ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
17 липня 2018 року № 826/17670/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів: Вєкуа Н.Г., Федорчука А.Б. розглянув у порядку письмового провадження справу
за позовомДержавної служби геології та надр України
доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
проскасування постанови про накладення штрафу від 26.10.2016 р.,
Державна служба геології та надр України звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Думанської А.Л. про накладення штрафу від 26.10.2016 р. у виконавчому провадженні ВП № 51891058.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.01.2017 р. суддею Федорчуком А.Б. відкрито провадження по справі та призначено до колегіального судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.11.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та призначено до колегіального розгляду.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваної постанови з огляду на неможливість виконання судового рішення, що свідчить про незаконність накладення на позивача штрафних санкцій.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомили. Заперечень по суті заявлених позовних вимог від відповідача не надходило.
Зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, а судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
07.11.2016 р. за вх. № 17956/02/04-16 на адресу Державної служби геології та надр України надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Думанської А.Л. від 04.10.2016 р. ВП № 51891058 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду № 826/23816/15 від 03.08.2016 р. про зобов'язання Державної служби геології та надр України продовжити строк дії спеціального дозволу (ліцензії) № 310 від 27.07.1995 р. на експлуатацію Битків-Бабченського родовища корисних копалин (нафтові поклади) на 20 років до 27.07.2035 року та видати Спільному українсько-американському підприємству "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю) спеціальний дозвіл на користування надрами Битків-Бабченського родовища зі строком дії до 27 липня 2035 року.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською А.Л. винесено постанову від 26.10.2016 р. ВП № 51891058, якою за невиконання судового рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин, - на позивача накладено штраф в розмірі 1360,00 гривень.
Позивач, не погоджуючись із винесеною постановою, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно статті 11 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХIV «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон № 606-ХIV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 75 Закону № 606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно визначає стан виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови стало невиконання позивачем постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.06.2016 р. по справі № 826/23816/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 р.
Як зазначає позивач, вказане судове рішення неможливо було виконати з тих підстав, що рішення прийнято всупереч судовій практиці Вищого адміністративного суду України, що підтверджується відповідною практикою, тоді як прийняття рішення щодо продовження строку дії спеціального дозволу відноситься до дискреційних повноважень позивача.
Зокрема, обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначає, що судами при прийнятті рішень не було взято до уваги наявність податкового боргу у Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариства з обмеженою відповідальністю) по рентній платі та платі за використання природних ресурсів.
Позивач зазначає, що повідомляв відповідача листами про неможливість виконання судового рішення.
Так, листом від 23.08.2016 № 04-1731 позивач просив відстрочити або зупинити виконання судового рішення, на що отримано відмову від 01.09.2016 № 20.1/14369-0-26/468/3. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду про оскарження дій державного виконавця Думанської A.Л. щодо відстрочення або зупинення виконання судового рішення.
Також листом від 07.09.2016 № 04-1830/1 позивач просив звернутися до суду із відповідними заявами про роз'яснення судового рішення у вказаній справі та щодо встановлення порядку та способу його виконання, а також із проханням розглянути питання щодо зупинення виконавчого провадження ВП № 51891058, на що, як вказує позивач, він не отримав жодної відповіді від Департаменту державної виконавчої служби.
21.09.2016 р. Держгеонадрами було подано заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва про роз'яснення судового рішення та встановлення порядку та способу його виконання, які станом на сьогодні розглядаються в Окружному адміністративному суді м. Києва.
В контексті наведеного, проаналізувавши доводи позивача, суд не може з ними погодитися, оскільки на його переконання, останні не можуть бути визнані такими, що свідчать про неможливість виконання судового рішення. Натомість пояснення позивача свідчать лише про його незгоду з судовим рішенням та небажанням його виконувати.
Розглядаючи матеріали даної справи, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.11.2017 р. по справі № 826/14624/16 за позовом Державної служби геології та надр України до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. про визнання протиправною відмови у зверненні до суду щодо відстрочення виконання відповідного рішення та зупинення виконавчого провадження ВП № 51891058, у задоволенні позову відмовлено. Рішення не оскаржувалось станом на час розгляду даної справи.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Державна служба геології та надр України зверталася до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 826/23816/15 та листом від 28 вересня 2016 року за № 826/23816/15/10877/16 повідомлено позивача про неможливість розгляду заяви, оскільки вказана справа скерована до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.10.2016 р. по справі № 826/23816/15 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.10.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 р., що спростовує твердження позивача про те, що останні не узгоджуються із практикою Вищого адміністративного суду України.
Згідно частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, позивачем не наведено жодних переконливих обставин та доказів, які б могли свідчити про неможливість виконання судового рішення, а відтак, і про незаконність прийнятого відповідачем рішення про накладення штрафу за його невиконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи із положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, оцінивши докази, які є у справі, та пояснення представника позивача за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні позову Державної служби геології та надр України відмовити.
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.П.Васильченко
Судді: Н.Г.Вєкуа
А.Б.Федорчук