Справа № 1540/3299/18
31 липня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Соколова М.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (згідно ордеру),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про арешт майна боржника,-
05 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення арешту Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про арешт майна боржника №55517236 від 06.02.2018 року.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення арешту Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про арешт майна боржника №55750819 від 13.02.2018 року.
Ухвалою суду від 10 липня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.ст.160,161 КАС України. Позивачу був наданий 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою суду від 23 липня 2018 року суд поновив товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» строк звернення із даним позовом та прийняв до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» (вх.№20791/18). Відкрив провадження у адміністративній справі та визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 27.07.2018 року та витребував у Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято постанови про накладення арешту №55517236 від 06.02.2018 року та №55750819 від 13.02.2018 року у строк до 27.07.2018 року, у тому числі на офіційну адресу електронної пошти Одеського окружного адміністративного суду (inbox@adm.od.court.gov.ua).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
На примусовому виконанні у Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай на користь різних стягувачів грошових коштів. В рамках вказаного зведеного виконавчого провадження ДВС були накладені арешти на майно товариства, у тому числі на автотранспортні засоби товариства, наступними постановами: постанова № 55517236 від 06.02.2018 року про арешт майна боржника; постанова № 55750819 від 13.02.2018 року про арешт майна боржника, та внесені відповідні записи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Позивач вважає такі дії державного виконавця відділу ДВС не правомірними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Посилаючись на ст.ст.13, 18, 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що відповідачем було порушено норми Закону та не здійснено в повній мірі перевірки наявності коштів на рахунках товариства, що в свою чергу призвело до передчасного звернення стягнення на майно товариства та накладення на нього арешту, в тому числі на автотранспортні засоби. Автотранспортні засоби, які закріплені за товариством, безпосередньо використовуються підприємством у виробництві. Кожного дня вказаними автотранспортними засобами здійснюється підвіз на товариство сировини, з якої виробляються хлібно-булочні вироби, які потім, також на автотранспортних засобах товариства, розвозяться по місцях роздрібної торгівлі для подальшої реалізації. Арешт автотранспортних засобів товариства паралізував діяльність товариства, що в свою чергу призводить до неможливості товариством в повній мірі здійснювати свою діяльність, заробляти кошти для виплати заробітної плати працівникам товариства та сплати податків до бюджету, а також неможливості здійснювати погашення заборгованості за виконавчими документами.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Від відповідача станом на 31.07.2018 року жодних документів до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Судом встановлено, що постановою про арешт майна боржника від 06 лютого 2018 року ВП №55517236, прийнятою старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області №916/1386/17 від 08.09.2017 року про стягнення з ТОВ «Одеський коровай» 6641,73 грн. заборгованості, накладено на підставі ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на все майно боржника ТОВ «Одеський коровай» (а.с.24-25).
Постановою про арешт майна боржника від 13 лютого 2018 року ВП №55750819 (а.с.26-31), прийнятою старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Одеської області №916/1960/17 від 24.10.2017 року про стягнення з ТОВ «Одеський коровай» коштів в розмірі 183721,82 грн., накладено на підставі ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на транспортні засоби ТОВ «Одеський коровай»: ЗИЛ 130 КС 2561К, реєстраційний номер НОМЕР_1; УАЗ 3909, реєстраційний номер НОМЕР_2; CHEVROLET TACUMA, реєстраційний номер НОМЕР_3; RENAULT KANGOO, реєстраційний номер НОМЕР_4; RENAULT KANGOO, реєстраційний номер НОМЕР_5; ИЖ 27175, реєстраційний номер НОМЕР_6; РАФ 22038, реєстраційний номер НОМЕР_7; MITSUBISHI OUTLANDER, реєстраційний номер ВН0195AT № (кузова, рами): JMBXRCU5W6U000758; CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_8; RENAULT KANGOO, реєстраційний номер ВН6719AT; ГАЗ 5201, реєстраційний номер НОМЕР_9; ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_10; ГАЗ 33021-212, реєстраційний номер НОМЕР_11; ГАЗ 5204, реєстраційний номер НОМЕР_12; ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_13; JАС НРС1045К, реєстраційний номер НОМЕР_14; ГАЗ 3302 ФІА, реєстраційний номер НОМЕР_15; JАС НРС1020К, реєстраційний номер ВН7833ЕI; ЗИЛ 431410, реєстраційний номер НОМЕР_16; ГАЗ 330210, реєстраційний номер НОМЕР_17; ГАЗ 3309, реєстраційний номер НОМЕР_18; ГАЗ 33073, реєстраційний номер НОМЕР_19; ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_20; ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_21; ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_22; ГАЗ 5201, реєстраційний номер НОМЕР_23; ПМ К4-АМГ, реєстраційний номер НОМЕР_24; ГАЗ 33021; ГАЗ 5201, реєстраційний