Рішення від 30.07.2018 по справі 826/4115/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 липня 2018 року № 826/4115/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в м.Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо не проведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 29 грудня 2015 року №900-VIII, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 29 грудня 2015 року №900-VIII, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268" та довідки № 33974 від 06.06.2017р. про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016р., яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в м. Києві починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вважає, що відповідачем не дотримано вимог Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 29 грудня 2015 року №900-VIII, яким було внесено зміни до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 13.02.2008 року №45, і, як наслідок, станом на день звернення до суду йому не здійснено перерахунок пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 26.03.2018р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на адміністративний позов.

Суд встановив, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 15 лютого 2018 року № 820/6514/17 (№ Пз/9901/8/18) за результатами зразкової справи, що відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка складається з наступних видів грошового забезпечення:

- посадовий оклад 862,50 грн.,

- оклад за військове звання 125, 00 грн.,

- процентна надбавка за вислугу років 35% - 345,63 грн.,

- середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 3491,83 грн.

Всього: 4824,96 грн.

Основний розмір пенсії 60 % грошового забезпечення.

Вищевикладене підтверджується копією листа відповідача від 22.01.2018р. № 2245/03/М-4562.

Листом від 03.02.2017р. №1461/05/22-2017 Міністерство внутрішніх справ України повідомило Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органу внутрішніх справ відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Листом Пенсійного фонду України від 28.03.2017р. № 9493/02-23 повідомлено свої територіальні органи (головні управління ПФУ) про підготовку та надання списків пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ України, які мають право на перерахунок пенсій до Ліквідаційних комісій.

На підставі вищевикладеного, відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови КМУ від 11.11.2015 №988, наказу МВС України від 06.04.2016 №260, Головним управлінням МВС України видано довідку від 01.06.2017 № 46190, згідно якої розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача складає 6613,11 грн., з яких:

- посадовий оклад 2500,0 грн.,

- оклад за військовим (спеціальним) званням майорк міліції/майор поліції 2000,0 грн.,

- надбавка за стаж служби 40% - 1800,00 грн.,

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 400,00 грн.

- премія 4.97 % - 313,11 грн.

22.12.2017р. позивачем подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якій просив провести перерахунок та здійснити виплату пенсії відповідно до чинного законодавства починаючи з 01.01.2016р.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.01.2018р. № 2245/03/М-4562 позивача повідомлено про те, що перерахунок та виплата пенсії буде проведена після надходження коштів з Державного бюджету України.

Позивач вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії протиправною, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон № 900-VIII).

Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ. Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконання п. 3 Порядку №45, Міністерство внутрішніх справ України листом від 03.02.2017р. №1461/05/22-2017, повідомило Пенсійний фонд України про наявність підстав для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також про готовність уповноважених органів МВС подати до головних управлінь Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі довідок для перерахунку пенсій у порядку та в терміни, визначені законодавством.

Листом від 28.03.2017р. №9493/02-23 Пенсійний фонд України повідомив своїм територіальним органам про підготовку та надання Ліквідаційним комісіям списків осіб, які мають право на перерахунок пенсії.

На підставі наданих списків, Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України в місті Києві на ім'я позивача видано довідку від 01.06.2017р. № 46190 про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Позивач 22.12.2017р. звернувся до ГУ ПФУ в м.Києві із заявою для проведення перерахунку пенсії, однак отримав відмову з посиланням на відсутність фінансування.

Суд вважає посилання відповідача у листі від 22.01.2018р. №2256/03/Ш-3 на відсутність фінансування та необхідність виділення додаткових коштів з Державного бюджету України на проведення перерахунку пенсії позивачу безпідставними, оскільки реалізація особою прав пов'язаних з отриманням бюджетних коштів, які базуються на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2015р.).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч. 2 ст.19 Основного Закону України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (рішення від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004).

В Рішенні від 06.07.1999р. №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010р. у справі №21-399во10, від 07.12.2012р. у справі №21-977во10, від 03.12.2010р. у справі №21- 44а10).

Така правова позиція узгоджується з висновками Конституційного Суду України викладених у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

У рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту пенсіонерів органів внутрішніх справ України, не можуть бути скасовані у зв'язку з економічною доцільністю чи соціально-економічними обставинами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не було вчинено відповідних дій з перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Головного управління МВС України "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії" від 01.06.2017р. № 46190 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015р. №900, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015р. №988, чим допущено протиправну бездіяльність, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 29 грудня 2015 року №900-VIII, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268" та довідки № 33974 від 06.06.2017р. про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016р., яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в м. Києві починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Зокрема, позовні вимоги в частині проведення перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

У рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України роз'яснив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто внаслідок певних дій, рішень або бездіяльності було порушено його права, свободи чи законні інтереси.

Обмеження розміру пенсії позивача певною граничною сумою не є предметом спору у даній справі. Матеріали справи не місять доказів того, що відповідач обмежував розмір пенсії позивача певною сумою, а також відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть протиправно застосовані такі обмеження у майбутньому.

Вищевикладене узгоджується з висновком викладеним в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018р. у справі № 750/9397/17.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268", суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» було затверджено Схему посадових окладів керівних працівників та спеціалістів міжрегіонального та регіональних територіальних органів МВС (керівник (начальник, директор) органу; начальник управління; начальник відділу; завідувач сектору; адміністратор; головний спеціаліст; провідний спеціаліст; помічник, радник керівника; спеціаліст I категорії; спеціаліст ІI категорії; спеціаліст).

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу на посаді старшого інженера відділення матеріального забезпечення полку міл.громад.безпеки особливого призначення ГУ МВС України в Київській області.

Таким чином, норми постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» не підлягають застосуванню до позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов має бути задоволено частково шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016р. відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Головного управління МВС України "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії" від 01.06.2017р. № 46190 та зобов'язання відповідача провести позивачу з 01.01.2016р. перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Головного управління МВС України "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії" від 01.06.2017р. № 46190.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що суду надано право, а не обов'язок зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За встановлених у даній справі обставин, судом не вбачається підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги мають бути задоволені частково.

Відповідно до ч. 5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Головного управління МВС України в місті Києві "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії" від 01.06.2017р. № 46190.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Головного управління МВС України в місті Києві "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії" від 01.06.2017р. № 46190.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Попередній документ
75558239
Наступний документ
75558243
Інформація про рішення:
№ рішення: 75558242
№ справи: 826/4115/18
Дата рішення: 30.07.2018
Дата публікації: 01.08.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл