ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 липня 2018 року № 826/27514/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А. розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44663 від 04.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", оформлене наказом № 6 від 18.11.2014 (згідно переліку);
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов"язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Цивільний кодекс України, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, та зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та визнано договір банківського вкладу нікчемним, оскільки відсутні підстави для такого визнання.
Представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подані заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач посилається на Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, та зазначає, що виключною підставою для включення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивача до Загального реєстру вкладників є надходження інформації про позивача від Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
В матеріалах справи містяться заперечення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича, в яких представник відповідача посилається на Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначає, що Комісією з перевірки правочинів виявлено, що дії які вчинялися вкладниками, в тому числі і позивачем щодо оформлення депозитних вкладів, мали на меті отримати гроші не від Банку, а за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" також надійшла заява про залишення позову без розгляду в зв"язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
За результатами розгляду заяви відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач в позовній заяві зазначила, що відповідно до відомостей, розташованих на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вона дізналася, що банком-агентом, що здійснює виплату коштів вкладникам ПАТ "КБ "УФС" є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк". Після прибуття з паспортом та ідентифікаційним кодом до відділення Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" для отримання відшкодування за вкладом, їй стало відомо про невключення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
02.12.2014 позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду із заявою про розблокування її вкладу та внесення до переліку осіб, які мають право на отримання гарантованої суми від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Доказів розгляду зазначеного звернення матеріали справи не містять.
Позивач вказала, що вона усно зверталася до Уповноваженої особи Фонду з метою отримати інформації про причини відмови у відшкодуванні грошових коштів за договором депозиту та зазначила, що 30.06.2015 вона зателефонувала на гарячу лінію ПАТ КБ "УФС" та під час телефонної розмови Уповноважена особа Фонду її повідомила, що кошти за вкладом відшкодуванню не підлягають у зв"язку із тим, що договір депозиту є нікчемним в силу частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
До суду з даним позовом позивач звернулася 21.12.2015.
З урахуванням наведеного та враховуючи ненадання відповідачем доказів повідомлення позивача про визнання договору банківського вкладу нікчемним, суд зазначає про відсутність підстав для застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду.
При цьому, суд приймає до уваги доводи відповідача, що про невключення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників позивачу вже було відомо за станом на листопад 2014 року. Разом з тим, ті обставини, що позивач усно зверталася до Уповноваженої особи Фонду з метою з"ясування підстав не відшкодування їй коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та очікування розблокування її вкладу, наведені відповідачем обставини не можуть бути визнані судом, в даному випадку, такими, що мають наслідком залишення позовної заяви позивача без розгляду.
Водночас, суд вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
4 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 укладено договір №44663 банківського вкладу (депозиту) "Планер", за умовами якого позивач, як вкладник, розмістив в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" вклад у сумі 190 842,91 грн. строком до 06.08.2014.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України №491 від 14.08.2014 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 69 від 14.08.2014 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 № 119 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та розпочато процедуру ліквідації.
Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік, тобто з 13.11.2014 по 12.11.2015 призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - ОСОБА_4.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 198 від 02.11.2015 повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» делеговано Уповноваженій особі Фонду Оберемку Роману Анатолійовичу.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.12 р. № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 4452-VI) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина перша статті 11 Закону № 4452-VI).
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п.4 ч.1 ст. 2 Закону № 4452- VI).
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.26 Закону № 4452- VI).
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону № 4452- VI).
Згідно статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно частини 1 ст.28 Закону № 4452- VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію від 30.10.2014 № 34 створено комісію щодо визначення нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).
За результатами засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (виписка з протоколу № 18.11.2014 № 237/14) вирішено погодити рішення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрації ПАТ "КБ "УФС" ОСОБА_4, яким тимчасово обмежено (заблоковано) виплати по деяким записам у базі даних про вкладників ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", що були винесені у період з 01.07.2014 по 16.07.2014, з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок Фонду гарантування вкладу фізичних осіб. Вказане рішення прийняте з тих підстав, що у період з 01.07.2014 по 16.07.2014 було укладено договори на відкриття майже 5,7 тисяч рахунків на загальну суму 527,7 млн. грн., що мало наслідком збільшення гарантованої суми більше ніж у два рази.
02.12.2014 позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду із заявою про розблокування її вкладу та внесення до переліку осіб, які мають право на отримання гарантованої суми від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Доказів розгляду зазначеного звернення позивача представниками сторін не надано.
Разом з тим, представником Уповноваженої особи Фонду не надано копії рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44663 від 04.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".
Як вбачається із заперечень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідачем не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання Договору банківського вкладу нікчемним на підставі частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки Комісією з перевірки правочинів було виявлено, що дії, які вчинялися вкладниками, в тому числі і позивачем щодо оформлення депозитних вкладів, мали на меті отримати гроші не від Банку, а за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в першу чергу за рахунок держави. Вказані дії надавали можливість позивачу отримати суму вкладу повністю, без будь-яких обмежень, оскільки позивач набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.
Надаючи оцінку діям та рішенням відповідачів суд виходить з наступного.
Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені в статті 37 Закону № 4452-VI.
Так, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до статті 38 Закону 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Перевіряючи наявність підстав, з яких договір банківського вкладу (депозиту) позивача визнано нікчемним, у розрізі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, суд дійшов наступних висновків.
Згідно квитанції № ТR.58961.2168.32, позивачем на депозитний рахунок внесено кошти в сумі 190 842,91 грн., призначення платежу: надходження коштів за депозитною угодою № 44663 від 04.07.2014.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від № 44663 від 04.07.2014 у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави, посилаючись на пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), що є підставою визнання таких правочинів нікчемними, оскільки жодного доказу на підтвердження своїх доводів відповідачем суду не надано.
Окрім того, відповідно до визначення статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, а отже відсутні обмеження в частині походження коштів вкладу та не встановлено, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником.
Відповідно до розділу "Класи, рахунки та їх призначення" Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин):
- рахунок "1001": облік готівки в національній та іноземній валюті в операційній касі банку. За дебетом рахунку проводяться суми готівки, що вносяться до операційної каси банку для зарахування на рахунки відділень та рахунки клієнтів;
- рахунок "2630": облік короткострокових вкладів (депозитів) фізичних осіб. За кредитом рахунку проводяться суми коштів, що отримані від фізичних осіб на короткострокові вклади (депозити).
Таким чином, згідно квитанції № ТR.58961.2168.32 від 04.07.2014, рахунки №10015001000001 та № 26305001000006 є рахунками банку. Кошти, що вносяться до операційної каси для зарахування на рахунки банку та рахунки клієнтів, прийняті від позивача та переведені на рахунок №10015001000001 для подальшого зарахування на рахунок позивача №26305001000006.5845, відкритий відповідно до договору банківського вкладу №44663 від 4 липня 2014 року, як кошти, що отримані від фізичних осіб на короткострокові вклади (депозити).
Доводи відповідача, а також наявні матеріали справи не спростовують наявність у позивача квитанції № ТR.58961.2168.32 від 04.07.2014, яка є доказом внесення на рахунок Банку грошових коштів у розмірі 190 842,91 грн., що згідно пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174, є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, а отже надана позивачем квитанція № ТR.58961.2168.32 від 04.07.2014 є належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 у справі № К/800/51717/15, від 20.06.2017 у справі № К/800/34704/15 та від 29.06.2017 у справі № К/800/21889/16.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи Уповноваженої особи Фонду щодо невідповідності квитанції № ТR.58961.2168.32 від 04.07.2014 вимогам постанови Національного банку України № 174 від 01.06.2011, оскільки в судовому засіданні 23.02.2018 судом оглянуто оригінал зазначеної квитанції та встановлено наявність відбитку печатки банку на ній.
Разом з тим, будь-яких документальних доказів на підтвердження факту надання Банком за результатами укладення Договору банківського вкладу (депозиту) з позивачем переваг третім особам перед іншими кредиторами Банку в отриманні відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад законодавчо гарантовану суму коштів, відповідачами всупереч вимог ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України суду не подано та про причини відсутності таких не повідомлено.
Відповідачами також не надано суду документальних доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського вкладу (депозиту).
Виходячи з наведеного суд вважає, що Уповноваженою особою Фонду не доведено належними документальними доказами наявність підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", та як наслідок наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників цього Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відносно позовної вимоги про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає, що така вимога є передчасною з урахуванням того, що чинним законодавством України визначений порядок включення вкладників до Загального реєстру вкладників, а саме: на підставі переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Враховуючи наведене суд зазначає, що обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників виникне після отримання інформації щодо включення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" позивача до Переліку.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Відповідно до статей 34, 35, 38, 47 наведеного Закону тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд, усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Як встановлено п. 17 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Виходячи з аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що судові витрати підлягають сплаті за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 83000, АДРЕСА_1 поштова адреса: 01024, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" ОСОБА_4 про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44663 від 04.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, поштова адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, 16) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 83000, АДРЕСА_1 поштова адреса: 01024, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк" Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 83000, АДРЕСА_1 поштова адреса: 01024, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 80 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33-б, ідентифікаційний код 21708016).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева