Справа № 11-cc/796/2961/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
23 липня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , власника майна ОСОБА_8 та представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_11 ,
представників власників майна - ОСОБА_7 , ОСОБА_12 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.04.2018 року задоволено клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_13 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та накладено арешт у кримінальному провадженні № 22017000000000423 на грошові кошти, що знаходяться на рахунках:
ОСОБА_14 (РНОКПГІФО НОМЕР_1 ) №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкриті у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 321842, № НОМЕР_5 , відкритий у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 300711, № НОМЕР_6 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_9 (РНОКППФО НОМЕР_7 ) № НОМЕР_8 , відкритий у Сумській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 337546;
ОСОБА_15 (РНОКППФО НОМЕР_9 ) № НОМЕР_10 , відкритий у Сумській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 337546;
ОСОБА_16 (РНОКППФО НОМЕР_11 ) № НОМЕР_12 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_8 (РНОКППФО НОМЕР_13 ) № НОМЕР_14 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
Сидорука v Володимира Михайловича (РНОКППФО НОМЕР_15 ) № НОМЕР_16 , відкритий у філії «Київсіті» ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 380775;
ОСОБА_17 (РНОКППФО НОМЕР_17 ) №№ НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_6 (РНОКППФО НОМЕР_20 ) №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , відкриті у Житомирському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744, № НОМЕР_32 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_18 (РНОКППФО НОМЕР_33 ) №№ НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , відкриті у Житомирському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744;
ОСОБА_19 (РНОКППФО НОМЕР_37 ) №№ НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , відкриті у Житомирському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744, №№ НОМЕР_40 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_20 (РНОКППФО НОМЕР_41 ) № НОМЕР_42 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299, № НОМЕР_43 , відкритий у філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк»;
ОСОБА_21 (РНОКППФО НОМЕР_44 ) № НОМЕР_45 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299, та зобов'язано працівників вказаної банківської установи надати органу досудового розслідування інформацію щодо залишків коштів на рахунках на момент накладення арешту.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.04.2018 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти, які знаходять на рахунку № НОМЕР_14 .
ОСОБА_8 зазначає, що про дату та час судового розгляду не був повідомлений, а про наявність оскаржуваної ухвали дізнався після численних звернень до ПАТ КБ " Приватбанк".
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, власник майна посилається на те, що грошові кошти. які знаходять на рахунку № НОМЕР_14 у ПАТ КБ " Приватбанк" не є речовими доказами та не можуть ними бути, оскільки не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди, не містять інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не були об'єктом кримінально протиправних дій.
Власник майна стверджує, що грошові кошти були набуті у відповідності до чинного законодавства, крім того, на час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, жодній особі не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні.
Також не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.04.2018 року про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_20 ) №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_46 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_47 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , які відкриті в Житомирському РУ ПАТ КБ " Приватбанк" МФО 311744, № НОМЕР_32 , який відкритий у ПАТ КБ " Приватбанк" МФО 305299 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в цій частині.
Копію оскаржуваної ухвали, як зазначає представник ОСОБА_7 було отримано 21.05.2018 року, про що в матеріалах клопотання є відповідно розписка.
Мотивуючи апеляційні вимоги, представник зазначає, що з матеріалів клопотання про накладення арешту на майно, представник зазначає, що не вбачається яке відношення має ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.
Крім того, на думку апелянта, ні слідчий у своєму клопотанні, ні слідчий суддя не оцінили розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту для ОСОБА_6 , оскільки останній не може користуватися та розпоряджатися власними коштами.
Грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках власника майна не відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки слідчий не було додано до клопотання доказів на підтвердження вказаних обставин, а тому у слідчого судді була відсутня правова підстава для накладення арешту на майно.
26.06.2018 року представник власника майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.04.2018 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_9 (РНОКППФО НОМЕР_7 ) № НОМЕР_8 , відкритий у Сумській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 337546 та постановити нову ухвалу у цій частині , якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_13 , про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_9 відмовити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_10 зазначає, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються в рамках кримінального провадження № 22017000000000423 ОСОБА_22 не вручалося, на час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно, ОСОБА_22 у статусі підозрюваного, обвинуваченого, не перебував, у зв'язку з чим, у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_22 , які до того ж є його особистою власністю та перераховані відповідно до договору надання безготівкової поворотної фінансової допомоги № 20/12/2017 від 20.12.2017 року.
При розгляді клопотання про накладення арешту, слідчим суддею не було враховано наслідків для власника майна у виді обмеження права власності на арештовані грошові кошти, а оскаржувана ухвала не містить правової підстави для накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_9 , а також не зазначена сума грошових коштів, на які накладено арешт.
Викладені слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі твердження про те, що належні ОСОБА_9 грошові кошти набуті кримінально-правовим шляхом та використовуються для продовження злочинної діяльності, на думку адвоката ОСОБА_10 , є необґрунтованими та невмотивованими.
В судове засідання у справі прокурор та представник власника майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора та представника, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, пояснення представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 та представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскільки з матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі ОСОБА_8 . Про наявність оскаржуваної ухвали слідчого судді він дізнався лише після звернень до ПАТ КБ " Приватбанк", за таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено та останній не підлягає поновленню.
Згідно наявної розписки в матеріалах провадження, копію оскаржуваної ухвали представник ОСОБА_7 отримав 21.05.2018 року, а з апеляційною скаргою звернувся 25.05.2018 року, тобто в межах визначеного законом п'ятиденного строку, таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв'язку з чим він поновленню не підлягає.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, у провадженні слідчого відділу в ОВС1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження № 22017000000000423 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.
Орган досудового розслідування зазначає, що упродовж 2017 року невстановлені особи, діючи через фіктивних фізичних осіб - підприємців, а саме: ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , здійснювали безтоварні операції, спрямовані на надання послуг підприємствам реального сектору економіки щодо легалізації доходів, отриманих протиправних шляхом.
Відповідно до інформації від ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2017 року по 10.03.2018 рік по картковим рахункам ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_23 проведено фінансові операції на загальну суму 2 685,97 млн. грн.
У той же час, відповідно до інформації Державної служби фінансового моніторингу за період з 03.01.2017 року по 05.03.2018 рік з карток перелічених вище осіб, відкритих у різних філіях ПАТ КБ «Приватбанк», власниками рахунків або іншими особами, зняті кошти готівкою на загальну суму 590,96 млн. грн.
Отже, викладене дає підстави для висновку, що за участі ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_24 налагоджено схему переведення безготівкових коштів у готівку, яка спрямована на приховування джерел походження коштів та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом.
Постановою слідчого від 10.04.2018 року грошові кошти, які знаходяться на рахунках вищезазначених осіб на підставі ст. 98 КПК України визнані речовими доказами.
10.04.2018 року слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_13 за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 22017000000000423 на грошові кошти, що знаходяться на рахунках:
ОСОБА_14 (РНОКПГІФО НОМЕР_1 ) №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкриті у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 321842, № НОМЕР_5 , відкритий у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 300711, № НОМЕР_6 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_9 (РНОКППФО НОМЕР_7 ) № НОМЕР_8 , відкритий у Сумській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 337546;
ОСОБА_15 (РНОКППФО НОМЕР_9 ) № НОМЕР_10 , відкритий у Сумській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 337546;
ОСОБА_16 (РНОКППФО НОМЕР_11 ) № НОМЕР_12 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_8 (РНОКППФО НОМЕР_13 ) № НОМЕР_14 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
Сидорука v Володимира Михайловича (РНОКППФО НОМЕР_15 ) № НОМЕР_16 , відкритий у філії «Київсіті» ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 380775;
ОСОБА_17 (РНОКППФО НОМЕР_17 ) №№ НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_6 (РНОКППФО НОМЕР_20 ) №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , відкриті у Житомирському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744, № НОМЕР_32 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_18 (РНОКППФО НОМЕР_33 ) №№ НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , відкриті у Житомирському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744;
ОСОБА_19 (РНОКППФО НОМЕР_37 ) №№ НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , відкриті у Житомирському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744, №№ НОМЕР_40 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
ОСОБА_20 (РНОКППФО НОМЕР_41 ) № НОМЕР_42 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299, № НОМЕР_43 , відкритий у філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк»;
ОСОБА_21 (РНОКППФО НОМЕР_44 ) № НОМЕР_45 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299, та зобов'язати працівників вказаної банківської установи надати органу досудового розслідування інформацію щодо залишків коштів на рахунках на момент накладення арешту.
17.04.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання було задоволено.
Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представником власника майна ОСОБА_6 , - адвокатом ОСОБА_7 , власником майна ОСОБА_8 , а також представником власника майна ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 , в частині накладення арешту на грошові кошти цих осіб, які знаходяться на рахунках, зазначених у резолютивній частині ухвали, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних скарг зазначених осіб, а щодо інших, на рахунки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на рахунки останніх колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22017000000000423 слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_13 , прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти, з огляду на те, що не виключено, що останні набуті кримінально протиправним шляхом та використовуються для продовження злочинної діяльності.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів, наданих прокурором до клопотання, кримінальне провадження здійснюється за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 ,ч. 3 ст. 209 КК України, тобто фіктивне підприємництво та легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Ухвалою слідчого судді накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , разом з тим, стороною обвинувачення не надано, а слідчим суддею не встановлено наявність належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. В матеріалах, доданих слідчим до клопотання зокрема і у Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань, що вбачається з витягу доданого до клопотання, відсутні будь-які дані, які б підтверджували відношення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 ,ч. 3 ст. 209 КК України та наявність повідомлення останнім про підозру.
Не надано стороною обвинувачення також інших даних, які б могли свідчити про легалізацію доходів ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час здійснення фінансових операцій із зняттям грошових коштів з їхніх рахунків.
Отже, слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що грошові кошти, були набуті ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінально протиправним шляхом та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність винесеної постанови слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_13 від 10.04.2018 року про визнання грошових коштів речовими доказами.
Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту грошових коштів для їх власників.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , власника майна ОСОБА_8 та представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_13 , як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , власника майна ОСОБА_8 та представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_13 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та накладено арешт у кримінальному провадженні № 22017000000000423 на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, зокрема ОСОБА_8 (РНОКППФО НОМЕР_13 ) № НОМЕР_14 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299; ОСОБА_6 (РНОКППФО НОМЕР_20 ) №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , відкриті у Житомирському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744, № НОМЕР_32 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299 та ОСОБА_9 (РНОКППФО НОМЕР_7 ) № НОМЕР_8 , відкритий у Сумській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 337546, та зобов'язано працівників вказаної банківської установи надати органу досудового розслідування інформацію щодо залишків коштів на рахунках на момент накладення арешту,- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_13 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_8 (РНОКППФО НОМЕР_13 ) № НОМЕР_14 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299; ОСОБА_6 (РНОКППФО НОМЕР_20 ) №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , відкриті у Житомирському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744, № НОМЕР_32 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299 та ОСОБА_9 (РНОКППФО НОМЕР_7 ) № НОМЕР_8 , відкритий у Сумській філії ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 337546, та зобов'язано працівників вказаної банківської установи надати органу досудового розслідування інформацію щодо залишків коштів на рахунках на момент накладення арешту, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4