номер НОМЕР_25; Г'АЗ 33021, реєстраційний номер; МАЗ 5551, реєстраційний номер НОМЕР_26; ЗИЛ 441510, реєстраційний номер НОМЕР_27; JАС НРС1020К, реєстраційний номер НОМЕР_28; ЗИЛ 4413, реєстраційний номер НОМЕР_29; ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_30; ГАЗ 52, реєстраційний номер НОМЕР_31; JАС НFС1020К, реєстраційний номер НОМЕР_32; ГАЗ 330210, реєстраційний номер НОМЕР_33; ГАЗ 52, реєстраційний номер НОМЕР_34; ГАЗ 330202-414, реєстраційний номер НОМЕР_35; АС АС-G 3302 АХХ-1, реєстраційний номер ВH3509СХ; JАС НFС1020К, реєстраційний номер НОМЕР_36; ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_37; ГАЗ 5201, реєстраційний номер НОМЕР_38; ГАЗ 5201, реєстраційний номер НОМЕР_39; ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_40; JАС HFC1020K реєстраційний номер ВН9413ЕI; ГАЗ 33021-212, реєстраційний номер НОМЕР_41; ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_42; ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_43; ГАЗ 33021 реєстраційний номер НОМЕР_44; ГАЗ 33021-212, реєстраційний номер НОМЕР_45; ГАЗ 52, реєстраційний номер НОМЕР_46; ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_47; ГАЗ 330210, реєстраційний номер BH0096AT; ГАЗ 5201, реєстраційний номер НОМЕР_48; ГАЗ 3302 ФУА-N1, реєстраційний номер НОМЕР_49; ГАЗ 53, реєстраційний номер НОМЕР_50; JАС НFС1020К, реєстраційний номер НОМЕР_51; ГАЗ 33021-212, реєстраційний номер НОМЕР_52; ГАЗ 52 КУБАНЬ, реєстраційний номер НОМЕР_53; ГАЗ 52, реєстраційний номер НОМЕР_54; ГАЗ 5312, реєстраційний номер НОМЕР_55; ГАЗ 33021-212, реєстраційний номер НОМЕР_56; МАЗ 5551, реєстраційний номер НОМЕР_57; ГАЗ 3302 ФХА, реєстраційний номер НОМЕР_58; КНОТТ 71 Т, реєстраційний номер НОМЕР_59; JАС НFС1020К, реєстраційний номер НОМЕР_60; КНОТТ 71 Т, реєстраційний номер НОМЕР_61; JАС НFС1020К, реєстраційний номер ВН9412ЕI; JАС НF1020К, реєстраційний номер ВН7857ЕI; ПМ К4-АМГ, реєстраційний номер НОМЕР_62; ОДАЗ 93971, реєстраційний номер НОМЕР_63.
Наявність арештів за вищевказаними постановами підтверджується також витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55182522 (а.с.32-45).
Постановою старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 02.03.2018 року (а.с.52) приєднано виконавче провадження №55517236 до зведеного виконавчого провадження №5572942.
Постановою старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 02.03.2018 року (а.с.53) приєднано виконавче провадження №55750819 до зведеного виконавчого провадження №5572942.
Згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно ч.5, ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно ч.1, 5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Таким чином, суд зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачається певний порядок звернення стягнення на майно боржника зокрема юридичних осіб, у якому можна виділити зокрема такі етапи:
1) звернення стягнення на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах;
2) звернення стягнення на все інше майно боржника.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно ч.7 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Таким чином суд зазначає, що у Законі України «Про виконавче провадження» чітко визначено, що звернення стягнення на рухоме та нерухоме та рухоме майно боржника може здійснюватись лише після звернення стягнення на кошти боржника (накладення арешту) на кошти боржника.
Відповідно до ч.2 сь.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних постанов про накладення арешту.
Натомість ТОВ «Одеський коровай» було надано суду довідку №25 від 05.02.2018 року (а.с.100), відповідно до якої згідно даних бухгалтерського обліку на розрахункових рахунках ТОВ «Одеський коровай» станом на 05.02.2018 року знаходяться грошові кошти в наступних розмірах: п/р 26009010034264 в АБ «Південний» - 129413.44 грн.; п/р 260050543433642 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - 126000,00 грн.
Таким чином, на момент винесення оскаржуваних постанов про арешт майна боржника у позивача були наявні відкриті рахунки з грошовими коштами, на яких в першу чергу виконавцем повинно було бути звернення стягнення. Однак, докази на підтвердження вчинення таких дій щодо грошових коштів боржника відповідачем суду не надані.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем ні у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження, ні станом на момент винесення рішення, відзиву на позов не надано та доказів на підтвердження поважності неподання відзиву не пред'явлено.
Таким чином, на підставі ч.4 ст.159 КАС України суд кваліфікує неподання Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області відзиву на позов як визнання позову.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані позивачем у справі докази у сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про арешт майна боржника - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення арешту Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про арешт майна боржника №55517236 від 06.02.2018 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення арешту Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про арешт майна боржника №55750819 від 13.02.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» (вул.Генерала Петрова, 14, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 39300003).
Відповідач - Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області (вул.Генерала Петрова, 42, м.Одеса, 65076, код ЄДРПОУ 41405395).
Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2018 року.
Суддя О.А. Вовченко
.