ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 липня 2018 року № 826/4889/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов"язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16.09.2015 № 813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 02.03.2015, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк";
- зобов"язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Цивільний кодекс України, закони України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про банки і банківську діяльність», Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, та зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та визнано договір банківського вкладу нікчемним, оскільки відсутні підстави для такого визнання.
В матеріалах справи містяться заперечення представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова В.В., в яких відповідач посилається на Цивільний кодекс України, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначає про правомірність дій щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, оскільки договір банківського вкладу визнано нікчемним.
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких третя особа посилається на Цивільний кодекс України, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначає, що правочин, укладений Банком з позивачем, призводить до збільшення витрат, пов"язаних з виведенням банку з ринку, зокрема збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду, а тому є нікчемним в силу закону.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
26 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № 022-19550-260215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США, за умовами якого позивач, як вкладник, розмістив в ПАТ "Дельта Банк" вклад у сумі 5 000 доларів США строком до 28 березня 2015 року включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".
За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015 включно.
Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати акціонерне товариство "Дельта Банк", на підставі чого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким вирішено розпочати процедуру ліквідації публічного акціонерного банку "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.
На виконання положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на підставі наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 року проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами перевірки виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
16 вересня 2015 року уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" видано наказ "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" № 813, яким застосовано наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перелік яких наведено в додатку №1.
Так, відповідач прийшов до висновку, що дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в AT "Дельта Банк", були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни AT "Дельта Банк", для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації AT "Дельта Банк" та реалізації майна.
Про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 №022-19550-260215, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 надіслано позивачу повідомлення від 23.09.2015 № 8821/438.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.12 р. № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 4452-VI) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина перша статті 11 Закону № 4452-VI).
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п.4 ч.1 ст. 2 Закону № 4452- VI).
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.26 Закону № 4452- VI).
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону № 4452- VI).
Згідно зі статтею 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною 1 ст. 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання Договору банківського вкладу нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також в результаті виявлення наявності ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами Банку після 16.01.2015 року включно.
На думку відповідача, дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в AT "Дельта Банк", були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни AT "Дельта Банк", для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації AT "Дельта Банк" та реалізації його манна.
З огляду на це, вказані фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади депозитні певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом.
При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків
Надаючи оцінку діям та рішенням відповідача суд виходить з наступного.
Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені в статті 37 Закону № 4452-VI.
Так, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до статті 38 Закону 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Перевіряючи наявність підстав, з яких договір банківського вкладу (депозиту) позивача визнано нікчемним, у розрізі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з копії договору комісії від 26.02.2015 та витягу з реєстру операції (додаток № 2 до наказу № 813 від 16.09.2015), на депозитний рахунок позивача іншою фізичною особою (ОСОБА_2.) шляхом банківського переказу з поточного рахунку в Банку внесено кошти в сумі 5 000 доларів США.
За приписами норм ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Згідно положень п. 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права судом вбачається, що на момент укладення спірного договору та поповнення депозитного рахунку на виконання Договору законодавцем не встановлено обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником (аналогічні правові висновки наведені в постановах Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 № К/800/28390/15 і №К/800/33908/15).
Більш того, в п. 2.7 розділу 2 "Загальні положення" Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" передбачено, що у разі виникнення розбіжностей між положеннями цих Правил та умовами Договору, положення цих Правил мають пріоритетну силу та застосовуються сторонами до взаємовідносин, що виникають/діють відповідно до Договору, якщо в конкретному Договорі за продуктом Банку сторони прямо не передбачили інше.
Таким чином, суд вважає, що висновки уповноваженої особи Фонду стосовно порушення позивачем умов Договору і Правил при зарахуванні коштів на депозитний рахунок спростовуються нормами чинного законодавства.
Будь-яких документальних доказів на підтвердження факту надання Банком за результатами укладення Договору банківського вкладу (депозиту) з позивачем переваг третім особам перед іншими кредиторами Банку в отриманні відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад законодавчо гарантовану суму коштів, відповідач всупереч вимог ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України суду не подав та про причини відсутності таких не повідомив.
Відповідач також не надав суду документальні докази, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського вкладу (депозиту).
Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідачем не доведено належними документальними доказами наявність підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", та як наслідок наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників цього Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 (46000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (04080, м. Києва, вул.Фрунзе, 39, ідентифікаційний код 21708016) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16.09.2015 №813 "Щодо заходів, пов"язаних із наслідками виявлених нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 № 022-19550-260215, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк".
3. Зобов"язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (46000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 26.02.2015 № 022-19550-260215.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (46000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551 (п"ятсот п"ятдесят одна) грн. 20 коп. за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (04080, м.Києва, вул. Фрунзе, 39, ідентифікаційний код 21708016) .
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева