Справа № 215/1266/18 Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/310/К/18 Суддя-доповідач ОСОБА_2
31 липня 2018 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018040760000060 від року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 25.12.2000 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст. 140 ч.2, ст.140 ч.3, 42 КК України до позбавлення волі на 3 роки з конфіскацією майна. 27.09.2002 року звільнений з Широківської ВК Дніпропетровської області за постановою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27.09.2002 року на умовно-дострокове 5 місяців 16 днів;
- 01.09.2005 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч.3, 162 ч.1, 70 КК України до позбавлення волі 4 роки 6 місяців. 06.03.2008 року звільнений з Дніпропетровської ВК за постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2008 року на умовно дострокове 1 рік 4 місяці 18 днів;
- 16.09.2010 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 263 ч.2,70 КК України до позбавлення волі 3 роки на підставі 71 ч.1 КК України частково приєднати покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01.09.2005 року до відбуття покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі. 13.01.2012 року звільнений з Дніпропетровської ВК по відбуттю строку покарання;
- 31.12.2012 року засуджений Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.307 ч.2, 309 ч.1, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком 6 років з конфіскацією майна. За вироком апеляційного суду м. Кривого Рогу від 12.03.2013 року вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.10.2012 року змінено та вважати засудженим за ст. 307 ч. 2, 309 ч.1, 70 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна;
- 30.05.2016 року звільнений з Солонянської ВК за ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2016 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 2 місяці 26 днів;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_8
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , просить пом'якшити йому призначене покарання і застосувати положення ст. 69 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції, не оскаржуючи доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень та фактичних обставин провадження, просить скасувати вирок в частині призначеного покарання, як незаконний. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна; за ч.2 ст.309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна.
Вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2018 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
Строк відбуття покарання рахувати з 01.03.2018 року.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення експертиз у сумі 3861 грн.
Питання з речовими доказами вирішено. Цивільний позов не заявлявся.
За обставин встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_6 повторно, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збуту метамфетаміну, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено та отримання, таким способом наживи, у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, у невстановленої слідством особи, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав з метою збуту, психотропну речовину - метамфетамін, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено в невстановленій слідством кількості, який він незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.
Здійснюючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут метамфетаміну, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено та отримання таким способом наживи, повторно 26.02.2018 року, приблизно о 12.38 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу КЗОШ № 27 по вул. Чарівній,22А в Тернівському районі м. Кривого Рогу, в ході оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_10 , який проводив оперативну закупівлю метамфетаміну, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, що міститься в двох полімерних трубочках, і отримав від нього в якості оплати грошові кошти в сумі 300 гривень - 1 купюра номіналом 100 гривень, та 1 купюра номіналом 200 гривень, які раніше були оглянуті і передані ОСОБА_10 , для проведення оперативної закупівлі психотропної речовини у ОСОБА_6 .
У той же день, 26.02.2018 року приблизно о 12.41 годині ОСОБА_10 , який проводив оперативну закупівлю поблизу будинку №127 по вул. С.Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу добровільно видав співробітникам сектору кримінальної поліції Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області дві полімерні трубочки, з метамфетаміном, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено збутими йому ОСОБА_6 .
У той же день, 26.02.2018 року, о 13.32 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку №24 по вул. Чарівній в Тернівському районі м. Кривого Рогу, був зупинений співробітниками поліції Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, у якого в ході зовнішнього огляду, в присутності понятих, в сумці, що була при ньому, було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1060 гривень, з яких 300 гривень були отримані ним від незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_10 , а також у вказаній сумці, що була при ОСОБА_6 було виявлено та вилучено полімерну трубочку з метамфетаміном, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, яку ОСОБА_6 незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Згідно висновків експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/8,6-161 від 28.03.2018, речовини, надані на експертизу вилучені у ОСОБА_10 , масами 0,0341 г., 0,0363 г., вилучені в ході огляду місця події у ОСОБА_6 , масою 0,0378 г., та вилучені під час санкціонованого обшуку кв. АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_6 масами: 0,0631 г., 0,0593 г., 0,0638 г., 0,0583 г., 0,0665 г., 0,0656 г., 0,0602 г., 0,0558 г., 0,0467 г., 0,0572 г., 0,0650 г., 0,0656 г. та речовин вилучених у ОСОБА_11 масами 0,0379 г., 0,0228 г., 0,0320 г., 0,0326 г., 0,0277 г., 0,0341 г., 0,0390 г., 0,0392 г., 0,0322 г., 0,0266 г., 0,0461 г., 0,0300 г., 0,0342 г. містять метамфетамін, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Визначення однорідності наданих на експертизу речовин не проводилося в зв'язку з недостатньою кількість вказаних речовин для даного дослідження.
