АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
24 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесено 16.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000003971, за апеляційною скаргою прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2018 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.364, ч.2 ст.233, ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.3 ст.209 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.364, ч.2 ст.233, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2018 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42017000000003971 від 16.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.364, ч.2 ст.233, ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.364, ч.2 ст.233, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України, повернути прокурору. Відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_10 на бездіяльність і рішення слідчого і прокурора у кримінальному провадженні №42017000000003971 від 16.11.2017.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить колегію суддів оскаржувану ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2018 скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали вийшов за межі наданих повноважень у підготовчому судовому засіданні. Як наголошує прокурор в поданій апеляційній скарзі, в обвинувальному акті викладено ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також зазначено правову кваліфікацію правопорушень із посиланням на положення кримінального закону. До того ж, на переконання апелянта, в обвинувальному акті сформульовано обвинувачення, викладено фактичні обставини щодо дати, часу, коли обвинувачені скоїли кримінальне правопорушення. Вважає, що висновок суду про відсутність відомостей в обвинувальному акті щодо об?єктивної сторони злочину при викладенні формулювання обвинувачення, відсутність події кримінального правопорушення, є безпідставними, оскільки дані обставини не є предметом перевірки на стадії підготовчого провадження. За таких обставин, прокурор вважає, що зазначені у оскаржуваному судовому рішенні недоліки обвинувального акту є такими, які не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Також від захисників обвинувачених ? адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 надійшли аналогічного змісту заперечення на апеляційну скаргу прокурора.
В поданих запереченнях захисники просять апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2018, залишити без змін. В обґрунтування зазначеного посилаються на те, що в обвинувальному акті, який був предметом розгляду в суді першої інстанції, формулювання обвинувачення викладено без дотримання відповідності вимогам кримінального процесуального закону. Зокрема, в ньому не зазначено однозначну редакцію закону про кримінальну відповідальність, за якою підлягає відповідальності ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на внесення у подальшому змін у ст.364 КК України. Крім того, як наголошується останніми, незрозумілою є і правова кваліфікація кримінальних правопорушень, оскільки в обвинувальному акті не зазначено в чому саме полягали дії ОСОБА_8 в пособництві у зловживанні службовим становищем ОСОБА_12 . Також адвокати зауважують на тому, що в обвинувальному акті фактично відсутнє викладення формулювання обвинувачення у вчиненні кожного окремого злочину кожним із обвинувачених.
Інших апеляційних скарг, доповнень та заперечень від учасників не надходило.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскарженої ухвали в частині повернення прокурору обвинувального акту та виклад основних доводів апеляційної скарги, пояснення і доводи прокурора, яка підтримала наявну апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити, думку сторони захисту, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судового провадження в цій частині та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних вимог прокурора, з огляду на наступне.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Ч.2 ст.291 КПК України дає вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, а саме:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
71) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Аналіз наведених норм кримінального процесуального закону дає підстави стверджувати, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ч.2 ст.291 КПК України.
Натомість, зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що суд першої інстанції, повертаючи прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 16.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000003971, посилається на те, що в обвинувальному акті фактично відсутнє викладення формулювання обвинувачення у вчиненні кожного окремого злочину кожним із обвинувачених і за якою юридичною формулою кваліфікуються їх дії у кожному конкретному випадку із вказівкою на кримінальний закон. Таким чином, суд приходить до висновку щодо відсутності відомостей про об?єктивну сторону злочину при викладенні формулювання обвинувачення, що свідчить про невиконання стороною обвинувачення вимог ст.91 КПК України та як наслідок, висунення обвинувачення, яке в цій частині є наперед незрозумілим для особи, що вказує на порушення права на захист. За таких обставин, на думку суду першої інстанції, даний обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема ст.ст.91, 291 КПК України.
З таким висновком місцевого суду погодитись не можна, оскільки як вірно зазначено у апеляційній скарзі прокурора, зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що в ньому викладено ті фактичні обставини кримінальних правопорушень, які щодо обвинувачених прокурор вважає встановленими, а також зазначено правову кваліфікацію правопорушень із посиланням на положення кримінального закону України.
Разом з тим, виходячи з завдань підготовчого судового засідання, на цій стадії встановлюється лише відповідність форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, як це передбачено ст.291 КПК України, при тому, що оцінка викладених в обвинувальному акті обставин і їх відповідність формулі кваліфікації, відноситься до стадії судового розгляду кримінального провадження.
Натомість, стосовно викладених захисниками в поданих запереченнях посилань про незазначення редакції закону про кримінальну відповідальність (ст.364 КК України), за якою підлягає відповідальності ОСОБА_8 , то колегія суддів виходить з ч.2 ст.4 КК України, згідно якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, а отже зазначені доводи є безпідставними.
З огляду на вказане, оскільки суд першої інстанції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017000000003971 відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернув прокурору з надуманих підстав, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Керуючись ст. ст. 29, 376, 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів, ?
Апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2018, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42017000000003971 від 16.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.364, ч.2 ст.233, ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.364, ч.2 ст.233, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України, повернути прокурору, ? скасувати, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/796/1446/2018
Суддя-доповідач - ОСОБА_1