Справа № 755/5123/18 № апеляційного провадження: 22-ц/796/5705/2018
Головуючий у суді першої інстанції:Ластовка Н.Д. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.
26 липня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд м.Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :судді-доповідача: ПрокопчукН.О.
суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Булах А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 03 травня 2018 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», треті особи: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київсміськбуд», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виключення квартири із складу службової,-
У квітні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом до КП &qu't;Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва&qu8 ;. Просив виключити квартиру АДРЕСА_1 з числа службових житлових приміщень Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», посилаючись на те, що дана квартира була отримана ним 27.07. 1993 року у зв&q?уг;язку із роботою на посаді слюсаря-сантехніка, він з родиною проживає в ній понад 10 років, з травня 1987 року по 17.09.1996 року вони з дружиною у різні періоди працювали слюсарем-сантехніком та двірниками у ЖКК ДБК-1, ЖУ &qu р;Центральне&q? 1; ДП &q? п;ЕКОС&qu.1; та у &q?он;Київміськбуді&q?зн; саме зараді квартири, проте розпорядженням Дніпровської РДА від 26.01.2016 року № 35 вона перезатверджена як службова, що порушує його права.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 03.05.2018 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову у повному обсязі. Вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим. Зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги того, що вони з дружиною у сукупності пропрацювали слюсарем-сантехніком та двірниками 10 років і не можуть бути виселені із спірної службової квартири,що він з родиною постійно мешкають в ній, сплачують комунальні платежі, іншого житла не мають.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIIIапеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
До суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомленими ( а.с.133-136), не з&quan;явилися.
Виходячи з положень ч.2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає можливим провести апеляційний розгляд справи за їх відсутності та залишити без задоволення клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи з огляду на відсутність доказів щодо неможливості прибути у судове засідання з поважних причин. Його участь у судовому засіданні в інший справі в цей день нічим не підтверджена, до того ж розгляд справи, про яку він зазначав, призначено за часом пізніше. Крім того адвокатом ОСОБА_7 не обґрунтовано надання переваги участі в інший справі та неможливості явки у судове засідання самого позивача.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції вважав заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та виходив з того, що проживання позивача з родиною у службовій квартирі не є підставою для виключення її з числа службової. Крім того, позивач відпрацював на підприємстві, яким надано службове житло, лише 8 років 6 місяців.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом позивач ОСОБА_3 з 06.05.1987 року по 29.05.1995 року працював слюсарем-сантехніком 4 розряду в Житлово-комунальній конторі Домобудівельного комбіната №1.
Згідно з розпорядженням представника Президента України від 14 липня 1993 року за № 340 ОСОБА_3, на сім'ю із чотирьох осіб: він, дружина- ОСОБА_4., двоє синів- ОСОБА_5.,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, 27.07.1993 року був виданий ордер № 15226 на право зайняття службового приміщення - однієї кімнати квартири АДРЕСА_1, загальною площею 19.0/34.8 кв.м ( а.с.16-17)
Відповідно до довідки форми 3, виданої Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» № 879, усі вони зареєстровані в даній квартирі з 13 серпня 1993 року (а.с.18).
Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації № 61 від 13 лютого 2015 року «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», з 16 лютого 2015 року на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» були закріплені об'єкти житлового і нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та елементи зовнішнього благоустрою згідно з додатками 1, 2, 3.
Згідно акту приймання-передачі житлових будинків, складеного на підставі вказаного вище розпорядження, до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» передано на праві господарського відання на баланс будинок АДРЕСА_1 (а.с.45).
Розпорядженям Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації від 26.01.2016 року № 35 &quen;Про перезатвердження службової житлової площі Дніпровського району м. Києва&q? м; квартира АДРЕСА_1 включена до складу службової площі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».
За змістом статей 58, 61 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, надалі на підставі якого укладається відповідний договір найму такого приміщення.
Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради (статті 118, 121 ЖК Української РСР).
Відповідно до статей 121 і 123 ЖК Української РСР порядок надання службових жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Так, порядок надання службових жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду і користування ними визначено Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення» (пункт 1 цього Положення).
Згідно з п. 6 цього Положення, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.
Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації за рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Таким чином, жиле приміщення виключається з числа службових рішенням виконавчого комітету відповідної ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Разом із цим позов про виключення спірної квартири з числа службових пред&quне;явлено позивачем до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», яке не є повноважним органом у вирішенні цього питання і саме з цих підстав належало відмовити у задоволенні позову, на що суд першої інстанції уваги не звернув, вирішивши спір по суті та не роз&q? р;яснив позивачеві право на заміну неналежного відповідача .
З матеріалів справи убачається, що позивач звертався до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про виключення спірної квартири з числа службових, за результатами розгляду якої Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією було запропоновано позивачу в термін до 30 січня 2017 року надати до підприємства докази, що останій входить до переліку осіб, яких не може бути виселено без надання іншого житлового приміщення, або, у вказаний термін, звільнити службове житло, а саме квартиру (а.с.30).
Отже,у даному випадку підставою звернення позивача до суду з даним позовом слугувала відмова третьої особи - Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо виключення квартири АДРЕСА_1, з числа службових, а відтак у разі не згоди з таким вирішенням його заяви позивачеві належало звернутися із позовом саме до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації як органу, до виключної компетенції і повноважень якого відноситься вирішення такого питання.
Оскільки суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо зміни суб&quви;єктного складу сторін та заміни відповідача на належного,апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст. ст. 268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту : У задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», треті особи: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київсміськбуд», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виключення квартири із складу службової - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач :
Судді :