Справа № 761/6483/17 Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/6357/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції : Прокопчук Н.О.
30 липня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: судді-доповідача: ПрокопчукН.О.
суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Булах А.А.,
розглянувши розглянувши у порядку ст.369 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2017 року
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дій незаконними , -
У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_4 та просив визнати незаконними його дії щодо участі в Тристоронній контактній групі як представника України та підписання ним в місті Мінську від імені українського народу (держави Україна) так званих Мінських угод і Рамочних рішень.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2017 р. позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дій незаконними було залишено без руху, а ухвалою від 09.08.2017 р. - визнано неподаною та повернуто позивачу.
У поданій ОСОБА_3 апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, судом першої інстанції не було зобов'язано позивача надати до суду будь-які документи, зокрема позовну заяву з додатками, яка була повернута після постановлення 27.02.2017 р. судом ухвали про відмову у відкритті провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIIIапеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Визнаючи неподаною та повертаючи ОСОБА_3 позовну заяву, суддя виходив з того, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху від 08.06.2017 р.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без руху та надаючи строк для усунення недоліків суддя виходив зокрема з того, що позивачем не було зазначено, які саме дії відповідача порушують права позивача та якими доказами він підтверджує вказані обставини. Зазначав, що фактично позовна заява є висловленою думкою позивача з приводу певних подій. Окрім того вказував, що позивачу необхідно надати до суду копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу.
08.08.2017 р. від ОСОБА_3 на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання, зі змісту якого убачається, що позивач вважає подану ним позовну заяву такою, що повністю відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а тому, на його думку,вона має бути прийнята до розгляду судом першої інстанції.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зі змісту поданої ОСОБА_3 позовної заяви неможливо встановити, за захистом яких саме своїх порушених ОСОБА_4 прав він звернувся до суду та з яких правовідносин виник спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також якими доказами підтверджуються обставини, викладені у позовній заяві,а відтак суд обґрунтовано залишив цю заяву без руху.
Окрім того, ОСОБА_3 не було усунуто недолік позовної заяви шляхом надання копії позовної заяви для направлення її відповідачу у справі, про що зазначав суддя Шевченківського районного суду м. Києва в ухвалі від 22.06.2018 р. про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог процесуального закону і не може бути скасована з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач:
Судді: