30 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/951/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізична особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
встановив:
Звернувшись до суду із зазначеним позовом, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позовні вимоги обґрунтовує тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є боржником перед бюджетом, оскільки має податковий борг у сумі 1205603,43 грн., в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 102077,75 грн. та по єдиному податку з фізичних осіб - 1103525,68 грн. На момент пред'явлення позову до суду відповідач зазначену заборгованість добровільно не сплатив, а тому податковий борг на загальну суму 1205603,43 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
Позивач просить суд стягнути податковий борг з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб. що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 102077,75 гривень та по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1103525,68 гривень.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено підготовче засідання на 02.07.2018 року.
02.07.2018 року розгляд справи відкладено на 16.07.2018 року у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
16.07.2018 року розгляд справи відкладено на 30.07.2018 року у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 30.07.2018 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
Представником позивача надано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у справі рекомендованим поштовим повідомленням.
Згідно з приписами п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, зареєстрована Херсонською міською радою Херсонської області 09.08.2004р., взято на податковий облік Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 09.08.2004 р.
З 12.09.2017 року по 14.09.2017 року контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
За результатами перевірки складено акт від 18.09.2017 року № 136/2122/306/2725801639.
На підставі акту перевірки від 18.09.2017 року № 136/2122/306/2725801639 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 02.11.2017 року № 0002991306, № 0003001306, № 0002971306, № 0002981306.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 року № 0002991306 сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями становить 74153,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями становить 18538,47 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 року № 0003001306 сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) становить 170 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 року № 0002971306 сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями становить 753395,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями становить 188348,94 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 року № 0002981306 сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) становить 510 грн.
Згідно ст.. 129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань нарахована пеня в сумі 170505,39 грн.
05.12.2017 року позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 9882-17, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 04.12.2017 року становить 1205603,43 грн., у тому числі основний платіж - 827530,63 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 207567,41 грн., пеня - 170505,39 грн.
Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та по єдиному податку з фізичних осіб.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Статтею 19-1 ПК України визначені функції контролюючих органів, з поміж яких є здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечення визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).
Згідно ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зв'язку із тим, що відповідачем не надано жодних доказів оскарження вищезазначених рішень контролюючого органу ні в адміністративному, ні в судовому порядку, грошове зобов'язання є узгодженим.
Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 05.12.2017 р. № 9882-17 на суму 1205603,43 грн.
Доказів виконання зобов'язання щодо сплати податкової заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та по єдиному податку з фізичних осіб заявлені до стягнення, відповідачем до суду не надано, доводи контролюючого органу щодо наявності такої заборгованості відповідачем не спростовані.
Отже, контролюючим органом доведена наявність податкового боргу належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, однак не зважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, відповідачем податкова заборгованість не погашена.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду жодних доказів, які спростовують наведені доводи позивача, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) в сумі 102077 (сто дві тисячі сімдесят сім) гривень 75 коп. до зведеного бюджету, отримувач: УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області, код 37959779, р/р 33117341700002, банк ГУ ДКСУ МФО 852010 та по єдиному податку з фізичних осіб ( код платежу 18050400) в сумі 1103525 (один мільйон сто три тисячі п'ятсот двадцять п'ять) гривень 68 коп. до місцевого бюджету, отримувач: УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області, код 37959779, р/р 31418699700002, банк ГУ ДКСУ МФО852010.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Варняк С.О.
кат. 8.2.3