Провадження № 2/712/935/18
Справа № 753/1658/18
24 липня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1Д) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписав Заяву № б/н від 30 березня 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 3 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Взяті на себе грошові зобов'язання відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка станом на 24 січня 2018 року складає 14 929 грн. 24 коп.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та не заперечували проти стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по тілу кредиту в сумі 1 404 грн. 27 коп., відсотків за користування кредитом в сумі 2 954 грн. 09 коп., штрафу (фіксовану частину) в сумі 500 грн., а також витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Заслухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписав Заяву № б/н від 30 березня 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 3 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
На підставі п.2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу.
На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).
Якщо на дату нарахування процентів Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що позивачем виконані повністю умови договору, а відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, порушив графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору, однак від погашення заборгованості за кредитним договором відповідач ухиляються, такими своїми діями відповідач порушує права та законні інтереси позивача, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та штрафів обґрунтовані на законі та відповідають умовам укладеного між сторонами кредитного договору.
Таким чином, згідно розрахунку наданого позивачем станом на 24 січня 2018 року заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 1 404 грн. 27 коп., відсотки за користування кредитом в сумі 2 954 грн. 09 коп., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., а всього 4 858 грн. 36 коп., які і підлягають до стягнення з відповідача на користь Банку.
З-приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу (процентна складова), суд вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з вимог діючого законодавства, штраф та пеня є різновидами неустойки, яку сторонами було визначено в якості відповідальності за неналежне виконання кредитних зобов'язань з погашення кредиту, сплати відсотків, комісії. Таким чином, за одне й теж порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором не допускається. В ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу (процентна складова).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У звязку з тим, що позовні вимоги задоволені судом частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 537 грн. 35 коп. (14 929,24/100=149,29; 4 858,36/149,29=32,54; 1762/100х32,54 =573,35).
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту в сумі 1 404 грн. 27 коп., відсотки за користування кредитом в сумі 2 954 грн. 09 коп., штраф (фіксовану частину) в сумі 500 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 537 грн. 35 коп., а всього 5 395 грн. 71 коп.
Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1054, 1055 ЦК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість по тілу кредиту в сумі 1 404 грн. 27 коп., відсотки за користування кредитом в сумі 2 954 грн. 09 коп., штраф (фіксовану частину) в сумі 500 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 537 грн. 35 коп., а всього 5 395 грн. 71 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 03 серпня 2018 року.