обсязі.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Головне управління не порушує права позивача, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок) заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи.
Позивач з 01.01.2007 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З 08.07.1994 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області пенсія позивачу була призначена за вислугу років в розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення.
У зв'язку з отриманням 3 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивачу була призначена з 01.04.2006 пенсія по інвалідності 3 групи.
На виконання ст. 99 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Постанови Кабінету Міністрів України № 1522 "Про передачу органами Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" було здійснено передачу пенсійних справ від уповноважених органів силових структур до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Статтею 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено призначення пенсій, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення. Оскільки розмір пенсії по інвалідності більше, ніж розмір пенсії за вислугу років, то управлінням МВС України в Сумській області було призначено пенсію по інвалідності 3 групи у розмірі 60 % від суми грошового забезпечення.
Крім цього, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про подачу звіту про виконання судового рішення, оскільки положення ст.382 КАС України не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду, тобто це право суду, а не його обов'язок, суд має можливість самостійно приймати рішення про необхідність чи відсутність нагальної потреби в зобов'язанні подати звіт. Суд повинен врахувати надані позивачем докази та особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати в рамках законодавства. Позивач не наводить обґрунтованих та переконливих аргументів необхідності застосування судом положень ч.1 ст. 382 КАС України. Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 06.06.2018 р.
26.07.2018 р. в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши доводи позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС і перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного Фонду України в Сумській області відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Наказом УВС України в Сумській області від 03.07.1994 р. №82 о/с був звільнений з посади начальника відділу аналізу, планування, контролю та правового забезпечення штабу УВС України в Сумській області на пенсію-через хворобу згідно ст.64 п."б" "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС", введеним в дію Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. №114.
Згідно висновку ФНВ УМВС України в Сумській області від 26 липня 1994 року 98/5848 призначена пенсія, за вислугою років, в розмірі 58%, від сум грошового забезпечення, пенсія була, призначена відповідно до п."а" ст.12 та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон 2262). До складової призначеної пенсії була також включена вартість продовольчого пайка.
12 квітня 2018 р. позивач звернувся з заявою до головного управління ПФУ області з проханням усунути виявлені недоліки, провести відповідні перерахунки та забезпечити виплату недорахованої пенсії (а.с. 22).
25 квітня 2018 р. відповідачем надано відповідь №1400/Б--11, що розмір пенсії за вислугу років, при її призначенні, становив 58% відповідної суми грошового забезпечення (20 років - 50% ) + (1 рік х 3%) + 5%. У зв'язку з визнанням з 24.03.2006 р. позивача особою з інвалідністю 3-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.21 Закону 2262 була призначена пенсія по інвалідності в розмірі 60%, оскільки розмір пенсії по інвалідності більше, ніж розмір пенсії за вислугу років. Пенсія призначена та виплачується згідно з нормами чинного законодавства, а тому підстави для призначення пенсії у розмірі 63% та 73% після перерахунку відсутні (а.с. 23).
Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 з червня 1995 р. розмір пенсії з урахуванням вартості продовольчого пайка, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та деяких інших осіб, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон).
Згідно ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії повивачу, тобто, станом на 08.07.1994) право на пенсію за вислугою строків служби мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу, тобто, станом на 08.07.1994) встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Судом встановлено, що позивач був звільнений зі служби через хворобу відповідно до ст.64 п «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ по хворобі в запас (а.с. 12).
Таким чином, на виконання приписів вказаних норм, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби через хворобу, йому була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення. Також, згідно висновку №98/5848 до розміру грошового забезпечення врахованого при нарахуванні пенсії було включено вартість продовольчого пайку у розмірі 100 000 руб. (а.с. 13).
Згідно частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції, яка діяла станом на червень 1995 року), призначені військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
З системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що перерахунок призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсії, здійснюється у разі зміни розміру грошового забезпечення за відповідною посадою в порядку, здійснюючи такий перерахунок, лише змінюється сума грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, не змінюючи при цьому розмір призначеної пенсії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, варто зазначити, що згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також, суд вважає необґрунтованими і доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду без поважних причин, оскільки, як уже зазначалось, про зменшення пенсії та, як наслідок, порушення своїх прав, позивач дізнався в 2018році, коли отримав довідку про здійсненні перерахунки пенсії. В зв'язку з цим, датою початку перебігу строку звернення до суду з позовом про захист порушеного права на перерахунок пенсії, є квітень 2018 року, що свідчить про дотримання ОСОБА_1 встановлених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строків звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо не включення позивачу до розрахунку вартості продовольчого пайка під час здійснення перерахунку з червня 1995 року не відповідають ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим доводи про правомірність таких дій відповідача є необґрунтованими, а позовні вимоги щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 з червня 1995 р. розмір пенсії з урахуванням вартості продовольчого пайка підлягають задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі Зленко Т.В. у відмові ОСОБА_1: здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням процентних надбавок, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 р., як особі, яка в період проходження служби брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі Зленко Т.В. провести перерахунок пенсії позивачу, призначеної за вислугу строків служби згідно до ст. ст.12а,13а, Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який діяв на момент призначення та перерахунку пенсії: відповідно до п. "в" ст.13 збільшити раніше установлений основний розмір пенсії з 58% до 63%, провести її перерахунок з дня призначення - 08.07.94p. пo квітень 2006 р. та забезпечити виплату в повному обсязі; з квітня 2006року , після отримання статусу особи з інвалідністю 3-ї групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи при виконанні службових обов'язків і віднесений до категорії 1. відповідно до статті 23 призначити пенсію по інвалідності в розрізі пенсії за вислугу років та згідно п."в" ст.13 збільшити основний розмір пенсії на 10%, провести перерахунок призначеної пенсії та забезпечити її виплату в повному обсязі по теперішній час, суд виходить з наступного.