Після проведення огляду ОСОБА_6 26.02.2018 року в період часу з 13.57 год. до 14.45 год. на підставі ухвали слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.02.2018 року, було проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в якій проживає ОСОБА_6 .
При проведенні обшуку слідчим Тернівського ВП КВП капітаном поліції ОСОБА_14 та оперуповноваженими СКП Тернівського ВП КВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15 , капітаном поліції ОСОБА_16 , в кухонній кімнаті на столі було виявлено, оглянуто та вилучено 12 полімерних трубочок з кристалічною речовиною коричневого кольору масами 0,0631 г., 0,0593 г., 0,0638 г., 0,0583 г., 0,0665 г., 0,0656 г., 0,0602 г., 0,0558 г., 0,0467 г., 0,0572 г., 0,0650 г., 0,0656 г. які ОСОБА_6 у невстановлений слідством час та невстановлений слідством спосіб, повторно, умисно, незаконно, придбав та почав зберігати за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 з метою подальшого особистого вживання без мети збуту.
Згідно судової експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 2/8.6/161 від 28.03.2018 року речовина, що міститься у 12 пластикових трубочках, які були виявлено, оглянуто, вилучено у кухонній кімнаті на столі є метамфетамін, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса метамфетаміну в перерахунку на суху речовину складає відповідно 0,0631 г., 0,0593 г., 0,0638 г., 0,0583 г., 0,0665 г., 0,0656 г., 0,0602 г., 0,0558 г., 0,0467 г., 0,0572 г., 0,0650 г., 0,0656 г., які ОСОБА_6 незаконного повторно, придбав та зберігав без мети збуту.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винним себе у інкримінованих йому злочинах визнав повністю, підтвердив, що вчинив кримінальне правопорушення за зазначених в обвинувальному акті обставинах, а саме, що 26 лютого 2018 року, приблизно о 13 годині, поблизу КЗОШ № 27 по вул. Чарівній, 22А, на прохання незнайомого йому чоловіка, щодо можливості придбання метамфітаміну передав йому метамфетамін, який містився в двох полімерних трубочках, за що отримав від нього грошові кошти в сумі 300 гривень (купюрами 100 гривень, та 200 гривень). Після затримання працівниками поліції у нього було вилучено грошові кошти та метамфетамін в одній полімерній трубочки. Також пояснив, що за місцем свого мешкання зберігав метамфетамін для власного вживання, який було вилучено при обшуку працівниками поліції.
Відповідно судово - хімічної експертизи № 2/8,6-161 від 28.03.2018, за висновком якої речовини вилучені у ОСОБА_10 , масами 0,0341 г., 0,0363 г., вилучені в ході огляду місця події у ОСОБА_6 , масою 0,0378 г., та вилучені під час санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_6 , масами: 0,0631 г., 0,0593 г., 0,0638 г., 0,0583 г., 0,0665 г., 0,0656 г., 0,0602 г., 0,0558 г., 0,0467 г., 0,0572 г., 0,0650 г., 0,0656 г. та речовин вилучених у ОСОБА_11 масами 0,0379 г., 0,0228 г., 0,0320 г., 0,0326 г., 0,0277 г., 0,0341 г., 0,0390 г., 0,0392 г., 0,0322 г., 0,0266 г., 0,0461 г., 0,0300 г., 0,0342 г. містять метамфетамін, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Визначення однорідності наданих на експертизу речовин не проводилося в зв'язку з недостатньою кількість вказаних речовин для даного дослідження.
Дії ОСОБА_6 органами досудового слідства та судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропних речовин, з метою збуту, а також збуту психотропних речовин, вчиненого повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України та ч.2 ст. 309 КК України, за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненого повторно.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 зазначає, що судом першої інстанції призначено йому надто суворе покарання. На думку обвинуваченого ОСОБА_6 , до нього можна застосувати положення ст. 69 КК України, оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину, дружина перебуває на обліку по онко захворюванню та має групу по інвалідності. Також просить суд апеляційної інстанції врахувати те, що до затримання працював на підприємстві по переробці вторинної сировини, жив чесно та не порушував закон. Крім цього, просить звернути увагу, що вину в скоєних злочинах визнав повністю та щиросердечно розкаявся.
В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції зазначає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою його скасування із ухваленням нового вироку судом апеляційної інстанції.
Прокурор посилається на ті обставини, що судом під час визначення виду та розміру покарання за ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна, а за ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання без додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. На думку прокурора, суд призначаючи ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна, не врахував вимоги закону України про кримінальну відповідальність.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь в суді першої, просила скасувати вирок, в частині призначеного покарання, проти апеляційної скарги обвинуваченого заперечувала.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували.
Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу учасниками судового провадження подані не були.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, зіставивши їх з наявними матеріалами, прослухавши технічний запис судового засідання в межах підготовки провадження до розгляду, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції підлягає задоволенню, з таких підстав.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 здійснено на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, при цьому, суд першої інстанції дотримався вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, допитав обвинуваченого і за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оскаржувались, у тому числі і тих фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та згідно технічного запису судового засідання, журналу судового засідання, обвинувачений ОСОБА_6 при розгляді кримінального провадження повністю визнав себе винним у скоєних кримінальних правопорушеннях і не оспорював фактичні обставини провадження та кваліфікацію його дій, вина обвинуваченого знайшла своє повне підтвердження в сукупності доказів, які в судовому засіданні належним чином перевірено та оцінено, в тому числі з точки зору їх достовірності та в апеляційній скарзі прокурора зазначені обставини не оскаржуються, тому судом апеляційної інстанції не переглядаються.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що йому судом призначено занадто суворе покарання, не можна визнати обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд першої інстанції, з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України, взяв до уваги обставини, що підлягають врахуванню, а саме те, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження та дружину з тяжким захворюванням, до обставин, які пом'якшують покарання, суд відніс повне визнання вини та щире каяття, обставин, які обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.
Проаналізувавши ці та інші обставини у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується, з висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним та ґрунтується на вищенаведених обставинах, що були судом досліджені та вірно оцінені, а призначене обвинуваченому покарання є справедливим за видом та розміром, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, вмотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті.
Обвинувачений ОСОБА_6 не навів в апеляційній скарзі переконливих доводів, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та могли бути підставами для застосування ст. 69 КК України до призначеного обвинуваченому покарання.
Всі обставини, про які зазначає обвинувачений своїй апеляційній скарзі, були відомі суду під час розгляду кримінального провадження та належним чином перевірені й оцінені судом першої інстанції під час винесення вироку.
Взявши до уваги та належним чином оцінивши всі вищенаведені обставини у сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання, за вчинені ним злочини, у виді позбавлення волі на строк, встановлений санкціями відповідної частини статті закону України про кримінальну відповідність, та належним чином обґрунтував висновок про неможливість застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 69, 75 КК України, тому підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, ніж те покарання, яке обрав суд першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Вимоги ч.3 ст.70 КК України передбачають, що до основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.
Диспозиція ч.2 ст. 307 КК України передбачено безумовне застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна засудженого.
Проте, суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог закону та при призначенні остаточного покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, не приєднав до основного покарання додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, таким чином неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню в частині призначеного обвинуваченому покарання, у зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, на підставі п.4 ч. 1 ст.409 КПК України та з ухваленням нового вироку, згідно ч.2 ст. 420 КПК України.
Виходячи з вимог ст. ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, судимості не знято та не погашено в установленому законом порядку (а.кп.81-83 т.1), має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_17 (а.кп.11 т.2) та дружину з тяжким захворюванням (а.кп.85-88 т.1), у лікаря-психіатра на обліку не перебуває (а.кп.78 т.1), перебуває на обліку у лікаря-нарколога з червня 2016 року з приводу вживання опіоїдів зі шкідливими наслідками (а.кп.79 т.1) .
Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до вимог ст.66 КК України, колегія судів визнає повне визнання вини та щире каяття. Обставин, які б обтяжували покарання, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині покарання та приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 повинно бути призначено більш суворе покарання ніж те, яке призначив суд першої інстанції у виді позбавлення волі з застосуванням додаткового покарання конфіскацію всього належного йому майна.
На думку колегії суддів, таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням судом апеляційної інстанції свого вироку, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції задовольнити.
Вирок Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018040760000060 від року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 скасувати та ухвалити новий вирок.
Призначити ОСОБА_6 покарання:
- за ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки,
- за ч.2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому майна.
В решті вирок - залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення судового рішення, а обвинуваченим, який тримається під вартою у той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4