Так, судом встановлено, що Наказом УВС України в Сумській області від 03.07.1994 р. №82 о/с позивач був звільнений з посади начальника відділу аналізу, планування, контролю та правового забезпечення штабу УВС України в Сумській області на пенсію-через хворобу згідно ст.64 п. "б" "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС", введеним в дію Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. №114.
Згідно висновку ФНВ УВС України в Сумській області від 26 липня 1994 року 98/5848 призначена пенсія, за вислугою років, в розмірі 58%, від сум грошового забезпечення (вислуга років складає 21 рік 09 міс. 11 днів), пенсія була, призначена відповідно до п. "а" ст.12 та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .
Звертаючись до суду позивач вважає протиправною відмову ГУ ПФУ у Сумській області щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії з врахуванням процентних надбавок, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 р., як особі, яка в період проходження служби брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі Зленко Т.В. провести перерахунок пенсії позивачу, призначеної за вислугу строків служби згідно до ст. ст.12а,13а, Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який діяв на момент призначення та перерахунку пенсії: відповідно до п. "в" ст.13 збільшити раніше установлений основний розмір пенсії з 58% до 63%, провести її перерахунок з дня призначення - 08.07.94p. пo квітень 2006 р. та забезпечити виплату в повному обсязі; з квітня 2006року, після отримання статусу особи з інвалідністю 3-ї групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи при виконанні службових обов'язків і віднесений до категорії 1. відповідно до статті 23 призначити пенсію по інвалідності в розрізі пенсії за вислугу років та згідно п."в" ст.13 збільшити основний розмір пенсії на 10%, провести перерахунок призначеної пенсії та забезпечити її виплату в повному обсязі по теперішній час.
Отже, суд приходить висновку, що фактично позивач не погоджується із призначеним розміром відсотків грошового забезпечення зазначеними у висновку №98/5848 від 20.07.1994 року, а саме невірно встановленого розміру пенсії згідно п. «а» ст.13 Закону №2262 та п. «в» ст.13 Закону №2262 .
Відповідно до статті 10 Закону № 2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Так, постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. N 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі по тексту- Порядок №3-1).
Порядком № 3-1 установлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.
Пунктом 7 Порядку № 3-1 передбачено для призначення пенсії необхідність подання серед інших документів грошового атестату, або довідки про розмір грошового забезпечення, а також довідки про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Відповідно до п. 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Зі змісту пенсійної справи, судом встановлено, що пенсія позивачу була призначена з урахуванням видів грошового забезпечення зазначеного у висновку №98/5848, виданого Управлінням внутрішніх справ Сумської області від 20.07.1994 року.
Судом встановлено, що органу Пенсійного фонду не надавались ні позивачем, ні УВС України в Сумській області інші довідки про види грошового забезпечення позивача, які б мали бути враховані при призначенні пенсії.
З пояснень ОСОБА_1 з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ у Сумській області про зобов'язання надати нову довідку не звертався.
Пунктом 23 Порядку №3-1 встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.
Так, ч.1 ст.63 Закону №2262 передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Зокрема, пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до п.24 Порядку про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Проте, докази, які б підтвердили факт звернення позивача до органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії із відповідною заявою встановленого у Додатку№1 Порядку №3-1, не надавалися.
Таким чином, суд приходить висновку, що дії відповідача відповідають вимогам законодавства, а позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги в наведеній частині позову є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зазначений висновок суду також узгоджується із практикою Верховного суду, а саме постанови Верховного суду від 26.06.2018 року по справі №№214/6625/15-а.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати до суду у встановлений судом строк з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Керуючись ст. ст. 90, 241-246, 255, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 з червня 1995 р. розмір пенсії з урахуванням вартості продовольчого пайка.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31.07.2018 р.
Суддя О.А. Прилипчук